Разработка модуля обеспечения скрытности данных на основе стенографического метода наименее значимого бита

В данной дипломной работе были рассмотрены основные понятия и определения, а также эффективность метода: "Наименее значащий бит" в некоторых форматов аудио и видео, а также были рассмотрены функциональные возможности, преимущества и недостатки этого метода.

При необходимости, работа может быть оперативно переделана и доработана под нужную область. Имеется 2 варианта работы, на русском и украинском языках. Имеются исходные файлы реализации программы, презентация, отчет по преддипломной практике(за дополнительную плату).
Работа была защищена в 2015 году на оценку "Отлично" в одном из Украинских Вузов. ...

Содержание . 5
Перечень условных обозначений
ВВЕДЕНИЕ . 7
1 ОСНОВНЫЕ ПОЛОЖЕНИЯ . . 12
1.1 Вводные положения . 14
1.2 Виды атак на стенографическую систему . 16
1.3 Основные этапы практического стеноанализу . 19
1.4 Оценка качества стеносистемы . . 21
1.5 Активные и злонамеренные атаки 23
1.6 Устойчивость стеганографической системы к активным атак . 24
1.7 Сознательно открытый стеганографический канал 26
2 Система укрывательство данных в медиа-файлов путем стеганографии 28
2.1 Анализ предметной области 28
2.2 Аналитический обзор алгоритмов встраивания данных в медиа-файлы. . 39
2.3 Обоснование метода решения задачи скрытия данных в медиа-файлах 52
2.4 Обзор современных стегосистем . 55
2.5 Обзор современных систем обнаружения скрытой информации 56
3 Программная реализация . 59
3.1 Обоснование выбора метода 59
3.2 Эксплуатация. 59
3.3 Тестирование программы 61
4 ОХРАНА ТРУДА 63
4.1 Требования к производственным мебели на рабочих местах с ВДТ 63
4.2 Цветовое окраски производственных помещений 65
4.3 Основные правила безопасности при эксплуатации ЭВМ
4.4 Производственная гимнастика и психологическая разгрузка специалистов 67
5 Гражданская защита . 71
5.1 Средства безопасности при работе с опасными грузами 71
6 Экономическое обоснование разработки стенографического метода в мультимедии 76
6.1 Общая характеристика проекта . 76
6.2 Расчет трудоемкости разработки программной продукции 76
6.3 Расчет начальных инвестиций . 83
6.4 Расчет текущих расходов 83
7 ЗАКЛЮЧЕНИЕ . 86
8 ЛИТЕРАТУРА . 87
9 ПРИЛОЖЕНИЕ . 88

Информация является одним из ценнейших предметов современной жизни. Доступ к ней с появлением глобальных компьютерных сетей стало невероятно простым. В то же время, легкость и скорость такого доступа значительно повысили и угрозу нарушения безопасности данных при отсутствии мер по их защите, а именно, - угрозу несанкционированного доступа к информации.
Задача надежной защиты авторских прав, прав интеллектуальной собственности или конфиденциальных данных (которые в большинстве случаев имеют цифровой формат) от несанкционированного доступа является одной из старейших и нерешенных на сегодняшний день проблем. В связи с интенсивным развитием и распространением технологий, которые позволяют с помощью компьютера интегрировать, обрабатывать и синхронно воспроизводить различные типы сигналов (так называемые мультимедийные технологии), вопросы защиты информации, представленной в цифровом виде, является чрезвычайно актуальным.
Преимущества представления и передачи данных в цифровом виде (легкость восстановления, высокая потенциальная помехоустойчивость, перспективы использования универсальных аппаратных и программных решений) могут быть перечеркнуты с легкостью, с которой возможны их похищения и модификация. Поэтому во всем мире назрел вопрос разработки методов (мероприятий) по защите информации организационного, методологического и технического характера, среди них - методы криптографии и стеганографии.
