Возрастные особенности представлений о любви

Курсовая работа была написана лично мной. Защитилась на 4 с +. Исследование проводила самостоятельно. Работа выполнена на украинском языке. Если заинтересует - без прибавления в цене переведу на русский и адаптирую под Ваш ВУЗ (качественно и в указанный срок) ...

План работы:
1 Место феномена "любовь" в структуре психологии
1.1 Анализ определений и психологических теорий любви
1.2 Культурно-исторический анализ представлений о любви
Выводы к первому разделу
2 Исследование возрастных особенностей представлений о любви
2.1 Программа и методы исследования возрастной динамики представлений о любви
2.2 Возрастные особенности представлений о любви
Выводы ко второму разделу
Вывод
Список литературы

Наше исследование посвящено изучению представлений о любви старшеклассников, студентов и молодых супружеских пар о любви. В работе выявлены конкретное содержание и эмоциональная окрашенность представлении о любви, характерные для каждого возрастного периода в границах подросткового и раннего юношеского возрастов. Обнаружены общие возрастные тенденции в становлении представлений о любви.
Актуальность исследования: объективная и субъективная значимость любви как явления человеческой жизни определяет неослабевающий интерес к этой проблеме на всех этапах развития культуры. В настоящее время внимание к этой проблеме усиливается в связи с тем, что наше общество переживает переходный период, закономерно сопровождающийся переоценкой традиционных представлений, установок, норм.

Основні поняття: збудження, інтерпретація.
Основні положення:
1) Передумовою любові можуть служити як негативні, так і позитивні емоції.
2) Правила інтерпретації закладаються в ранньому онтогенезі на все життя, об'єкти кохання змінюються, сам принцип пояснення залишається незмінним.
• Гуманістична теорія. Теорія само актуалізації. А.Г. Маслоу. Визначення любові: Об'єктивне визначення любові неможливо, це суб'єктивний феномен, опис якого має бути феноменологічним.
Основні поняття: само актуалізація, ідентифікація потреб, здорова любов, індивідуалізм, секс.
Основні положення:
1) Любов передбачає почуття ніжності і прихильності, прагнення до близькості з коханою, бачення в партнері, насамперед, позитивних сторін, звуження сприйняття, сексуальне збудження, великодушність, прагнення до більш повного пізнання.
2) Здорова любов - це любов людини, у якої вже задоволені потреба в безпеці, приналежності, любові, повазі і самоповагу; така людина любить не тому, що потребує любові, а тому, що любов властива йому.
• Біологізаторські теорії кохання. Еволюціоністскі теорії. Дольник. Визначення любові: Кохання - підтримка партнера в період вагітності та після пологів, захист, харчування і виховання потомства.
Основні поняття: еволюційний відбір, виживання виду,
Основні положення:
1) Любов закономірно виникає в процесі еволюції для найкращого відтворення потомства і турботи про нього.
2) Любов забезпечує поповнення генофонду, зводячи генетично різних людей разом.
3) Любов пов'язана з утворення домінанти, перебільшує позитивні і применшувати негативні якості партнера.
Психофізіологічні теорії. Визначення поняття: Любов - результат дії феромонів на людину.
Основні положення:
1) Ферамони-летючі речовини передають інформацію про закріплений в хромосомах комплексі МХЗ (молекулярне з'єднання).
2) Людина за запахом не усвідомлено вибирає собі партнера, і лише вибравши, намагається раціонально пояснити свій вибір.
• Вітчизняні теорії кохання. В.І. Мясищев. Визначення любові: Любов - емоційно-оцінна сторона відносин.
Основні поняття: відношення, психічна діяльність, інтерес, потреба.
Основні положення: Любов як психічне ставлення впливає на психічну діяльність людини: запам'ятовування, забування, сприйняття, уява і т.д.
А. Афанасьев. Визначення любові: Любов - особливий стан ейфорії, викликане ілюзією знайти щастя в парі з суб'єктом, наділеним тими психічними властивостями, в яких відчувається нестача [4].
