Рекомендуемая категория для самостоятельной подготовки:
Дипломная работа*
Код |
261868 |
Дата создания |
03 июля 2015 |
Страниц |
60
|
Мы сможем обработать ваш заказ (!) 18 ноября в 12:00 [мск] Файлы будут доступны для скачивания только после обработки заказа.
|
Описание
Возможен вариант на русском ...
Содержание
РОЗДІЛ 1. Лінгвістичні засади дослідження емотивності художнього тексту ………………………………………………………………………..6
1.1. Кореляція понять "емоція", "емоційність" та "емотивність" у сучасній лінгвістиці………….……………...………………………...6
1.2. Засоби вираження емотивності художнього тексту…...………12
РОЗДІЛ 2. Специфіка реалізації емотивності у художній прозі С. Моема ……..…………….…………...………………………………….22
2.1. Лексичні засоби вираження позитивних та негативних емоцій
у романі С. Моема "Театр"……...........................................................22
2.2. Емотивна функція вульгаризмів у романах "Театр" та "Місяць
і мідяки"….............................................................................................30
2.3. Стилістичні особливості вираження емотивності у прозі С. Моема……………………………………………………………….40
2.3.1. Метафора як засіб відображення емоційного стану…………………………………………………………...…40
2.3.2. Функції епітетів у створенні емотивного забарвлення………………………….…………………………...50
Введение
ВСТУП
Сучасна спрямованість лінгвістики на багатоаспектний аналіз художнього тексту створює необхідність вивчати емотивний аспект міжмовної комунікації, оскільки сфера почуттів є одним із найважливіших людських факторів.
Проблема функціонально-семантичної категорії емотивності та засобів її вираження стає особливо актуальною у зв’язку із новою антропоцентричною парадигмою лінгвістики, зокрема тієї її частиною, що охоплює засоби вираження та позначення емоцій у художній літературі.
Визначаючи емотивність як семантичну категорію та досліджуючи різнорівневі мовні засоби її вираження, багато вчених акцентують увагу на її номінативному аспекті, інші ж вважають важливішим функціональний аспект.
Складність та багатоаспектність феномену текстової емотивності зумовлює існування різноманітних п ідходів до його вивчення: психолінгвістичного, стилістичного, комунікативного та когнітивного. У рамках кожного з них розробляються власні концепції текстової емотивності, використовується власна термінологія та особливі методи дослідження. Внаслідок цього представники різних лінгвістичних напрямів по-різному, навіть суперечливо, трактують поняття емотивності.
Більшість із вищезазначених підходів, однак, грунтуються на положенні про те, що лінгвістичний аспект емотивності полягає у семантичній інтерпретації емоцій, а власне емотивна функція є наслідком творчої переробки інформації під впливом різних емоцій.
Проблемою вираження емотивності у тексті займалися такі вчені, як: І.В. Арнольд, Н.Д. Арутюнова, В.І. Болотов, Л. Блумфільд, Є.М. Вульф, Є.М. Галкіна-Федорук, О. Есперсен, В.А. Маслова, Є.Ю. Мягкова, Дж. Лакофф, Т.В. Ларіна та В.І. Шаховський.
Актуальність обраної теми обумовлена особливою увагою сучасної лінгвістичної науки до проблеми виявлення засобів експлікації емотивності на різних рівнях художнього тексту.
Мета дослідження – визначити лінгвостилістичні засоби вираження емотивності у художній прозі С. Моема.
Мета роботи передбачає виконання таких завдань:
• охарактеризувати поняття "емоція", "емоційність" та "емотивність";
• виявити засоби вираження емотивності у художньому тексті;
• встановити лексичні засоби експлікації позитивних та негативних емоцій у романі С. Моема "Театр";
• визначити специфіку реалізації емотивної функції вульгаризмів у романі С. Моема "Місяць і мідяки";
• розкрити стилістичні особливості вираження емотивності у художній прозі С. Моема.
Об'єктом дослідження є категорія емотивності та засоби її репрезентації у художньому тексті.
Предмет дослідження – лінгвостилістичні засоби вираження емотивності у художній прозі С. Моема.
Матеріалом дослідження слугували романи С. Моема "Театр" та "Місяць і мідяки".
Мета та завдання роботи зумовили вибір основних методів дослідження: 1) дескриптивний метод (опис категорії емотивності та засобів її експлікації); 2) метод інтерпретаційно-текстового аналізу (виявлення реалізацій категорії емотивності у художній прозі С. Моема); 3) семантичний аналіз (розкриття семантики лексем, що мають емотивний характер); 4) метод стилістичного аналізу (виявлення стилістичних засобів вираження емотивності у романах С. Моема "Театр" та "Місяць і мідяки").
