Система расчета массы груза судна методом Draft Survey

Целью дипломной работы является разработка программного обеспечения, которое позволяет определить массу груза с помощью вычисления разницы между показателем водоизмещения пустого и загруженного судна. В качестве архитектурного решения использован язык программирования Java.

Магистерская дипломная работа. Является продолжением работы "Разработка программы для расчета массы груза судна методом Draft survey". При необходимости, работа может быть оперативно переделана и доработана под нужную область. Имеется 2 варианта работы, на русском и украинском языках. Имеются исходные файлы реализации программы, презентация(за дополнительную плату).
Работа была защищена в 2015 году на оценку "Отлично" в одном из Украинских Вузов. ...

СОДЕРЖАНИЕ
Введение
1 АНАЛИТИЧЕСКАЯ ЧАСТЬ
1.1 Обоснование актуальности разработки программного обеспечения
1.2 Описание внутренней структуры сюрвейерской организации
1.3 Основные принципы сюрвейерских деятельности
1.3.1 Оценки
1.3.2 Сюрвей при сдаче судна в чартер (on-hire)
1.3.3 Сюрвей при приеме судна с чартера (off-hire)
1.3.4 Отчеты
1.4 Сюрвей, логистика и их связь с информационными технологиями
1.5 Проблематика использования метода драфт-сюрвей
2 Постановка задачи
2.1 Методика расчета
2.2 Снятие осадок и расчет средних осадок
2.4 Определение количества переменных судовых запасов
2.5 Определение водоизмещения судна
3 Программная реализация СИСТЕМЫ
3.1 Обзор существующих решений
3.1.1 Marine Software Suite v 9.8.0.0
3.1.2 Draft Survey Excel
3.2 Средства реализации программного продукта
3.3 Технология DOM как способ доступа к XML
3.4 Алгоритм расчета на начало и конец (manual)
3.5 Алгоритм расчета на начало и конец (auto)
3.6 Принцип работы и интерфейс программы
4 ОХРАНА ТРУДА
4.1 Требования электробезопасности, предъявляемые к компьютерным помещений
4.2 Требования к производственному персоналу, работающему на ЭВМ
4.3 Рациональное профилактическое питание специалистов-компьютерщиков
4.4 Индивидуальные защитные средства, применяемые при проведении ремонта ЭВМ
5 ЭКОНОМИЧЕСКОЕ ОБОСНОВАНИЕ РАЗРАБОТКИ системы расчета массы груза судна методом draft survey
5.1 Общая характеристика проекта
5.2 Расчет трудоемкости разработки программной продукции
5.3 Определение цены программного продукта
5.4 Расчет начальных инвестиций
5.5 Расчет текущих затрат
6 гражданской защиты
ЗАКЛЮЧЕНИЕ
ПЕРЕЧЕНЬ ССЫЛОК
ПРИЛОЖЕНИЕ А
ПРИЛОЖЕНИЕ
ПРИЛОЖЕНИЕ В

Автоматизация управления, новые информационные технологии (ИТ) с использованием современных технических и программных средств, компьютерные системы управления (КСУ) находятся в центре внимания на водном транспорте. Технические средства автоматизации и программное обеспечение, созданные более двадцати лет назад, требуют замены. Радиочастотная технология идентификации грузов и носителей известны уже более тридцати лет, но только во времена XXI века эта технология стала широко использоваться в логистике, а также на водном транспорте. Вся логистическая концепция построена на основе ИТ, а внедрение современных КСУ является одним из основных направлений развития логистики. Перспективы логистики связаны с сетью Интернет, радиочастотной технологии идентификации, использованием спутниковых навигаци онных систем на основе GPS. Проводятся работы по изучению автоматизации всех видов логистических операций: транспортировка, складирование, кодирования, идентификации, сортировки, упаковки, этикетирования, пакетирование, депакетирования, погрузки, разгрузки и др. Внедряются оригинальные автоматические системы сортировки грузов и комплектования заказов в распределительных центрах готовой продукции. Строящиеся склады и логистические центры, как правило, оборудуют автоматизированными системами управления (АСУ) с использованием стандартного или индивидуального программного обеспечения. Интенсивная автоматизация управления и информатизация в производстве, на транспорте и в логистике связанные с использованием различных управляющих и информационных систем [1]

Взуття спеціальне діелектричне є додатковим електрозахисним засобом при роботі з електроустановками. Воно повинно складатися з гумового верху, гумової рифленої підошви, текстильної підкладки і внутрішніх підсилювальних деталей. Деякі типи взуття можуть випускатися без підкладки. Взуття повинно мати одвороти. Висота має бути не менше 160 мм.