Основні поняття: емоції, логіка, фізика, воля, єрос, філія, агапє.
Основні положення:
Існує 3 види любові: Ерос - любов за принципом протилежності. Зустрічається найчастіше, на жаль, сильна сторона іншого не додає сили слабкій стороні. Любов - заздрість - ненависть.
Філія - любов за принципом тотожності. Споріднені душі, дізнаючись один одного, в кінцевому підсумку виявляються перед своїм відображенням у дзеркалі.
Агапє - любов-еволюція, рушійна партнерів від протилежності до тотожності. Плідна, справжня "формула кохання", призводить до гармонізації особистостей люблячих.
Таким чином, в даній главі були проаналізовані визначення любові, представлені у словниках різного типу, даний огляд і аналіз концепцій любові, сформульованих в різних психологічних школах.
1.2 Культурно-історичний аналіз уявлень про кохання.
Переживаючи кохання, людина переживає всю історію людства, починаючи від кам'яного віку і закінчуючи можливостями, закладеними в його особистості (М.М. Пришвін) [22].
Системний аналіз категорії "любов", дозволив визначити кохання як почуття по відношенню до об'єкта, який має стійке позитивне значення для задоволення базових потреб індивіда. Почуття володіють такими характеристиками як соціальність і культурно-історична детермінованість, що обумовлює необхідність аналізу уявлень про кохання в різні історичні епохи і в різних культурах. Без історичного аналізу феномена любові неможливо повне і адекватне розуміння феномена любові в сучасному суспільстві. Зв'язок почуттів зі свідомістю робить завдання історичного аналізу розв'язуваним, хоча рівень рефлексії феномена любові в різних культурах різний. Почуття завжди предметі, тобто спрямовані на певний об'єкт. Об'єкти статевої любові трансформувалися і перевизначилися в процесі розвитку людини і суспільства. Аналіз чоловічих і жіночих образів і стилів поведінки в коханні дозволить більш точно зрозуміти специфіку розуміння любові в різних культурах. Об'єкти любові виділяються в силу їх здатності стійко задовольняти базові потреби індивіда.
Трансформація уявлень про статеве кохання в різні історичні епохи (В.М. Розін, Л.Б. Шнейдер, Філософія любові, Світ і ерос, М. Фуко, Історія та культура Стародавньої Індії, Н.А. Бердяєв, В.В. Розанов , В.С. Соловйов) [69]:
- Архаїчна культура. Джерела, що відображають уявлення про любов: міфи, епоси, народна лірика, наскальні малюнки. Статеве спілкування бачилося як полювання: чоловік-мисливець, жінка - дичина, фалос - стріла, жіноче тіло-мета, рана. Родоначальник племені вистрілює душею дитини через батька в тіло матері. Секс, жінка - табу. Полювання та війна вимагали сил для впливу на душі ворогів і тварин, тому не можна було їх витрачати на шлюбні відносини.
- Стародавня Індія. Джерела, що відображають уявлення про любов: Камасутра, індійська міфологія. Формується ставлення до кохання як мистецтва, якому треба вчитися, уявлення про любов тісно пов'язується з релігійними і філософськими уявленнями [68].
- Античність (4-3 ст. До н.е. - 2в. Н. Е.). Джерела відображають уявлення про любов: міфологія, філософія, трагедії, любовна лірика. Виділяються різні види любові: ерос - пристрасне кохання, сторге - спокійна любов-ніжність, сімейна любов, філія - любов-дружба, манія - любов-одержимість, прагма - любов за розрахунком, агапє - безкорислива любов-самовіддача. Любов - насолода: з переходом в любов - збочення. Триває індивідуалізація любові: з'являється мотив вірності, вічності, амбівалентність почуттів люблячого.
- Середні віки. Любов - сутність Бога і головна заповідь людині (полюби ближнього, навіть ворога, кривдника). Духовна любов протиставляється тілесної: духовна любов - основа пізнання Бога і єднання з ним (духовний ерос, ченці - улюблені Христа, монахині - його нареченої), тілесна любов-загроза спасіння душі, гріх.