Стеганография - (от греческого steganos (секрет, тайна) и graphy (запись)) защиту информации (сокрытие содержания сообщений за счет его шифрования) не снимает упомянутую выше проблему полностью, поскольку наличие шифрованного сообщения само по себе привлекает внимание, и злоумышленник, завладев криптографически защищенных файлом, сразу понимает о размещении в нем секретной информации и перекладывает всю суммарную мощность своей компьютерной сети на дешифрования данных.
Сокрытие же самого факта существования секретных данных при их передаче, хранении или обработке является задачей стеганографии (от греческого - "скрытый") - науки, изучающей способы и методы сокрытия конфиденциальных сведений. Задача извлечения информации при этом отступает на второй план и решается в большинстве случаев стандартными криптографическими методами.
Иначе говоря, под сокрытием существования информации имеется в виду не только невозможность обнаружения в перехвачено сообщение наличии другого (скрытого) сообщения, но и вообще сделать невозможным возникновение любых подозрений на наличие скрытого сообщения, так как в последнем случае проблема информационной безопасности возвращается к устойчивости криптографической кода. Таким образом, занимая свое место в обеспечении безопасности, стеганография не заменяет, а дополняет криптографию [1].
Стеганография осуществляется различными способами. Общей же чертой таких способов является то, что скрытое сообщение встраивается в обычный объект, не привлекает внимание, который затем открыто транспортируется (пересылается) адресату.
Исторически направление стеганографического сокрытие информации был первым [2], но со временем во многом был вытеснен криптографией. Интерес к стеганографии возродился в последнее десятилетие и был вызван широким распространением технологий мультимедиа (что вполне закономерно, учитывая указанные выше проблемы, связанные с защитой информации). Не менее важным стало появление новых типов каналов передачи информации, в совокупности с первым фактором дало новый импульс развитию и совершенствованию стеганографии, способствовало возникновению новых стеганографических методов, в основу которых были положены особенности представления информации в компьютерных файлах, вычислительных сетях и т. д. Это, в свою очередь, дает возможность говорить о становлении нового направления в сфере защиты информации: компьютерной стеганографии [3-5]

3. Захист населення від наслідків аварій, катастроф, великих пожеж, стихійних лих, застосування засобів поразки.
4. Організація життєзабезпечення населення під час аварій, катастроф стихійних лих і у військовий час.
5. Організація і проведення СіДНР в районах лиха і осередках ураження.
6. Створення систем управління, сповіщення і зв'язку, спостереження і контролю за радіоактивним, хімічним і бактеріологічним зараженням, підтримка їх готовності для надійного функціонування в НС мирного і військового часу.
7. Підготовка керівного складу ЦЗ, її органів управління і сил, навчання населення умілому застосуванню засобів індивідуального захисту і діям в НС.
Радіоактивність — це розпад ядер деяких елементів та ізо­топів, що мають надлишок нейтронів або протонів.
Радіація — виділення елементарних частинок чи електро­магнітної енергії атомними ядрами під час їх поділу. Нині широко використовують термін іонізуюче випромінювання, під яким розуміють промені різних типів і походження, які в результаті проходження крізь речовину іонізують атоми і молекули. Так, іонізація може бути спричинена електромагнітними коливаннями (рентгенівським, синхро­тронним, гамма-випромінюванням) та частинками (елек­тронами, позитронами, протонами, альфа-частинками, π-мезонами, прискореними ядрами, нейтронами).
В ході проведення радіологічного контролю вантажів у портах, періодично виявляються факти порушення законодавства України. У випадках неможливості усунення виявлених порушень - вантаж повертається вантажовідправнику. На всіх етапах радіаційного контролю відповідно до діючої нормативної правовою базою, повинні бути вжиті заходи щодо забезпечення радіаційної безпеки. При виявленні несанкціонованого переміщення (перевезення) радіаційно-небезпечного об'єкта, він до проведення митного контролю не допускається і його переміщення через державний кордон України забороняється, про що приймається рішення згідно з чинним законодавством України.
