Рекомендуемая категория для самостоятельной подготовки:
Дипломная работа*
Код |
260032 |
Дата создания |
23 июля 2015 |
Страниц |
126
|
Мы сможем обработать ваш заказ (!) 19 декабря в 12:00 [мск] Файлы будут доступны для скачивания только после обработки заказа.
|
Описание
Целью работы является исследование принципов построения структурных схем систем технического диагностирования судовых энергетических установок, разработка рекомендаций по выбору оптимальной структурной схемы и алгоритмов диагностирования.
При необходимости, работа может быть оперативно переделана и доработана под нужную область. Имеется 2 варианта работы, на русском и украинском языках. Имеются исходные файлы реализации программы, презентация, отчет по преддипломной практике(за дополнительную плату).
Работа была защищена в 2015 году на оценку "Отлично" в одном из Украинских Вузов.
...
Содержание
СОДЕРЖАНИЕ 4
Введение 6
1 АНАЛИТИЧЕСКАЯ ЧАСТЬ 9
1.1 Обоснование актуальности работы 15
1.2 Основные задачи контроля, диагностики и прогнозирования технического состояния СЭУ 16
1.3 Обзор современных систем технической диагностики 25
1.4. Анализ существующих методов технической диагностики 27
1.5. Выводы аналитического раздела. 37
1.6. Постановка задачи. 41
2 РАЗРАБОТКА ПРОГРАММНОГО ОБЕСПЕЧЕНИЯ 42
2.1. Описание технических и программных средств разработки 42
2.1.1. Язык программирования Python 42
2.1.2. Набор «привязок» графического фреймворка Qt для языка программирования Python 43
2.1.3. Дополнительные необходимые модули и их назначение 43
2.2 Создание объектной части с использованием PyQt Designer 45
2.3 Импорт необходимых модулей 47
2.4 Обработка сигналов и событий 49
2.5 Работа с иерархическими структурами 51
2.6 Алгоритмы работы и назначения созданных функций 52
2.7 Устранение потребности установки интерпретатора Python с нужными библиотеками пользователям Windows для работы с программным обеспечением. 60
2.8 Обзор работоспособности и сравнения программного продукта и существующих технологий 62
3 ОХРАНА ТРУДА 72
3.1 Требования к оборудованию 72
3.2 Требования к организации рабочих мест для проведения ремонта и наладки ЭВМ 75
3.3 Современные меры повышения уровня безопасности и эффективности труда специалиста-компьютерщика 78
4 ОРГАНИЗАЦИЯ И ПРОВЕДЕНИЕ спасательных работ в чрезвычайных ситуациях 88
5 ЭКОНОМИЧЕСКОЕ ОБОСНОВАНИЕ РАЗРАБОТКИ ПО ДЛЯ проектирования оптимальных структурных схем СИСТЕМ ТЕХНИЧЕСКОГО ДИАГНОСТИКА СУДЕБНЫХ энергетических установок 99
5.1 Общая характеристика проекта 99
5.2 Расчет трудоемкости 99
5.3 Определение цены программного продукта. 104
5.4 Расчет начальных инвестиций 107
5.5 Расчет текущих расходов 108
ЗАКЛЮЧЕНИЕ 111
Список литературных источников 112
ПРИЛОЖЕНИЕ 11
Введение
Судовая энергетическая установка - комплекс машин, механизмов, теплообменных аппаратов, источников энергии, устройств и трубопроводов и других систем - предназначенных для обеспечения движения судна, а также снабжения энергией различных его механизмов.
В состав энергетической установки входят: - ГЭУ - главная энергетическая установка (что приводит судно в движение) - делится на: - главный двигатель; - Судовой двигатель;
- Валопровод;
- Вспомогательные механизмы - для обеспечения судна электроэнергией, паром (для бытовых нужд или очистки танков), опресненной водой и др.
В зависимости от принципов работы и типов главных двигателей и источников энергии судовые энергетические установки подразделяются на: - паросиловые; - Дизельные; - Паротурбинные; - Дизельтурбинние; - Газотурбинные; - Атомные ; - Комбинированные (например. Дизель-газотурбинная судовая энергетическая установка).
На судне энергетическую установку размещают в специальных помещениях: - машинные отделения; - Котельные отделения;
- Отделение вспомогательных механизмов - в том числе: дизельгенераторных, холодильное, аккумуляторное и др.
По способу передачи мощности движке распределяют: - СЭУ с прямой передачей; - СЭУ с механической передачей; - СЭУ с гидравлической передачей; - СЭУ с электрической передачей; - СЭУ с комбинированной передачей.
С целью снижения числа аварийных ситуаций на судах необходимо оснащение судна системами мониторинга состояния основных и вспомогательных механизмов. Один из основных недостатков существующих систем мониторинга - невозможность определить начальную стадию нарушения работы системы. Основная функция большинства существующих систем мониторинга заключается в снятии параметров с датчиков и отображении результатов экипажа и судовладельцу. Использование нейросетевых технологий при решении задач диагностики даст возможность не только фиксировать показания датчиков и сравнивать их с эталонными значениями, но и проводить анализ получаемых параметров работы системы в комплексе, прогнозируя возможность наступления сбоев в работе как отдельных элементов, так и системы в целом.