- Відродження. 3 основні види любові (М. Фічино): любов рівних до рівних (гуманізм), любов вищих до нижчих (опікунство), любов нижчих до вищих (шанування). Любов як земне еротичне почуття оспівується в літературі, живопису ("все, що існує, прагне до насолоди" Л. Валло). Найважливіше в любові забезпечення продовження роду через створення сім'ї (Е. Роттердамський, М. Монтель) [68].
- Новий час (17 - сер. 19в). Любов виступає як об'єкт вивчень, предмет знань, співвідноситься з іншими явищами, досліджуються феноменологія любові: деталі людської поведінки, в яких проявляється любов. Секс і статева любов стає засобом самоствердження буржуазії, яка протиставляє високу ціну свого тіла, задоволень, здоров'я блакитної крові аристократів.
- Новітній час (кін. 19ст. - 20в). Ірраціональна трактування любові: любов - це фантом, який Світова Воля використовує, щоб змусити людей продовжувати рід, це підступна пастка природи, пристрасть, вибірковість, ревнощі - лише маскування, оманлива надбудова (А. Шопенгауер). Проблематика сексуальності та статевої любові поширюється в широкі маси (буржуазія зацікавлена ​​в якісній робочій силі, захист від захворювань, що передаються статевим шляхом).
- Російська культура 18-20в. До кін. 19в. християнський світогляд визначає уявлення про любов як про особливу пізнавальної діяльності, що приводить на відміну від розуму до пізнання Бога в його цілісності та єднання зі світом (Г.С. Сковорода, П.Д. Юркевич). Кінець 19 початок 20 століття, співіснують дві різних трактування любові: матеріалістична (Бєлінський В.Г., Герцен А.И., Чернишевський Н.Г., Сєченов І.М., Лавров П. Л) і релігійна (Соловйов В.С ., Бердяєв Н.А., Розанов В.В., Гершензон М. О);
Отже, "Любов - дитя історії, зростаюче і розвивається разом з нею" [69], в ході культурно-історичного розвитку відбувається трансформація уявлень про кохання: любов зв'язується з все більш високими рівнями сфери людини. Від потреб організму, виду, природного суб'єкта в архаїчній культурі відбувається перехід до потреб цивільних, етнічним, естетичним, пізнавальної - потребам культурного соціального суб'єкта.
Висновок до першого розділу:
Таким чином, у ході теоретичного аналізу було дано визначення поняття любов, виходячи з аналізу системи понять "емоційне явище – почуття - кохання": кохання - це почуття по відношенню до об'єктів, що мають стійке позитивне значення для задоволення базових потреб індивіда. Спираючись на класифікацію потреб В.А. Іваннікова, були проаналізовані визначення любові, основні психологічні теорії любові, даний огляд культурно-історичної трансформації уявлень про кохання. В першій главі були проаналізовані визначення любові, представлені у словниках різного типу, даний огляд і аналіз концепцій любові, сформульованих в різних психологічних школах. У другій главі був проведений аналіз чоловічих і жіночих образів і стилів поведінки в коханні, це дозволило нам білш точно зрозуміти специфіку розуміння любові в різних культурах. Без історичного аналізу феномена любові неможливо повне і адекватне розуміння феномена любові в сучасному суспільстві.
РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВІКОВИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ УЯВЛЕННЬ ПРО ЛЮБОВ
2.1 Програма та методи дослідження вікової динаміки уявлень про любов.
В дослідженні брали учать 2 групи респондентів:
1група - молоді подружні пари, віком від 20 до 25 років.
2група – зрілі подружні пари, віком від 40 до 45 років.
Були використані наступні методики: асоціативний експеримент на вільний опис змісту любові та опитувальник «Шкала кохання та симпатії» (З.Рубин, модифікація Л.Я.Гозман, Ю.Е.Алешина).