Килими застосовують при роботі з закритими електроустановками, окрім сирих приміщень. Підставки застосовують в сирих і схильних до забруднення приміщеннях. Килими виготовляються завтовшки 6± 1 мм, завдовжки від 500 до 8000 мм і шириною від 500 до 1200 мм. Килими повинні мати рифлену лицьову поверхню та бути однобарвними. Ізолююча підставка є настилом, укріпленим на опорних ізоляторах заввишки не менше 70 мм. Підставки мають бути міцними і стійкими.
Суворе і неухильне дотримання правил виробничої безпеки і санітарно-гігієнічних нормативів, представлених в даному розділі, дозволить зберегти здоров’я фахівця-комп'ютерника, а також сприятиме підвищенню якості і продуктивності його праці.
5 ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ РОЗРОБКИ системи розрахунку маси вантажу судна методом draft survey
5.1 Загальна характеристика проекту
Метою дипломної роботи є розробка програмного продукту, яке визначає масу вантажу на судні за допомогою методу Draft Survey.
Економічним аспектом розробки є те, що програмний продукт надає можливість замінити існуючі платні продукти, а також пришвидшити роботу сюрвейєрів за рахунок створення зручного інтерфейсу у порівняння з безкоштовними аналогами, що має позитивно сказатися за прибутках організацій, яке будуть його використовувати.
Класифікаційна оцінка проекту:
клас – монопроект;
тип – змішаний;
вид – комбінований;
тривалість – короткостроковий;
рівень – галузевий.
5.2 Розрахунок трудомісткості розробки програмної продукції
Організація і планування процесу розробки ПП передбачає виконання таких робіт:
формування складу робіт, що виконуються, і групування їх за стадіями розробки;
розрахунок трудомісткості виконання робіт;
встановлення професійного складу і розрахунок кількості виконавців;
визначення тривалості виконання окремих етапів роботи;
побудова календарного графіка виконання розробки;
контроль виконання календарного графіка.
Розробка програмної продукції є складним і тривалим процесом, який потребує виконання великої кількості різноманітних операцій.
Як правило, процес розробки великих програмних комплексів відбувається спільно розробниками постановки задачі і розробниками програмного забезпечення.
Трудомісткість розробки програмної продукції залежить від ряду чинників, основними з яких є такі: ступінь новизни програмного комплексу, що розробляється, складність алгоритму його функціонування, обсяг інформації, що використовується, вид її подання і спосіб обробки, а також рівень алгоритмічної мови програмування.
За ступенем новизни програмна продукція віднесена до групи В – розробка програмної продукції, що має аналоги;
За ступенем складності алгоритму функціонування ПП віднесена до 3 групи складності – ПП, яка реалізує алгоритми стандартних методів вирішення задач;
Інформація, що використовується, може бути подана у вигляді:
змінної інформації;
нормативно-довідкової інформації;
бази даних.
В залежності від виду подання вхідної інформації, способу її контролю і структури вхідних документів ПП відноситься до групи 11 – вхідна інформація подана в формі документів, які мають різний формат і структуру. Необхідно врахувати взаємовплив показників в різних документах.
Сумарна трудомісткість розробки програмної продукції визначається по формулі:
пп = тз + eп + тп + pп + в (5.1)
де тз – трудомісткість розробки технічного завдання на створення ПП;
eп – трудомісткість розробки ескізного проекту ПП;
тп – трудомісткість розробки технічного проекту ПП;
рп – трудомісткість розробки робочого проекту ПП;
в – трудомісткість впровадження ПП.
Трудомісткість розробки технічного завдання розраховується за формулою:
тз = tзрз+ tзрп, (5.2)
де tзрз – витрати часу розробника постановки задач на розробку ТЗ, люд. – днів;
tзрп – витрати часу розробника ПЗ на розробку ТЗ, люд. – днів.
Величини tзрз та tзрп розраховуються за формулами:
tзрз = , (5.3)
де tз – норма часу на розробку ТЗ на ПП в залежності від функціонального призначення і ступеня новизни ПП, що розробляється, 24 люд. – днів;
кзрз = 0,65 - коефіцієнт, який враховує питому вагу трудомісткості робіт, що виконуються розробником постановки задач на стадії ТЗ, в разі спільної з розробником ПЗ розробки
tзрп = , (5.4)
де кзрп = 0,35 – коефіцієнт, який враховує питому вагу трудомісткості робіт, які виконуються розробником програмного забезпечення на стадії ТЗ, в разі спільної з розробником постановки задач.
tзрз = 47 * 0,65 = 30,55 люд-днів;
tзрп = 47 * 0,35 = 16,45 люд-днів;
тоді тз = 30,55 + 16,45 = 47 люд-днів.