Радіаційно-небезпечні вантажі відповідно до вимог нормативних документів відносяться до шкідливих і небезпечних вантажів класу 7 ("Радіоактивні речовини"). Радіоактивним вважається будь-який вантаж, що знаходиться на об'єкті морського транспорту, якщо його активність перевищує 0,002 мкКи/р. Такі вантажі перевозяться і зберігаються в тих, що відповідають упаковках і контейнерах. Перевезення їх навалюванням може здійснюватися тільки з особливого дозволу Головного санітарно-епідеміологічного управління Мінохоронздоров'я і під спостереженням його органів.
Упаковки, в яких перевозяться радіоактивні вантажі, бувають двох типів: "А" і "Б".
Упаковки типу "А" використовуються при транспортуванні невеликих кількостей РР для медичних і інших цілей. Активність такої упаковки обмежена, вірогідність того, що доза опромінення і міра забруднення людей перевищать гранично допустимий рівень, зведена до мінімуму. Ці упаковки відносно легкі і дешеві, їх випадкове руйнування при аварії не повинне призводити до тяжких наслідків.
Упаковки типу "Б" виготовлені таким чином, що їх захисна оболонка, а отже, і вміст, залишаються неушкодженими навіть при серйозних аваріях. Вони застосовуються для перевезення РР, що мають значну активність. Конструкція цих упаковок затверджується компетентними органами.
Для визначення і обліку радіаційної небезпеки вантажів класу 7 на морському транспорті введено поняття "Транспортний індекс". Транспортний індекс - число, що виражає максимальну потужність дози радіації (мбер/г) на відстані 1 метра від зовнішньої поверхні упаковки. Транспортний індекс контейнера - сума транспортних індексів усіх упаковок, що знаходяться в цьому контейнері.
Залежно від потужності дози на поверхні і її транспортного індексу упаковки діляться на 4 транспортних категорії, кожна з яких має відповідне відмітне забарвлення:
Таблиця 5.1 - Транспортнi категорії
Транспортна категорія
Забарвлення упаковки
Потужність дози на поверхні упаковки (мбер/г)
Транспортний індекс
1
Біла
0,5 і менше
-
2
Жовта
Більше 0,5, але не більше 200
Не більше 1
3
Жовта
Більше 50, але не більше 200
Не більше 10
4
Жовта
Не більше 1000
Не більше 50
Окрім забарвлення, на зовнішній поверхні упаковки проставляється знак небезпеки - трилисник і робиться необхідні попереджувальні і уточнюючі написи.
На складі порту в одному штабелі не має бути більше 50 транспортних індексів. Між штабелями радіоактивних вантажів у будь-який час зберігається відстань не менше шести метрів. Упаковки 1-ої і 2-ої транспортних категорій розміщуються не ближче за десять метрів від інших небезпечних вантажів. Упаковки 3-ої категорії зберігаються в спеціально виділеному відсіку складу. Упаковки 4-ої категорії зберігати на звичайних складах забороняється.
При розміщенні упаковок на складі потужності дози випромінювання на зовнішніх поверхнях складських будівель не повинні перевищувати 200 мбер/г, а на відстані двох метрів від них - 10 мбер/г. При цьому в місцях постійного і тимчасового перебування людей потужність дози не повинна перевищувати 0,75 мбер/г /6,5 бера на рік/.
Випромінювання в найближчих будівлях і на території, що не належить до цього району, не повинно перевищувати фону, властивого цій місцевості, більш ніж на 0,01 мбер/г /0,09 бера на рік/.
При необхідності забезпечення робіт поблизу радіоактивних вантажів слід дотримуватися безпечної відстані від них, яка розраховується виходячи з принципу: максимальний період опромінення людини не повинен перевищувати 700 годин в рік при потужності дози опромінення не більше 0,75 мбер/г. Таким чином річна доза опромінення в цьому випадку не повинна перевищувати 0,5 бера.
Формула для розрахунку безпечної відстані:
, де (5.1)
D – відстань від зовнішньої поверхні упаковки до місць постійного перебування людей /в метрах/,
N – сума транспортних індексів відправки радіоактивних вантажів,
> - величина послаблення випромінювання.
У свою чергу де:
n – число шарів половинного послаблення,
k – показник, що враховує, послаблення випромінювання перебіркою або палубою судна. Кожна перебірка або палуба дає ослабленя 0,75.