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що вони можуть бути використані в курсі "Лексикологія англійської мови" та "Стилістика англійської мови", при написанні курсових та дипломних робіт.
Фрагмент работы для ознакомления
При передачі емоційного стану радості у художньому творі домінують власне слова, а рідше використовуються граматичні конструкції, найуживанішими серед яких є наступні: to be glad, to be pleased, to be happy, to be fond of, to feel excited, to make happy, to seem funny, to give a laugh. Для негативних емоцій, зокрема суму, у романі характерний інший порядок. На першому місці знаходяться конструкції to make + word denoting emotion та to feel + word denoting emotion. А конструкція to get + word denoting emotion, яка займає найнижчу позицію для передачі позитивних емоцій, взагалі відсутня для негативних.2.2. Емотивна функція вульгаризмів у романах "Театр" та "Місяць і мідяки"Вдале використання стилістично маркованої лексики – одне з активних емоційно-експресивних засобів впливу автора на емоційну сферу та уяву читача. У процесі використання митцями літератури лексем із емотивно-оцінною конотацією важливе місце посідає й інвективна лексика, мова лайок, лихослів’їв та образ. Це так звані вербальні замінники тактики фізичного насильства, що викликають в опонента образу, зачіпають його самолюбство, гідність і честь. При традиційному підході до мовних форм вся нестандартна лексика поділяється на "низькі" розмовні слова, загальні сленгізми та спеціальні сленгізми (жаргонізми, кентізми) [45, с. 21]. До позалітературних мовних елементів належить і так звана обсценна лексика (від лат. obscene – непристойний, розпусний, аморальний) – один із сегментів лайливої лексики, до складу якого входять грубі слова, що слугують для позначення різних понять анатомії, фізіології та сексуальної сфери людини і, вжиті як усталені в даному соціумі лайливі вислови, котрі часто виражають спонтанну мовленнєву реакцію особи на несподівану, здебільшого неприємну ситуацію [45, с. 149]. Традиційно обсценну лексику називають ненормативною, нецензурною, вульгарною, табуйованою, лайливою [7, с. 354]. Часто термін "ненормативна" ототожнюють із терміном "вульгарна" (vulgar) лексика або з деякими її складниками – просторіччями, діалектизмами, лайкою, сленгом, опираючись на певні функціональні збіги.Термін "вульгаризм" (vulgaris – брутальний, простий) вживається для визначення окремої групи слів, яка стосується нестандартного словника англійської мови, належить до лексики обмеженого вживання, носить неофіційний характер і емоційне забарвлення [4, с. 21]. Саме тому його досить часто уподібнюють спеціальному сленгу, що є поняттям багатозначним. Трактування поняття сленгу в основних тлумачних словниках свідчать про нерозмежування понять. Отже, сленг іноді розглядають як: "низьку вульгарну мову", тобто всілякі грубі, іноді просто непристойні вирази (у словнику Е. Партриджа). І.В. Гальперін, справедливо критикуючи неправомірність об'єднання під терміном сленг різнорідних явищ, пропонує розуміти під сленгом "той шар лексики або фразеології, який з'являється у сфері живої розмовної мови в якості розмовних неологізмів, що легко переходять у шар загальновживаної літературної розмовної лексики" [9, с. 91].Як відмічають сучасні лінгвісти, за характером "зниженості" у розмовному стилі сучасної англійської мови виділяється три основні групи: літературно-розмовна, фамільярно-розмовна та просторіччя (С.С. Берков, І.В. Арнольд). О.М. Мороховський замість просторіччя включає до розряду найбільш стилістично зниженої лексики вульгаризми (low colloquial) [27, с. 194].І.Р. Гальперін до розмовної лексики англійської мови теж відносить діалектизми, професіоналізми, жаргонізми, вульгаризми і сленг [9, с. 25].