Трудомісткість розробки ескізного проекту ПП (eп) розраховується за формулою:
eп = tерз + tерп, (5.5)
де tерз - витрати часу розробника постановки задач на розробку ЕП, люд. – днів;
tерп - витрати часу розробника ПЗ на розробку ЕП, люд. – днів.
Величини tерз та tерп розраховуються за формулами:
tерз = , (5.6)
де tе – норма часу на розробку ескізного проекту ПП в залежності від його функціонального призначення і ступеня новизни,67 люд. – днів ;
керз – коефіцієнт, який враховує питому вагу трудомісткості робіт, які виконуються розробником постановки задач на стадії ЕП (в разі спільної з розробником ПЗ розробки ЕП керз = 0,7, в разі самостійної розробки ЕП керз = 1,0).
tерз = 67 * 0,7 = 46,9 люд-днів
tерп = 67 * 0,3 = 20,1 люд-днів
тоді eп = 46,9 + 20,1 = 67 люд-днів.
Трудомісткість розробки технічного проекту (тп) залежить від функціонального призначення ПП, кількості різновидів форм вхідної та вихідної інформації і визначається за формулою:
тп = , (5.7)
де tmрз, tmрп - норми часу, який витрачається на розробку ТП розробником постановки задач і розробником ПЗ відповідно, 14 та 12 люд. – днів;
кв – коефіцієнт врахування виду інформації, що використовується;
кр – коефіцієнт врахування режиму обробки інформації (1,26).
Значення коефіцієнта кв визначається за формулою:
кв = , (5.8)
де кзм, кнд, кб – коефіцієнти врахування виду інформації для змінної, нормативно-довідкової інформації і баз даних відповідно (1,0; 0,72; 2,08);
nзм, nнд, nб – кількість наборів даних змінної, нормативно-довідкової інформації, баз даних відповідно ( 1; 3; 1)
Кв = 1,0*1+0,72*3+ 2,08*1 / (1+3+1) = (1+2,16+2,08) / 5 = 5,24 / 5 = 1,048;
тоді тп = (14+12)* 1,048*1,26 = 34 люд-днів;
Трудомісткість розробки робочого проекту (рп) залежить від функціонального призначення ПП, кількості різновидів форм вхідної і вихідної інформації, складності алгоритму функціонування, складності контролю інформації, ступеня використання готових програмних модулів, рівня алгоритмічної мови програмування і визначається за формулою:
, (5.9)
де кк - коефіцієнт врахування складності контролю інформації (1,16);
км - коефіцієнт врахування рівня алгоритмічної мови програмування(1);
кз - коефіцієнт врахування ступеня використання готових програмних модулів (0,5);
Кін - коефіцієнт врахування виду інформації, що використовується, і складності алгоритму ПП.
Коефіцієнт кін розраховується за формулою:
кін = , (5.10)
де , , - значення коефіцієнтів врахування складності алгоритму ПП та виду інформації, що використовується, для змінної, нормативно-довідкової інформації і баз даних відповідно (1,0; 0,48; 0,40);
tppз, tppп – норми часу на розробку РП на алгоритмічній мові високого рівня (типу PL / I) розробником постановки задачі і розробником ПЗ відповідно, (20 і 164 люд. – днів);
Кін = (1,0*1 + 0,48*3 + 0,40*1) / (1+3+1) = 2,84 / 5 = 0,568
тоді рп = 1,16*1,26*1*0,5*0,568*(20+164) = 76 люд-днів;
Трудомісткість виконання стадії «Впровадження» (в) може бути розрахована за формулою:
в = , (5.11)
де tврз , tврп , - норма часу на виконання процедур впровадження розробником задач і розробником програмного забезпечення (8 та 24 люд. – дні);
тоді в = (8+24)* 1,16*1,26*0,5 = 23 люд-днів.