Для вузького пучка число шарів половинного послаблення приймається рівним:
, де: (5.2)
S - товщина шару екранізуючого вантажу в метрах,
u - питомий навантажувальний об'єм екрануючого вантажу в м3/т.
У усіх випадках фактичні відстані між радіоактивним вантажем і місцями постійного перебування людей мають бути не менш розрахункових. Межі простору навколо упаковок з PР, перебування в якому неприпустимо /потужність дози перевищує 0,75мбер/г/, мають бути позначені знаками радіаційної небезпеки.
Приклад розрахунку: Приймаємо N = 100, n = 1, К = 0,75.
У разі аварії, пов'язаної з порушенням цілісності упаковки радіоактивного вантажу в порту, потрібно вжити наступні заходи:
- видалити з можливо небезпечної зони докерів-механізаторів на відстань не менше 50 м;
- негайно повідомити про це адміністрації порту;
При необхідності зробити поховання радіоактивних відходів строго керуватися вимогами Санітарних правил поводження з цими відходами (ОСПУ-2005).
Таким чином, для робітників які працюють з радіаційно небезпечними вантажами згiдно з кодексом цивiльного захисту України, для забеспечення працездатності та безпеки здоровья, кожне підприємство повинно мати свої засоби та заходи що до небезпечних речовин на його териториї, які були описані вище. Повинен бути чіткий план дій при аварійному стані, який в конкретному випадку використовуватиметься в такій ситуацій. Повинні бути спеціальні засоби захисту персоналу від конкретного небезпечного об’єкта, такі як спеціальний одяг, протирадіаційні сховища. Обов’язкова наявність служби, яка буде виконувати нагляд за небезпечними об’єктами. Також необхіно проводити навчання, аварійного становища, при роботі з небезпечними речовинами, для того щоб мінімізувати втрати при загрозі аварії заздалегідь.
6 ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ РОЗРОБКИ СТЕНОГРАФіЧНОГО МЕТОДУ В мультимедійних даних
6.1 Загальна характеристика проекту
Метою дипломної роботи є розробка програмного продукту, яке буде шифрувати інформацію по стенографічному методу.
Економічним аспектом розробки є те, що програмний продукт надає можливість шифрувати конфіденційну інформацію в мультимедійні дані за рахунок створення зручного інтерфейсу у порівняння з аналогами, що має позитивно сказатися за прибутках організацій, яке будуть його використовувати.
Класифікаційна оцінка проекту:
клас – монопроект;
тип – змішаний;
вид – дослідницький;
тривалість – довгостроковий;
рівень –технічний;
6.2 Розрахунок трудомісткості розробки програмної продукції
Трудомісткість розробки програмної продукції залежить від ряду чинників, основними з яких є такі: ступінь новизни програмного комплексу, що розробляється, складність алгоритму його функціонування, обсяг інформації, що використовується, вид її подання і спосіб обробки, а також рівень алгоритмічної мови програмування.
За ступенем новизни програмна продукція віднесена до групи В – розробка програмної продукції, що має аналоги;
За ступенем складності алгоритму функціонування ПП віднесена до 1 групи складності – ПП, яка реалізує оптимізаційні та моделюючі алгоритми;
Інформація, що використовується, може бути подана у вигляді:
змінної інформації;
нормативно-довідкової інформації;
бази даних.
В залежності від виду подання вхідної інформації, способу її контролю і структури вхідних документів ПП відноситься до групи 11 – вхідна інформація подана в формі документів, які мають різний формат і структуру. Необхідно врахувати взаємовплив показників в різних документах.
Сумарна трудомісткість розробки програмної продукції визначається по формулі:
пп = тз + eп + тп + pп + в, (6.1)
де тз – трудомісткість розробки технічного завдання на створення ПП;
eп – трудомісткість розробки ескізного проекту ПП;
тп – трудомісткість розробки технічного проекту ПП;
рп – трудомісткість розробки робочого проекту ПП;
в – трудомісткість впровадження ПП.