Варто зазначити, що вульгаризми відрізняються від нейтральної лексики літературного стандарту жартівливо-іронічною невимушеною експресією повсякденного спілкування або навіть принизливою експресією та різкістю негативної емоційної оцінки суто фамільярного спілкування. Слова, що входять до цієї групи, якісно відрізняються від лайливих або непристойних слів і не сприймаються як вульгарні, а надають мові колориту фамільярності [51, с. 21]. Слід підкреслити, що в досить численних дослідженнях, присвячених вивченню вульгаризмів, майже кожен із лінгвістів розкриває своє розуміння досліджуваного поняття. Неоднозначність терміну зумовлена його етимологією. Зокрема, знаходимо такі дефініції: вульгаризм – "грубе слово чи вираз, що знаходиться за межами літературної лексики" [50, с. 69], "слово чи вираз, що є характерним для фамільярного чи грубого мовлення" [32, с. 92], "не прийняті в літературній мові грубі чи лайливі слова або звороти" [21, с. 35], "грубе, лайливе слово або зворот, вжите у літературній мові всупереч її нормам" [5, с. 370].Таким чином, під терміном "вульгаризм" розуміють народні, сільські слова і вирази, неввічливі, грубі слова і вирази (Х. Касарес), грубі відхилення від стандарту (Г. Вілд), непристойні мовні форми (Л. Блумфілд), номінації таких предметів, процесів і дій, які ніколи не вживаються в пристойній розмові, хоча у медичній літературі багато з них позначаються науковими термінами (Е. Партрідж).Згідно з визначенням, поданим І.Р. Гальперіним, вульгаризми представляють "усю сукупність непристойних форм, тобто певний шар лексики з вульгарною експресією. Вульгаризмам невластиві соціальна або професійна обмеженість та езотеричність" [9, с. 113].Термін вульгаризм в англійській лінгвістичній літературі об’єднує не лише лексичні, а й морфологічні, синтаксичні та фонетичні явища. Проте, на нашу думку, цей термін доцільніше закріпити лише за певною групою слів, об’єднаних провідною ознакою. Цією ознакою є ступінь грубості, що межує з непристойністю. Сюди перш за все відносяться лайливі слова, наприклад: damn, bloody, son of a bitch, hang it, to hell, zounds та інші [9, с. 115].На думку І.Р. Гальперіна, вульгаризми мають різні відтінки непристойного значення та лайки. Вчений поділяє вульгаризми на лайливі висловлювання та непристойні, образливі вислови. Лайливі слова та висловлювання знаходяться на найнижчому рівні соціального престижу та не сприймаються членами суспільства з моральних міркувань, тому образливі слова не вживаються у мові, словниках та пресі [9, с. 91].Психологи ж наголошують на тому, що використовуючи лайливі висловлювання, можна відобразити будь-яку реальність у будь-якій сфері життєдіяльності людини, а особливо в конфлікті [22, с. 13].На думку більшості вчених, ці слова є досить обмеженими у вживанні. Їх можна зустріти здебільшого в прямій мові персонажів, а отже лише у стилі художньої мови. Функція вульгаризмів полягає у вираженні сильних емоцій, головним чином, роздратування та гніву.Основною ознакою, що відрізняє вульгаризми від інших грубих виразів, є ступінь грубості. Вульгаризми поділяються на три групи:1) непристойні та нецензурні одиниці з позначкою "табу" (лайка): prick, dick, cunt, crack, box, cut, cabbage, basket;2) богохульства (зневажання чогось святого): Jesus Fuckin' Christ;3) вульгаризми-інтенсифікатори. Їх головним призначенням є підсилення певної якості, способу дії тощо: bleeding, bloody, fucking [9, с. 116].Мова С. Моема в цілому відрізняється значним ступенем "книжковості", піднесеності. Але в той же час він уміло використовує звичайну мову, місцями навіть фамільярну. Трапляються слова і вирази розмовного іноді грубоватого, вульгарного стилю, що навмисно і свідомо протиставляються автором стандартному словникові літературної мови. Саме це поєднання розмовного й книжкового стилів робить його мову специфічною та своєрідною.Розмовна лексика зниженого стилю у творах С. Моема використовується серед персонажів для їх соціальної та психологічної характеристики, показу емоційного стану, створення необхідної атмосфери розповіді, визначення суспільної приналежності індивіда.Зокрема, у романі С. Моема "Місяць і мідяки" автор використовує англійський діалект кокні, вдаючись при цьому до використання вульгаризмів з метою мовної характеристики персонажів з точки зору їх приналежності до певної соціальної групи чи окремої частини Англії. У цьому романі вульгаризми найяскравіше виражені у мовленні головного героя Чарльза Стрікленда. Його мова – це художній образ "реальної" мови героя, художнє зображення мови відповідного соціального середовища, адже мова персонажа стає явищем естетичним, входить у зображення характеру в цілому і тим самим стає носієм стилю.