пп = 47+67+34+76+23 = 247 люд-днів;
5.3 Визначення ціни програмного продукту
Програмна продукція може розглядатися як продукція виробничо-технічного призначення, яка допускає багаторазове її тиражування і відчуження від безпосередніх розробників. Її ціна визначається за формулою:
Ц = С +Пр, (5.12)
де С – витрати на розробку програмної продукції (кошторис витрат);
Пр - нормативний прибуток, який розраховується за формулою:
, (5.13)
де Рн - норматив рентабельності, 20 %;
См - матеріальні витрати, грн.
Витрати на розробку ПП можуть бути представлені у вигляді кошторису, який містить такі статті: матеріали; спеціальне обладнання; основна заробітна плата; додаткова заробітна плата; відрахування на соціальні заходи; виробничі відрядження; накладні витрати; контрагентські витрати.
Розрахунок кошторису на розробку ПП здійснюється за кожною статтею витрат і результати зводяться у таблицю.
Кошторис витрат на розробку ПП:
1. Матеріали: оскільки при розробки даного проекту було потрібно залучення додаткових матеріалів, таких як диск - 2шт.(10 грн.), друкування(60 грн.), обшивання(50 грн.), звідси:
См = 10+60+50 = 120 грн.
2. Витрати, які пов’язані з використанням обчислювальної техніки, визначають за формулою:
, (5.14)
де tеом – час використання ЕОМ для розробки даного ПП, год. (20);
квеом – коефіцієнт врахування часу використання ЕОМ (1);
Цеом – вартість однієї години роботи ЕОМ, 5 грн.;
кеомБД – коефіцієнт врахування ступеня використання СУБД;
кеомБД = 1,0 СУБД не використовується;
Кееом – коефіцієнт врахування швидкодії ЕОМ:
Кееом = 1,0 швидкодія ЕОМ більше 20-1030 опер./сек.;
Сеом = 20*1*5*1,0*1,0 = 100,00 грн.
3. Основна заробітна плата. В статтю включається вся заробітна плата всіх виконавців, які безпосередньо зайняті розробкою даного ПП, з урахуванням їхнього посадового окладу (2000 грн) і часу участі в розробці. Розрахунок проводиться за формулою:
, (5.15)
де Зі – середньомісячний оклад і-го виконавця, грн.;
а – середня кількість робочих днів в місяці (21);
і – трудомісткість робіт, які виконуються і-им виконавцем, люд.днів, (визначають за календарним планом-графиком).
Сзо = =23523,8 грн.
4. Додаткова заробітна плата. В статті враховуються всі виплати безпосереднім виконавцям за час (встановлений законодавством), який не відпрацьований на виробництві, в тому числі: оплата чергових відпусток, компенсації за невикористовані відпустки, оплата пільгових годин підліткам та ін. Розрахунок проводиться за формулою:
, (5.16)
де - коефіцієнт додаткової заробітної плати ( = 0,4).
Сз.д = 23523,8*0,4 = 9409,52 грн.
5. Відрахування на соціальні заходи. В статті враховуються відрахування на соціальні потреби у відповідності до діючого законодавства:
Ссз = сз (Сзо + Сзд), (5.17)
де сз – коефіцієнт відрахування на соціальні заходи (пенсійний фонд, фонди страхування 37,5 %).
Ссз = 0,375* (23523,8+9409,52) = 12350 грн.
6. Накладні витрати. В статті враховуються витрати на загальногосподарські потреби, невиробничі витрати, витрати на управління. Накладні витрати, визначаються за формулою:
, (5.18)
де н – коефіцієнт накладних витрат (н = 0,018 )
Сн = 0,018*23523,8=423,43 грн.
Таким чином:
С = См+Сеом+Сзо+Сзд+Ссс+Сн = 120,00+100,00+23523,8+9409,52+12350+
+423,43 = 45926,75 грн.
Пр = (45926,75 -120,00)*0,2=9161,35 грн.
Ц = 45926,75 + 9161,35 = 55088,1 грн.
Таблиця 5.1 - Кошторис витрат на розробку ПП
№ п/п
Найменування статті
Витрати за статтею,грн..
1
Матеріали
120,00
2
Витрати на використання ЕОМ
100,00
3
Основна заробітна плата
23523,8
4
Додаткова заробітна плата
9409,52
5
Відрахування на соціальні заходи
12350
Проводження таблиці 5.1
6
Накладні витрати
423,43
Всього
45926,75
5.4 Розрахунок початкових інвестицій
Розрахунок початкових інвестицій відбувається за формулою:
(5.19)
де КП – перед виробничі витрати;
ККО – вартість комп’ютерного обладнання, ККО=0;
КДО – вартість допоміжного обладнання, яке необхідне для надійної роботи ІС (КМ);
Кб – вартість будівництва (реконструкції) у зв’язку з впровадженням (удосконаленням) ІС (КМ), Кб =0;
КЗ – дохід від продажу обладнання, що замінюється на нове, з урахуванням витрат на його реалізацію, КЗ =0;
Нз – податок на прибуток від продажу обладнання, що змінюється на нове, Нз =0.