Трудомісткість розробки технічного завдання розраховується за формулою:
тз = tзрз+ tзрп, (6.2)
де tзрз – витрати часу розробника постановки задач на розробку ТЗ, люд. – днів;
tзрп – витрати часу розробника ПЗ на розробку ТЗ, люд. – днів.
Величини tзрз та tзрп розраховуються за формулами:
tзрз = , (6.3)
де tз – норма часу на розробку ТЗ на ПП в залежності від функціонального призначення і ступеня новизни ПП, що розробляється, 61 люд. – днів;
кзрз = 1- коефіцієнт, який враховує питому вагу трудомісткості робіт, що виконуються розробником постановки задач на стадії ТЗ, в разі самостійної розробки
tзрп = , (6.3)
де кзрп = 0,35 – коефіцієнт, який враховує питому вагу трудомісткості робіт, які виконуються розробником програмного забезпечення на стадії ТЗ, в разі спільної з розробником постановки задач.
tзрз = 61 * 1 = 61 люд-днів;
tзрп = 61 * 0,35 = 21 люд-днів;
тоді тз = 61 + 21,35 = 82 люд-днів.
Трудомісткість розробки ескізного проекту ПП (eп) розраховується за формулою:
eп = tерз + tерп, (6.4)
де tерз - витрати часу розробника постановки задач на розробку ЕП, люд. – днів;
tерп - витрати часу розробника ПЗ на розробку ЕП, люд. – днів.
Величини tерз та tерп розраховуються за формулами:
tерз = , (6.5)
де tе – норма часу на розробку ескізного проекту ПП в залежності від його функціонального призначення і ступеня новизни, 72 люд. – днів ;
керз – коефіцієнт, який враховує питому вагу трудомісткості робіт, які виконуються розробником постановки задач на стадії ЕП (в разі спільної з розробником ПЗ розробки ЕП керз = 0,7, в разі самостійної розробки ЕП керз = 1,0).
tерз = 72* 1= 72 люд-днів
tерп = 72 *1= 72 люд-днів
тоді eп = 72 + 72 = 144 люд-днів.
Трудомісткість розробки технічного проекту (тп) залежить від функціонального призначення ПП, кількості різновидів форм вхідної та вихідної інформації і визначається за формулою:
тп = , (6.6)
де tmрз, tmрп - норми часу, який витрачається на розробку ТП розробником постановки задач і розробником ПЗ відповідно, 10 та 23 люд. – днів;
кв – коефіцієнт врахування виду інформації, що використовується;
кр – коефіцієнт врахування режиму обробки інформації (1,26).
Значення коефіцієнта кв визначається за формулою:
кв = , (6.7)
де кзм, кнд, кб – коефіцієнти врахування виду інформації для змінної, нормативно-довідкової інформації і баз даних відповідно (1,0; 0,72; 2,08);
nзм, nнд, nб – кількість наборів даних змінної, нормативно-довідкової інформації, баз даних відповідно ( 1; 3; 1)
Кв = 1,0*1+0,72*3+ 2,08*1 / (1+3+1) = (1+2,16+2,08) / 5 = 5,24 / 5 = 1,048;
тоді тп = (23+10)* 1,048*1,26 = 43 люд-днів;
Трудомісткість розробки робочого проекту (рп) залежить від функціонального призначення ПП, кількості різновидів форм вхідної і вихідної інформації, складності алгоритму функціонування, складності контролю інформації, ступеня використання готових програмних модулів, рівня алгоритмічної мови програмування і визначається за формулою:
, (6.8)
де кк - коефіцієнт врахування складності контролю інформації (1,16);
км - коефіцієнт врахування рівня алгоритмічної мови програмування(1);
кз - коефіцієнт врахування ступеня використання готових програмних модулів (0,5);
Кін - коефіцієнт врахування виду інформації, що використовується, і складності алгоритму ПП.