За допомогою вульгаризмів Ч. Стрікленд часто висловлює свою відразу до всього на світі, в тому числі і до себе. Своєрідною мовною поведінкою мовець підкреслює своє ставлення до навколишнього світу та оточуючих людей, що створює у читача чітке уявлення про цього персонажа.Груба, вульгарна та нецензурна лексика використовується у відповідних мовленнєвих ситуаціях роману. Так, у романі С. Моема "Місяць і мідяки" зустрічаються наступні слова та вирази, які належать до вульгаризмів: damn, fool, go to the devil, blast, rotten, beast, abominable, hell, go to hell, ass.Оцінка навколишньої дійсності Ч. Стріклендом вирізняється негативним, презирливим, а іноді навіть грубим характером, в чому реалізуються оцінно-емоційна й експресивна функції вульгаризмів. Так, наприклад, використання вульгаризмів у мовленні Ч. Стрікленда експлікує його взаємні почуття неприязні і навіть ненависті до інших персонажів твору. Герой постійно знаходиться у роздратованому стані, чим пояснюється часте вживання ним наступних лексем: • damn / damned: "Then you’re a damned fool" [25] – так Ч. Стрікленд постійно називає молодого письменника. Так cамо він ставиться і до колишньої дружини: "She’s a damned fool" [25]. Таким лишається його відношення й до наступної жінки в його житті – Ати: "She’s a damned fool. I have had a few aches and pains lately and a little fever, but that’s nothing; it will pass off" [25]. Ці слова вульгарного стилю вживаються й в інших емоційних ситуаціях, здебільшого коли герой знаходиться у стані злості: "I don’t really care a twopenny damn if you starve or not" [25]. Це перша реакція Стрікленда під час знайомства з нав’язливим хлопцем. Однак, поведінка головного героя мало в чому змінюється й надалі: "I should be a damned fool if I thought I had any chance of borrowing money from you" [25] – так різко реагує Стрікленд, коли молодий письменник пропонує йому гроші. Йому все одно, що про нього подумають інші: "Your only quarrel with me really is that I don’t care a twopenny damn what you think about me" [25], він звик отримувати те, що хоче: "Damn it all, I wanted her" [25]. Врешті-решт, хлопець теж не витримує і вдається до вульгарної лексики, звертаючись до Стрікленда: "Damn it all! I don’t want to know you" [25].• hell / to go to hell: "She can go to hell" [25], "Tell her to go to hell" [25] – у такий спосіб герой виражає свою байдужість до дружини. У пекло неодноразово він посилає й молодого письменника: "Go to hell!" [25]; "What the hell do you mean?" [25]. У такій грубі формі звертання Ч. Стрікленд намагається поставити себе вище недосвідченого юнака. Проте, не гребує герой такими словами й по відношенню до інших, більш впливових персонажів, наприклад, свого компаньйона: "But why didn’t you tell him to go to hell?" [25].• fool / foolish: "This foolish wife of mine thinks I’m a great artist" [25] – з іронією говорить Стрікленд про свою, наче б то наївну, дружину. З його слів читачам одразу стає зрозумілим жорстоке ставлення героя до непотрібної покинутої ним жінки – Бланш: "Blanche Stroeve didn’t commit suicide because I left her, but because she was a foolish and unbalanced woman" [25]. Аналогічний вульгаризм присутній у діалогах героя з іншими персонажами роману: "You blasted fool" [25]; "Haven’t you got a match, you fool" [25]; "It makes me feel such a fool" [25]. Цей вираз вживає Стрікленд і коли звертається до Дірка Стрева, однак вже в більш жартівливому тоні: "Get up, Dirk. You’re making yourself a perfect fool" [25].• beast: У такій досить грубій формі реагує Місіс Стрікленд на зникнення чоловіка: "Beast!, said his wife" [25], асоціюючи образ чоловіка з твариною. Такою є і реакція молодого письменника на спосіб існування головного героя: "You’re the most loathsome beast that it’s ever been my misfortune to meet" [25].• rotten: Вульгаризм зустрічається зокрема у мові Ч. Стрікленда, точніше його зневажливому ставленні до оточуючих проблем, у комбінації з лексемою nonsense: "I don’t care; it’s rotten nonsense" [25]; "I never heard it before, but it’s rotten nonsense" [25].