Дослідження феномена любові в даній роботі проводилося в декілька етапів. На першому етапі було проведено опитування молодих і зрілих подружніх пар, в ході якого їх попросили продовжити речення "Головна цінність на Землі - це ...». Найпопулярніша відповідь була «Любов» - 45%.
На другому етапі для виявлення категоріальної структури уявлень про кохання у різних вікових груп був використаний асоціативний експеримент в якому випробовувані представляли любов. З метою вивчення уявлень у респондентів про любов - вільний опис цього поняття. Якісний аналіз методики дозволить вивчити суб'єктивний досвід переживань, пов'язаний з досліджуваним феноменом.
Об'єктом дослідження в асоціативному експерименті є системи слів, а предметом - психологічні закономірності їх прояву. Асоціативний експеримент дозволяє на основі формальної обробки даних зробити висновки щодо закономірностей «... семантичного спорідненості слів (або, вірніше, суб'єктивного переживання випробуваним ступеня їх семантичного споріднення)». Асоціативна техніка відображає як когнітивні структури, що стоять за мовними значеннями, так і індивідуальні особливості піддослідних, їх особистісні смисли. Подальша статистична обробка усуває вплив індивідуальних особливостей, виділяючи аспекти, загальні для всієї групи. Додатковою перевагою асоціативного експерименту є його простота, зручність застосування, виділяти деякі неусвідомлювані компоненти значення. В якості поняття-стимулу в асоціативному експерименті виступило слово «любов». Асоціативний експеримент дозволив визначити набір основних понять, які є символами любові у свідомості представників різних вікових груп.
Обробка результатів асоціативного експерименту. Спочатку здійснюється аналіз частотності отриманих асоціацій. В якості одиниць аналізу виступають слова-асоціації, які згруповані в основні категорії. Виділені на основі аналізу категорії нормуються на основі загального числа отриманих асоціацій. Частота використаних категорій дозволяють визначити групову «міру» вираженості, що є символами асоціацій у свідомості досліджуваних.
На третьому етапі був використаний опитувальник «Шкала любові та симпатії» (З.Рубін, модифікація Л.Я.Гозман, Ю.Е.Алешина). При складанні шкал опитувальника З.Рубін виходив з певних теоретичних уявлень про внутрішню структуру вимірюваних феноменів. Зокрема, важливими для вимірювання представлялися три компоненти любові: прихильність, турбота і ступінь інтимності відносин. Паралельна шкала симпатії реєструє ступінь поваги, захоплення і подібності оцінюваного об'єкта з респондентом. В остаточний варіант методики, адаптованої Л.Я.Гозманом і Ю.Е.Алешиной, включені 14 пунктів.
2.2 Аналіз результатів асоціативного експерименту
У дослідженні взяло участь 40 чоловік. З них 20 молодих подружніх пар віком від 20 - 25 років і 20 зрілих подружніх пар - від 40 - 45 років.
З метою виявлення системи уявлень про кохання першої групи випробуваних був використаний асоціативний експеримент, в якому випробовувані, описували свої асоціації викликані поняттям любов. Отримані дані були оброблені методом контент-аналізу.  У результаті контент-аналізу отриманих асоціацій було визначено зміст категоріального простору, що відображає уявлення піддослідних про кохання: щастя, турбота, духовність, нерозсудливість, сім'я, ніжність, вірність, романтика, хімічний процес. У таблиці 1 представлено зміст категоріального простору, що відображає уявлення молодих подружніх пар про кохання.
Таблица 1
Зміст уявлень про кохання молодих та зрілих подружніх пар
Назва категорії
від 20-25 років
від 40-45 років
F
P
Частота
% у масиві
Частота
% у масиві
1. Щастя
5
25
3
15
0,79
0,05
2. Турбота
2
10
1
5
3,35
0,01
3. Духовність
2
10
8
40
2,29
-
4. Довіра
3
15
3
15
-
5. Сім’я
4
20
1
5
1,5
0,05
6. Ніжність
1
5