Коефіцієнт кін розраховується за формулою:
кін = , (6.9)
де , , - значення коефіцієнтів врахування складності алгоритму ПП та виду інформації, що використовується, для змінної, нормативно-довідкової інформації і баз даних відповідно (1,0; 0,72; 2,08);
tppз, tppп – норми часу на розробку РП на алгоритмічній мові високого рівня (типу PL / I) розробником постановки задачі і розробником ПЗ відповідно, (8 і 54 люд. – днів);
Кв = 1,0*1+0,72*3+ 2,08*1 / (1+3+1) = (1+2,16+2,08) / 5 = 5,24 / 5 = 1,048;
тоді рп = 1,52*1,08*1*0,6*1,048*(8+54) = 57 люд-днів;
Трудомісткість виконання стадії «Впровадження» (в) може бути розрахована за формулою:
в = , (6.10)
де tврз , tврп , - норма часу на виконання процедур впровадження розробником задач і розробником програмного забезпечення (8 та 8 люд. – дні);
тоді в = 16* 1,16*1,26*0,6 = 5 люд-днів.
пп = 82+144+43+57+5 = 331 люд-днів;
Кошторис витрат на розробку ПП:
1. Матеріали: оскільки при розробки даного проекту було потрібно залучення додаткових матеріалів, таких як диск - 1шт.(4 грн.), картридж (208 грн.), обшивання(50 грн.), листи A4 (46 грн) звідси:
См = 4+208+50 +46= 308 грн.
2. Витрати, які пов’язані з використанням обчислювальної техніки, визначають за формулою:
, (6.11)
де tеом – час використання ЕОМ для розробки даного ПП, год. (8);
квеом – коефіцієнт врахування часу використання ЕОМ (1,15);
Цеом – вартість однієї години роботи ЕОМ, 4 грн.;
кеомБД – коефіцієнт врахування ступеня використання СУБД;
кеомБД = 1,0 СУБД не використовується;
Кееом – коефіцієнт врахування швидкодії ЕОМ:
Кееом = 1,0 швидкодія ЕОМ більше 20-1030 опер./сек.;
Сеом = 8*1,15*4*1,0*1,0 = 36,8 грн.
3. Основна заробітна плата. В статтю включається вся заробітна плата всіх виконавців, які безпосередньо зайняті розробкою даного ПП, з урахуванням їхнього посадового окладу (2500 грн) і часу участі в розробці. Розрахунок проводиться за формулою:
, (6.12)
де Зі – середньомісячний оклад і-го виконавця, грн.;
а – середня кількість робочих днів в місяці (20);
і – трудомісткість робіт, які виконуються і-им виконавцем, люд.днів, (визначають за календарним планом-графиком).
Сзо = =41375 грн.
4. Додаткова заробітна плата. В статті враховуються всі виплати безпосереднім виконавцям за час (встановлений законодавством), який не відпрацьований на виробництві, в тому числі: оплата чергових відпусток, компенсації за невикористовані відпустки, оплата пільгових годин підліткам та ін. Розрахунок проводиться за формулою:
, (6.13)
де - коефіцієнт додаткової заробітної плати ( = 0,4).
Сз.д = 41375*0,4 = 16550 грн.
5. Відрахування на соціальні заходи. В статті враховуються відрахування на соціальні потреби у відповідності до діючого законодавства:
Ссз = сз (Сзо + Сзд), (6.14)
де сз – коефіцієнт відрахування на соціальні заходи (пенсійний фонд, фонди страхування 37,5 %).
Ссз = 0,375* (41375+ 16550) = 21721 грн.
6. Накладні витрати. Накладні витрати, визначаються за формулою:
, (6.15)
де н – коефіцієнт накладних витрат (н = 0,018 )
Сн = 0,018*41375=744 грн.
Таким чином:
С = См+Сеом+Сзо+Сзд+Ссс+Сн = 308+36,8 +41375+16550+21721+
+744= 80734,8 грн.
Пр = (80734,8 -308)*0,2=16085,36 грн.
Ц = 80734,8 + 16085,36 = 96820,16 грн.
Таблица 6.1 - Кошторис витрат на розробку ПП
№ п/п
Найменування статті
Витрати за статтею,грн..