• devil / go to the devil: Герой проявляє свою різку зневагу до всіх оточуючих: "Poor devil, he’s gone to the dogs altogether" [25]. "Піти до чорта" він радить й власній дружині місіс Стрікленд, про що свідчать її власні слова: "He’ll probably just tell me to go to the devil" [25]. Не менш експресивним є його спілкування й з Дірком Стревом: "Where the devil have you been all this time?" [25].• blast you: "No, blast you; I want you to hold your tongue" [25]; "Blast you, answered Strickland" [25] – ці вирази є також свідченням грубого ставлення та повної зневаги Стрікленда до хлопця, від імені якого ведеться розповідь у романі.• cad: "You are a most unmitigated cad" [25] – покидьком називає Стрікленда молодий письменник, дізнавшись про те, що сім’я стала абсолютно неважливою для художника. Саме у той момент хлопець не витримує і вдається до грубої лексики.• ass: "You’re an hysterical ass" [25] – таким ми бачимо звертання хлопця до покинутого Дірка Стрева. Юнак хоча й вживає грубу форму звертання, однак, на відміну від Ч. Стрікленда, робить це задля того, аби митець оговтався, поводився гідно й стримував себе.В іншому роману С. Моема "Театр" теж багато слів мають вульгарне забарвлення. Вони емоційні, експресивні і не залишають жодного сумніву щодо почуття неприязні і навіть ненависті героїв. Таким чином, у романі "Театр" вжито такі вульгаризми:• bitch: "You dirty little bitch, you've made me cry" [25] – так акторку називає її власний чоловік. У цьому випадку епітет little наче пом’якшує грубість звертання. Однак у вустах самої Джулії Ламберт даний вульгаризм завжди звучить образливо і жорстко: "Dirty little bitch to seduce my son" [25] – із такою неприязню говорить жінка про свою можливу невістку, дівчину свого сина. "Silly old bitch, he said when the door was closed behind her" [25] – так називає Джулію молода акторка Доллі після короткої розмови з нею. Грубо і сама Джулія звикла розмовляти зі своєю домогосподаркою: "You old bitch, said Julia" [25]. Вона навіть себе називає цим грубим словом: "You rotten bitch, she said to herself" [25]; "I'm a beast, I'm a slut, I'm just a bloody bitch. I'm rotten through and through" [25]. Окрім того, що Джулії в очі говорять про її недоліки: "You're the greatest actress in the world, darling, but by God, you're a bitch" [25], акторка й сама не заперечує свого нелегкого характеру й признається у цьому своєму залицяльникові: "You 're so good to me, Michael, and I hate myself. I'm a beast, I'm a slut, I'm just a bloody bitch" [25]. Проте цей вульгаризм ми чуємо і з вуст чоловіка Джулії, коли той говорить про Джиммі Ленгтона: "Gee, I'd give something to get even with that fellow Langton, the son of a bitch, he said" [25].• hell / go to hell: У більшості випадків цей вульгаризм вживає акторка Джулія Ламберт у різних мовленнєвих ситуаціях: "Who the hell d'you suppose he is, Evie?" [25]; "Oh, God, if I could only tell him to go to hell" [25]; "What the hell do they want to come to the theatre for on a day like this anyway?" [25]. Так звертається Джулія до Джиммі Ленгтона: "Why the hell don't you get a charwoman in?" [25]; "Get the hell out of here" [25]. Проте ми можемо спостерігати цей вульгарний вираз й у мові інших героїв роману, наприклад, Джиммі: "Go to hell. Do you think I can make an actress of you in a season?" [25].• cad: "You devil, you swine, you filthy low-down cad" [25] – ще одна образа Джулії на адресу Джиммі. Не оминає акторка й свого коханця Тома: "If what you think were true, what a mean, cruel, despicable woman I should be, what a cad, what a heartless, vulgar beast!" [25]. Проте Том теж вживає у своїй мові це непристойне слово: "You made it easy for me to behave like a cad" [25].• ass / pig / skunk / swine / dog / hag: Розлючений Том досить різко поводить себе з Джулією: "If I was such a skunk as to let myself be bought that was no business of yours" [25]. Таким самим словом називає акторка й Чарлі, дізнавшись, що він насправді не любив її: "The skunk, the dirty skunk" [25]. Різко називає Джулія свого чоловіка Майкла, після сварки з ним: "Pompous old ass, she hissed as she went down in the lift" [25]. Не підбирає слів вона й у розмові зі своєю домогосподаркою, старшою за віком: "Shut up, you old hag" [25] та сином Роджером: "You pig. You filthy pig" [25]. Однак найбільше образи Джулія виливає на свою суперницю, молоду акторку Евіс: "You bloody swine, how dare you talk to me like that? It's you the ham" [25]. Порівнює людей з тваринами й друг Джулії, Джим, у розмові з нею: "By God, if you had, that old hag would have had you out of the play you're in now before you could say knife. You've got to take an audience by the throat and say, now, you dogs, you pay attention to me" [25].