Передвиробничі витрати містять усі видатки, що пов’язані з проектуванням, розробкою, налагодженням і впровадженням ІС (КМ) – передпроектні і проектні дослідження, постановка завдань та їхня алгоритмізація, розробка, налагодження та впровадження програмного забезпечення (ПЗ), навчання обслуговуючого персоналу, перепідготовка частини персоналу підприємства і інш. В основному ці витрати спрямовуються на розробку ПЗ, тому близько 90% їх загальної величини складає ціна програмного продукту.
Витрати на комп’ютерне та додаткове обладнання в даному ПП не потрібні, адже система використовує існуюче обладнання.
КП=55088,1/0,9=61209 грн
ПІ = КП = 61209 грн
5.5 Розрахунок поточних витрат
Розрахунок річних поточних витрат, які пов’язані с функціонуванням ІС (КМ), відбувається за формулою:
С = С1 + С2+ С3 + С4 + С5 + С6 , (5.20)
де С1 – фонд основної і додаткової оплати праці;
С2 - відрахування на соціальні заходи;
С3 - вартість електроенергії;
С4 – вартість ремонту основного та допоміжного обладнання;
С5 – вартість допоміжних матеріалів, приладів, які пов’язані з експлуатацією ІС (КМ)
С6 – накладні витрати.
Річний фонд основної і додаткової оплати праці визначається за формулою:
, (5.21)
де Зосн – річний фонд основної заробітної плати персоналу, який обслуговує ІС (КМ);
кдод - коефіцієнт додаткової заробітної плати (визначається за даними підприємства або в розмірі 0,4);
kз – коефіцієнт роботи спеціаліста в день ( kз = 0.25 )
(5.22)
де Чсі, - чисельність спеціалістів і-ої категорії, які обслуговують ІС (КМ);
Зсі – місячний оклад спеціаліста і-ої категорії;
Зосн= 0.2512  1  2400 = 7200 грн.
С1 =(1+kдод)Зосн (5.23)
С1=1.4 7200 = 10080 грн.
С2 =kсоц С1 (5.24)
де kсоц – коефіцієнт відрахувань в фонди соціальних заходів (пенсійний, соціального страхування і т. інш.). визначається у відповідності з діючим законодавством.
С2 =0,37510080= 3780 грн.
Річні витрати на електроенергію визначаються за формулою:
С3 =М Тко Це  kі (5.25)
де М – потужність комп’ютерного обладнання, кВт;
Тко – річний фонд часу роботи ЕОМ з урахуванням часу профілактичних оглядів (484 год. за рік за умови 22 робочих днів в місяці та в середньому 2 годин від робочого дня) ;
Це – вартість 1 кВт-год. електроенергії (0,4194);
kі – коефіцієнт інтенсивності використання потужності (kі=0.9);
С3 =1 484  0,4194  0.9 = 182,69 грн.
С4 =0 грн.
С5 =0 грн.
Накладні витрати визначаються за формулою:
С6 = (5.26)
де αн = 0.5 – коефіцієнт накладніх витрат
С6 =7200  0,5 = 3600 грн.
С = 10080 + 3780 + 182,69 + 3600 = 17642,69 грн.
В даному розділі розраховані основні економічні показники проекту, які наведені у таблиці 5.2.
Таблиця 5.2 - Економічні показники проекту
Показник
Одиниця вимір.
Значення показника
Трудомісткість розробки проекту
люд. – дні
247
Витрати на розробку ПП
грн..
45926,75
Продовження таблиці 5.2
Ціна ПП
грн.
55088,1
Початкові інвестиції
грн.
61209
Річні поточні витрати
грн.
17642,69
6 ЦИВІЛЬНИЙ ЗАХИСТ
ПРОБЛЕМИ РАДІАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ПРИ АВАРІЇ НА ПІДПРИЄМСТВІ ЯДЕРНО-ТЕХНІЧНОГО ЦИКЛУ
Головною метою радіаційної безпеки при аварії на підприємстві ядерно-технічного циклу є збереження життя і здоров'я робочого персоналу та населення прилеглих територій, довкілля, а також мінімізація економічних втрат у разі НС в мирний час і в особливий період.