1
Матеріали
308
2
Витрати на використання ЕОМ
36,8
3
Основна заробітна плата
41375
4
Додаткова заробітна плата
16550
5
Відрахування на соціальні заходи
21721
6
Накладні витрати
744
Всього
80734,8
6.3 Розрахунок початкових інвестицій
Розрахунок початкових інвестицій відбувається за формулою:
(6.16)
де КП – перед виробничі витрати;
ККО – вартість комп’ютерного обладнання, ККО=0;
КДО – вартість допоміжного обладнання, яке необхідне для надійної роботи ІС (КМ);
Кб – вартість будівництва (реконструкції) у зв’язку з впровадженням (удосконаленням) ІС (КМ), Кб =0;
КЗ – дохід від продажу обладнання, що замінюється на нове, з урахуванням витрат на його реалізацію, КЗ =0;
Нз – податок на прибуток від продажу обладнання, що змінюється на нове, Нз =0.
Витрати на комп’ютерне та додаткове обладнання в даному ПП не потрібні, адже система використовує існуюче обладнання.
КП=80734,8 /0,9=89705,3 грн
ПІ = КП = 89705,3 грн
6.4 Розрахунок поточних витрат
Розрахунок річних поточних витрат, які пов’язані с функціонуванням ІС (КМ), відбувається за формулою:
С = С1 + С2+ С3 + С4 + С5 + С6 , (6.17)
де С1 – фонд основної і додаткової оплати праці;
С2 - відрахування на соціальні заходи;
С3 - вартість електроенергії;
С4 – вартість ремонту основного та допоміжного обладнання;
С5 – вартість допоміжних матеріалів, приладів, які пов’язані з експлуатацією ІС (КМ)
С6 – накладні витрати.
Річний фонд основної і додаткової оплати праці визначається за формулою:
, (6.18)
де Зосн – річний фонд основної заробітної плати персоналу, який обслуговує ІС (КМ);
кдод - коефіцієнт додаткової заробітної плати (визначається за даними підприємства або в розмірі 0,4);
kз – коефіцієнт роботи спеціаліста в день ( kз = 0.25 )
(6.19)
де Чсі, - чисельність спеціалістів і-ої категорії, які обслуговують ІС (КМ);
Зсі – місячний оклад спеціаліста і-ої категорії;
Зосн= 0.2512  1  2500 = 7500 грн.
С1 =(1+kдод)Зосн (6.20)
С1=1.4 7500 = 10500 грн.
С2 =kсоц С1 (6.21)
де kсоц – коефіцієнт відрахувань в фонди соціальних заходів (пенсійний, соціального страхування і т. інш.). визначається у відповідності з діючим законодавством.
С2 =0,37510500= 3937,5 грн.
Річні витрати на електроенергію визначаються за формулою:
С3 =М Тко Це  kі (6.22)
де М – потужність комп’ютерного обладнання, кВт;
Тко – річний фонд часу роботи ЕОМ з урахуванням часу профілактичних оглядів (400 год. за рік за умови 20 робочих днів в місяці та в середньому 2 годин від робочого дня) ;
Це – вартість 1 кВт-год. електроенергії (0,3);
kі – коефіцієнт інтенсивності використання потужності (kі=0.9);
С3 =1 400 0,3 0.9 = 108 грн.
С4 =0 грн.
С5 =0 грн.
Накладні витрати визначаються за формулою:
С6 = (6.23)
де αн = 0.5 – коефіцієнт накладніх витрат
С6 =7500  0,5 = 3750 грн.
С = 10500 + 3937,5 + 108 + 3750 = 17642,69 грн.
В даному розділі розраховані основні економічні показники проекту, які наведені у таблиці 6.2.
Таблиця 6.2 - Економічні показники проекту
Показник
Одиниця вимір.
Значення показника
Трудомісткість розробки проекту
люд. – дні
331
Витрати на розробку ПП
грн..
80734,8
Ціна ПП
грн.
96820,16
Початкові інвестиції
грн.
89705,3
Річні поточні витрати
грн.
17642,69
ВИСНОВОК