• fool / foolish / bloody / damned / blasted: Джулія розчаровується в своєму чоловікові: "Julia wondered if she could be such a fool as to be in love with him" [25]. Акторка іноді з іронією вживає вульгарну лексику по відношенню до Майкла: "Darling, you're wonderful and you're as beautiful as a Greek god, but you're the biggest damned fool I've ever known in my life" [25]. Жінці важко стримувати своє роздратування під час діалогів з ним, адже її охоплює гнів: "You damned fool, I've never acted better in my life" [25]; "The blasted fool, why does he talk all that rot?" [25]; "The bloody fool!" [25]; "You blasted idiot, you don't know what you're talking about" [25]; "The fool. The blasted fool" [25]. Вона зверхньо відноситься й до суперниць, вважаючи себе кращою: "I should be a damned fool if I got myself mixed up with some woman in Middlepool" [25]. Гарячкує у розмові з Джулією й Джиммі, вдаючись до вульгарної лексики: "What sort of a bloody fool do you take me for?" [25]. "What blasted fools they are, he said" [25]. "I think an actor's a perfect fool to marry young" [25].• damn / damned / damn it: Ці вульгарні вирази найчастіше зустрічаються у мові персонажів роману. Перш за все варто звернути увагу на мову головної героїні – Джулії. Вона часто не контролює себе, чим і пояснюється така велика кількість "слів-паразитів" в її мовленні: "You're so damned unromantic, Evie" [25]; "But damn it, I wouldn't play you a dirty trick like that" [25]; "Damn it all, I ought at least to know his name" [25]; "Damn, my hot water bottle's nearly stone cold" [25]; "Damn your money" [25]; "It's my damned virtue" [25]. Коли вона розлючена, то вживає подібну лексику й по відношенню до Майкла: "A pair of damned chatterboxes, that's what you are" [25]. Цікаво, що навіть наодинці, вона все ж вживає вульгарну лексику: "Damn!" [25]; "Damn, damn" [25]; "Damn and curse, thought Julia" [25]; "Damn my rest" [25]; "Damn it all, I don't look so bad" [25]; "Damned if I know what genius is, she said to herself" [25]. Не відрізняється й мовлення Майкла, котрий теж часто вдається до подібного роду вульгаризмів: "Damn it, he's not important enough for that" [25]; "These damned decorators" [25]; "They make me feel damned middle-aged, I don't mind telling you that, Michael remarked" [25]. Подібні вульгаризми зустрічаються й у словниковому запасі Джиммі: "Damn you, don't hold that girl as if she was a sack of potatoes" [25]; "If you want to be an actor I suppose I can't stop you, he said, but damn it all" [25]; "Oh, damn it, he sobbed" [25]; "The scene be damned, it was you" [25]; "The critics are right, damn it, you're an actress and no mistake" [25]; "That's a rotten thing to say, Julia. God damn it" [25]. І навіть Том іноді вдається до вульгарної лексики: "Damn all these people.
Список литературы
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Арнольд И. В. Лексикология современного английского языка / И. В. Арнольд. – М.: Изд-во лит. на иностр. языках, 1959. – 352 с.
2. Арутюнова Н. Д. Теория метафоры / Н. Д. Арутюнова. – М.: Прогресс, 1990. – C. 5-33.
3. Апресян В. Ю. Метафора в семантическом представлении эмоций // Вопр. языкознания. 1993. №3. – С. 27-35.
4. Астен Т. Б. Формирование межтекстуального эмоционального фона средствами английского языка (на материале произведений С. Моэма): автореф. дис. ... канд. филол. наук / Т. Б. Астен. – Волгоград: Волгогр. гос. ун-т., 2000. – 23 с.
5. Ахманова О. С. Словарь лингвистических терминов. М.: Едиториал УРСС, 2004. – 576 с.
6. Васильев Л. М. Стилистическое значение "экспрессивность и эмоциональность" как категории семантики / Л. М. Васильев // Проблема функционирования языка и специфики речевой разновидностей: межвуз. сб. научн. тр. – Пермь, 1985. – С. 3–9.
