Рекомендуемая категория для самостоятельной подготовки:
Курсовая работа*
| Код |
589059 |
| Дата создания |
2013 |
| Страниц |
26
|
Мы сможем обработать ваш заказ (!) 1 ноября в 12:00 [мск] Файлы будут доступны для скачивания только после обработки заказа.
|
Содержание
Звертання — це слово або словосполучення в реченні, що називає особу, іноді — предмет, до яких звернена мова.
В процесі дослідження було надано теоретичне обґрунтування поняття звертання, визначено його функції, роль у мові, виокремлено та проаналізовано вживані моделі звертання.
Структурно обмежені форми взаємних звертань мовців — це досить активні мовленнєві одиниці. Ними супроводжується спілкування мовців за найрізноманітніших мовленнєвих ситуацій. Усний і писемний вияв звертань, крім зовсім поодиноких випадків, стилістично дуже вагомий, почуттєвий, емоційний.
Звертання характерні для художніх творів багатьох німецьких драматургів, що й зумовило вибір жанру.
Фрагмент работы для ознакомления
2.1. Семантика звертань. Адресні звертання й звертання-регулятиви.
Слова-регулятиви регулюють взаємини між співрозмовниками відповідно до мовленнєво-етикетних стандартів і норм, узвичаєних у певному суспільстві. В німецькій комунікації при зверненні до незнайомого адресата в розмовній мові – на вулиці, в транспорті, магазині, бібліотеці, театрі та інших громадських місцях – найбільш поширеною є нульова форма звертання, тобто звертання без прямої вказівки адресата. Замість форм з номінативною основою, як правило, використовується формула привертання уваги. В Німеччині в тих місцях, де надається документ з ім'ям та прізвищем - в банках, на пошті, у страхових компаніях і т. д., службовці звертаються до клієнтів за формулою Frau / Herr + прізвище. Для німецької комунікації майже не характерні номінативні апелятиви при зверненні до групи адресатів. В німецькій мові форма Frau / Herr + прізвище використовується як при офіційному спілкуванні, так і при неофіційному.
...
2.2. Вживання адресатних займенників в німецькій мові
Функціонування семантичних одиниць категорії пошанності в модусній сфері значення речення розглядаємо як інтерпретацію адресантом суб’єктивного змісту речення, як вираження пошанного ставлення до адресата мовлення. Віддзеркалення поваги в мовленнєвій поведінці учасників спілкування є результатом оцінки адресантом статусу адресата. Пошана є вищим ступенем поваги, визнáнням і внутрішнім схваленням адресантом високої статусної (ситуативної) позиції, соціальної ролі адресата. Повага ґрунтується на позитивному ставленні до партнера спілкування й означає виявлення “пошани до кого-небудь” .Категорія пошанності є способом вираження позитивної ввічливості та розкриває наміри кожного з мовців передати шанобливе або ж регламентоване етикетом увічливе ставлення до адресата мовлення і фіксується в мові системою спеціалізованих звертань.
...
Список литературы
Список використаної літератури
1. Балакай А.А. Этикетные обращения: функционально-семантический и лексикографический аспекты. Автореф. дисс. .канд. филолог, наук. Новокузнецк, 2005.- 23 с.
2. Будагов Р.А. Язык, история и современность. М.: Издательство Московского университета, 1971.-299 с.
3. Гольдін В.Є. Звернення: теоретичні проблеми. - Саратов, 1987. - С. 125.
4. Загнітко А.П. Теоретична граматика української мови: Синтаксис: Монографія. – Донецьк: ДонНУ, 2001. – 662 с.
5. Загнітко Анатолій Панасович Теоретична граматика української мови. Морфологія. — Донецьк, 1996; Український синтаксис: У 2 — х ч. — К., 1996. – 332с.
6. Звертання – один із засобів вираження прагматичної категорії ввічливості як мовленнєвої стратегії мовця // Матеріали Всеукраїнської наукової конференції “Семантика, синтактика, прагматика мовленнєвої діяльності”. – Львів: Літопис. – 1999. – с. 304-308.
7. История и современное состояние языкознание. – РЖ Общественное науки за рубежем. Сер.6. Языкознание. – 1990. - №6 – с.7-21
8. Корнійко І.В.Апелятивні займенники du/ihr та Sie як прагматичні показники зверненості (на матеріалі сучасного німецького мовлення) // Вісник Київського лінгвістичного університету. Серія: Філологія. – 2000. – Том 3, №1. – с. 116-122.
9. Крысин Л.П. Речевое общение и социальные роли говорящих // Социально-лингвистические исследования. М.: Наука, 1976. - с. 42-52.
10. Кулик Б.М. Курс сучасної української мови: Синтаксис. – 2-е вид., переробл. і доповн. – К.: Радянська школа,1965. – 283 с.
11. Мальцев И.В. Функционально-синтаксические характеристики обращения. Л., 1986. - с. 85-97.
12. Милосердова Е.В. О некоторых информативных речевых актах в немецком языке /ИЯШ.-1988.- с.87-89
13. Прокопова Л.І. Тенденції розвитку сучасної німецької мови //Мовознавства. – 2002.-№2-3.- с.63-66
14. Форми звертання як засіб управління комунікативним процесом // Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Серія: Філологічні науки (мовознавство). – Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В.Винниченка. – 2000. – Вип. 22, част. І. – с. 291-299.
15. Форми звертання в німецькій мові в залежності від комунікативних форм вживання//Іноземні мови.-1995.-№3-4.- с.134-135
16. Шендельс Е. И. Грамматика немецкого языка. – Москва: Литература на
иностранных языках, 1958. – 365 с.
Список джерел ілюстративного матеріалу
17. B.Brecht „Der gute Mensch von Sezuan“. Berlin: Suhrkamp Verlag, 1995
18. B.Brecht „Leben des Galilei“. Berlin: Suhrkamp Verlag, 1995
19. F.Bruckner „Elisabeth von England“. Schauspiel in fünf Akten. Berlin: S. Fischer Verlag, 1965
Пожалуйста, внимательно изучайте содержание и фрагменты работы. Деньги за приобретённые готовые работы по причине несоответствия данной работы вашим требованиям или её уникальности не возвращаются.
* Категория работы носит оценочный характер в соответствии с качественными и количественными параметрами предоставляемого материала. Данный материал ни целиком, ни любая из его частей не является готовым научным трудом, выпускной квалификационной работой, научным докладом или иной работой, предусмотренной государственной системой научной аттестации или необходимой для прохождения промежуточной или итоговой аттестации. Данный материал представляет собой субъективный результат обработки, структурирования и форматирования собранной его автором информации и предназначен, прежде всего, для использования в качестве источника для самостоятельной подготовки работы указанной тематики.
bmt: 0.00349