Основні задачі радіаційної безпеки:
розробка критеріїв оцінки небезпеки різних видів іонізуючих випромінювань;
зниження рівня опромінення персоналу і населення до меж, що регламентуються, на основі комплексу проектних, технічних, медико-санітарних і організаційних заходів;
створення ефективної системи радіаційного контролю, що дозволяє оперативно реєструвати підвищення рівня опромінення персоналу і забруднення об'єктів довкілля, приймати заходи по нормалізації радіаційної обстановки.
Враховуючи, що можливість аварійних подій, пов'язаних з викидом РР в атмосферу, на АЕС і підприємствах ядерно-технічного циклу (ПЯТЦ) повністю не виключена, а також враховуючи, що в районах можливого радіоактивного зараження мешкають десятки мільйонів чоловік, усьому населенню мають бути відомі основні принципи дій і заходу безпеки в цих випадках.
Радіація (іонізуюче випромінювання) — це потік заряджених мікрочастинок, що призводять до зміни фізичних і хімічних властивостей речовини, на яке він спрямований.
Різні види випромінювання відрізняються різною проникаючою здатністю, тому неоднаково впливають на наш організм.
Альфа-випромінювання – потік позитивно заряджених частинок (ядер атомів гелію), що рухаються зі швидкістю близько 20 000 км/сек. Альфа-випромінювання поглинається аркушем паперу, майже не проникає через шкіру людини. Але воно є небезпечне, при потраплянні частинки всередину організму з їжею, повітрям або через рани.
Бета-випромінювання – потік негативно заряджених частинок (електронів), їх швидкість близька до швидкості світла. Бета-випромінювання може проникнути у тканини організму на глибину один-два сантиметри. Захистом від цього є звичайний одяг.
Гамма-випромінення – це короткохвильове електромагнітне випромінювання. За властивостями воно близьке до рентгенівського, але наділене значно більшою швидкістю і енергією та поширюється зі швидкістю світла. Гамма-випромінення має велику проникаючу здатність, тому послаблюється стінами будинків, металевими конструкціями.
При вимірюванні радіації вчені використовують одиницю кюрі (1 Ci = 37 GBq), де GBq — гігаБеккерель. У свою чергу 1 Беккерель позначає кількість радіоактивних розпадів в секунду. Ступінь опромінення вимірюють у Греях, радах або рентгенах, а стосовно до живих організмів — в зівертах і берах.
На думку МАГАТЕ, забрудненням вважається наявність радіоактивних речовин на поверхні в кількостях, що перевищують 0,4 Бк/см2(10-5 мкКи/см2) для бета- і гамма-випромінювачів, або 0,04 Бк/см2(10-6 мкКи/см2) для альфа- випромінювачів [14].
Відповідно до Кодексу цивільного захисту України, порядок забезпечення населення і працівників формувань та спеціалізованих служб цивільного захисту засобами індивідуального захисту, приладами радіаційної та хімічної розвідки, дозиметричного і хімічного контролю визначається Кабінетом Міністрів України [15].
Необхідний рівень протирадіаційного захисту персоналу підприємств забезпечується:
радіаційно-гігієнічними та організаційно-технічними заходами для забезпечення умов праці, що відповідають вимогам чинного законодавства України, норм радіаційної безпеки та Правил;
обмеженням у встановленому порядку допуску до роботи з ДІВ осіб у залежності від їхнього віку, статі та стану здоров'я;
достатністю захисних бар'єрів, включаючи фактори, що лімітують відстань до джерела і час роботи з ним;
достатньою надійністю і безвідмовністю конструкцій, механізмів, інших засобів та систем, що забезпечують низькі проектні рівні ймовірності критичних подій, щодо джерел потенційно опромінюючих;
системою підготовки і підтримки досить високої кваліфікації персоналу і дотриманням правил роботи з джерелом;
забезпеченням персоналу лікувально-профілактичними засобами захисту від опромінення;
організацією системи інформування про радіаційний стан;
установленням контрольних рівнів;
організацією і здійсненням радіаційного контролю, що відповідає вимогам Правил та інших профільних санітарних правил;
плануванням і проведенням ефективних заходів щодо захисту персоналу у випадку загрози і під час виникнення радіаційної аварії.
Необхідний рівень протирадіаційного захисту населення забезпечується:
радіаційно-гігієнічними умовами проживання, що відповідають вимогам чинного санітарного законодавства;