7. Виноградов В. В. О языке художественной литературы / В. В. Виноградов. – М., 1959. – 654 с.
8. Веселовский А. Н. Историческая поэтика / А. Н. Веселовский. – М.: Высшая школа, 1989. – 406 с.
9. Гальперин И. Р. Текст как объект лингвистического исследования / И. Р. Гальперин. – Изд. 6-е. – М.: УРСС Эдиториал, 2008. – 144с.
10. Галкина-Федорук Е. М. Об экспрессивности и эмоциональности в языке // Сборник статей по языкознанию. – М., 1958. – 42с.
11. Гнездилова Я. В. Лексико-стилистические особенности эмоционального и эмотивного дискурсов // Проблемы семантики слова, предложения и текста: [Сб.]. – М.: Изд. Центр КНЛУ, 2005. – Вып. 13. – С. 170 –180.
12. Данилевская Н. В. К вопросу об экспрессивности научного текста / Н. В. Данилевская // Вестник Пермского университета. Сер.: Российская и зарубежная филология. – 2012. – Вып. 6 (12). – С. 3- 6.
13. Дэвидсон Д. Что означают метафоры // Теория метафоры: [Сб.]. – М.: Прогресс, 1990. Вып. 3. – С. 173-193.
14. Журавлёв А. П. Фонетическое значение / А. П. Журавлёв. – Л.: Изд-во Ленин. ун-та, 1974. – 160 с.
15. Изард К. Эмоции человека / К. Изард. – М.: Изд-во МГУ, 1980. – 323с.
16. Ионова С. В. Эмотивность текста как лингвистическая проблема: Автореф. дис. … канд. филол. наук: спец. 10.01.01 / С. В. Ионова. – Волгоград, 1998. – 15 с.
17. Калита А. А. Фонетичні засоби актуалізації смислу англійського емоційного висловлювання. – К.: КДЛУ, 2001. – С. 24-60.
18. Кузенко Г. М. Емотивність на різних мовних рівнях / Г. М. Кузенко // Наукові записки. Філологічні науки / Національний університет "Києво-Могилянська академія". – Київ: Видавничий дім "КМ Академія", 2000. – Вип. 5. – С. 76-82.
19. Ларина Т. В. Эмоциональность и эмотивность в коммуникации / Т. В. Ларина // Межкультурная коммуникация и перевод. – Волгоград, 2004. – С. 36-46.
20. Лакофф Дж. Метафоры, которыми мы живем / Дж. Лакофф, М. Джонсон; [пер. с англ А.Н. Баранова и А.В. Морозовой; под ред и с предисл А.Н. Баранова; изд. 2-е] – М.: Изд-во ЛКИ, 2008. – 256 с.
21. Лингвистический энциклопедический словарь / Гл. ред. В. Н. Ярцева. –М.: Советская энциклопедия, 1990. – 685 с.
22. Лукьянова Н. А. О семантике экспрессивных лексических единиц / Н. А. Лукьянова // Экспрессивность лексики и фразеологии [сб. научных трудов]. – Новосибирск: НГУ, 1983. – С. 12-43.
23. Маслова В. А. Параметры экспрессивности текста / В. А. Маслова // Человеческий фактор в языке. Языковые механизмы экспрессивности. – Москва: Наука, 1991. – С. 179-204.
24. Мац І. І. Різновиди емоцій та способи їх вербалізації / І. І. Мац // Вісн. Житомир. держ. ун-ту ім. І. Франка. – 2003. – № 11. – С. 181 -183.
25. Моем У. С. Місяць і мідяки: книга для читання англійською мовою / Методична і філологічна обробка тексту [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://gradaran.mskh.amfault/files/moon-sixpence.pdf.
26. Моем У. С. Театр: книга для читання англійською мовою / Методична і філологічна обробка тексту [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.reading.ws/bookreader.php/1293/Maugham-Theatre.html.
27. Мороховский А. Н. Стилистика английского языка / А. Н. Мороховский, О. П. Воробъёва и др. – К., 1984. – 248 с.
28. Мушникова Е. Н. Зоометафора в языковой картине мира русского и английского языков / Е. Н. Мушникова // Известия Высших Учебных Заведений. Поволжский Регион. Гуманитарные Науки – 2011. – № 4 (20). – С. 114-120.
29. Мягкова Е. Ю. Эмотивность и эмоциональность – две научные парадигмы / Е. Ю. Мягкова // Психолигвистические исследования значения слова: межвуз. сб. – Калинин, 1998. – 166 с.
30. Новикова М. Л. Метафора, ее структура, семантика и связь с текстом / М. Л. Новикова // Лингвистическая семантика и логика. – М., 1983. – C. 124-137.
31. Пешковский А. М. Интонация и грамматика. Избранные труды / А. М. Пешковский. – М., 1959. – С. 177-191.
32. Розенталь Д. Е. Словарь-справочник лингвистических терминов / Д. Е. Розенталь, М. А. Теленкова. – М.: Просвещение, 1976. – 543 с.
33. Слюсарева Н. А. Функции языка // Лингвистический энциклопедический словарь / Гл. ред. В. Н. Ярцева, – М.: Сов. энциклопедия, 1990. – С. 564-565.
34. Телия В. Н. Коннотативный аспект семантики номинативных единиц / В. Н. Телия. – М.: Наука, 1986. – 143с.
35. Телия В. Н. Метафора как модель смыслопроизводства и её экспрессивно-оценочная функция // Метафора в языке и тексте. М.: Наука, 1988. – С. 26-52.
36. Тимофеева О. В. Метафора в художественной репрезентации мира (на материале произведений английских и американских писателей): автореф. дис. на соискание учен. степени канд. филологических наук: спец. 10.02.19 Теория языка; "Филологические науки" / О. В. Тимофеева. – Москва, 2011. – 36 с.
37. Троилина И. А. Функционально-семантический подход в изучении проблемы языковой эмотивности / И. А. Троилина // Язык и эмоции: сб. научн. тр. / Под ред. В. И. Шаховского и др. – Волгоград: Перемена, 1995. – С. 60-68.
38. Чабаненко В. А. Стилістика експресивних засобів української мови / В. А. Чабаненко. – Запоріжжя: ЗДУ, 2002. – 351 с.
39. Шаховский В. И. Эмотивный компонент значения и методы его описания: Учеб. пособие к спецкурсу / В. И. Шаховский. – Волгоград, 1983. – С. 9.
40. Шаховский В. И. Категоризация эмоций в лексико-семантической системе языка / В. И. Шаховский. – Воронеж: Изд-во Воронежского ун-та, 1987. – 192 с.
41. Шаховский В. И. О лингвистике эмоций / В. И. Шаховский // Язык и эмоции: сб. научн. тр. / Под ред. В. И. Шаховского и др. – Волгоград: Перемена, 1995. – С. 3-15.
42. Шаховский В. И. О роли эмоций в речи / В. И. Шаховський – ВП. 1991. №6. – С. 111-116.
43. Шаховский В. И. Проблема разграничения экспрессивности и эмоциональности как семантической категории лингвостилистики / В. И. Шаховский // Проблемы семасиологии и лингвостилистики. – Вып. 2. – Рязань, 1975. – С. 3-25.
44. Шингаров Г. Х. Эмоции и чувства как формы отражения действительности / Г. Х. Шингаров. – М., 1971. – 223 с.
45. Arnold W. M. Emotion and Personality. Vol.1. Psychological aspects – New York: Columbia University Press, 1960. – 243 p.
46. Bamberg M. The role of language in the construction of emotions // Language, Concepts, and Emotions. Amsterdam, 1997. – pp. 209-226.
47. Fainsilber L. Metaphorical uses of Language in the expressions of Emotions / L. Fainsilber, A. Ortony // Metaphor and Symbolic Activity. – London: Lawrence Erlbaum Associates, 1987. – pp. 239-250.
48. Foolen Ad. The Expressive Function of Language: Towards a Cognitive Semantic Approach // The language of Emotions: Conceptualization, expression, and theoretical foundation. Duisburg, 1997. – p. 17.
49. Kovecses Z. Metaphor and Emotion
Пожалуйста, внимательно изучайте содержание и фрагменты работы. Деньги за приобретённые готовые работы по причине несоответствия данной работы вашим требованиям или её уникальности не возвращаются.
* Категория работы носит оценочный характер в соответствии с качественными и количественными параметрами предоставляемого материала. Данный материал ни целиком, ни любая из его частей не является готовым научным трудом, выпускной квалификационной работой, научным докладом или иной работой, предусмотренной государственной системой научной аттестации или необходимой для прохождения промежуточной или итоговой аттестации. Данный материал представляет собой субъективный результат обработки, структурирования и форматирования собранной его автором информации и предназначен, прежде всего, для использования в качестве источника для самостоятельной подготовки работы указанной тематики.
bmt: 0.00478