Для получения информации о текущем техническом состоянии на судах в настоящее время внедряются средства технического диагностирования.
Система технического диагностирования (СТД) является новым и очень сложным объектом электрооборудования современного автоматы-зщюванного судна. Реализация алгоритмов диагностирования требует расчетов, поэтому в составе автоматизированных СТД необходимо применение средств вычислительной техники, причем наиболее целесообразно использование микропроцессоров. СТД состоит из совокупности объекта и средств диагностирования. Целью применения СТД является повышение эффективности эксплуатации объекта диагностирования. Однако независимо от типа объекта диагностируется средства диагностирования выполняются на базе современных электрических и электронных элементов и эксплуатируются электромеханической службой судна. Достижение указанной цели применения СТД возможно только при условии высокой надежности работы средств диагностирования, поскольку их установка означает добавление к сложному объекту судовой техники еще одного сложного объекта в соответствии с теорией надежности должно привести к снижению общей безотказности работы
Фрагмент работы для ознакомления
b.setFlags(QtCore.Qt.ItemIsSelectable|QtCore.Qt.ItemIsEditable|QtCore.Qt.ItemIsDragEnabled|QtCore.Qt.ItemIsDropEnabled|QtCore.Qt.ItemIsUserCheckable|QtCore.Qt.ItemIsEnabled|QtCore.Qt.ItemIsTristate)
def Delete_Click (self):
global a,b,d
d=self.treeWidget.currentItem()
sip.delete(d)
Після встановлення кількості ієрархічних рівней і побудови макета дерева рішень, користувачу програмного засобу слід задати пріоритети усім відносним критеріям. Він мусить встановити рівень та номер критерія, та заповнити матрицю парних порівнянь. Після заповнення, потрібно натиснути кнопку «Определить относительные веса», після чого автоматично складається нормалізована матриця, та розраховуються відносні ваги критеріїв.
Листинг функцій, відповідальних за встановлення номеру рівня, встановлення номеру критерію та обробку події натискання на кнопку приведені нижче, та мають імена change_value_A_Crit_LVL, change_value_A_Crit та CreateNormal_Click відповідно.
def change_value_A_Crit_LVL (self):
global tabW,WArr,CritList
self.tableA.clearContents()
if tabW!=[]:
CritList.append(tabW)
tabW=[]
else:
msgBox = QtGui.QMessageBox()
msgBox.setWindowTitle(u"Уведомление")
msgBox.setText(u"Сначала заполните матрицу парных сравнений для данного критерия. Иначе расчеты могут оказаться неверными.")
msgBox.exec_()
return
print "Crit",CritList
print "W",tabW
return
def change_value_A_Crit (self):
global tabA, tabN,n,m,tabW
try:
IE_LVL = self.spinBox_A_Crit.value()
NormM=numpy.zeros([n,n])
M=numpy.zeros([n,n])
WM=numpy.zeros((n,1))
for i in range (n):
for j in range (n):
NormM=tabN[IE_LVL-1]
M=tabA[IE_LVL-1]
itemN = QtGui.QTableWidgetItem(str(round(NormM[i,j],3)))
self.tableN.setItem(i, j, itemN)
itemA = QtGui.QTableWidgetItem(str(round(M[i,j],3)))
self.tableA.setItem(i, j, itemA)
WM=tabW[IE_LVL-1]
itemW = QtGui.QTableWidgetItem(str(round(WM[i,0],3)))
self.tableW2.setItem(i, 0, itemW)
return
except:
self.tableN.clear()
self.tableA.clear()
self.tableW2.clear()
return
def CreateNormal_Click (self):
global tabA, tabN, n, nAlt,tabW
print self.spinBox_A_Crit.maximum()
try:
current_lvl = self.spinBox_A_Crit.value()
for i in range (10):
for j in range (10):
try:
self.tableA.item(i, j).text()
except:
n=j
nAlt=n
print n
M1=numpy.zeros([n,n])
NormM1=numpy.zeros([n,n])
Sst1=0.0
for i in range (n):
for j in range (n):
M1[i,j]=self.tableA.item(i, j).text()
Sst1+=M1[i]
for i in range (n):
for j in range (n):
NormM1[i,j]=round(M1[i,j]/Sst1[j],3)
item = QtGui.QTableWidgetItem(str(round(NormM1[i,j],3)))
self.tableN.setItem(i, j, item)
tabA.append(M1)
tabN.append(NormM1)
WM1=numpy.zeros([n,1])
for i in range (n):
W1=0.0
for j in range (n):
W1+=NormM1[i,j]
WM1[i,0]=round(W1/n,3)
itemW1 = QtGui.QTableWidgetItem(str(round(W1/n,3)))
self.tableW2.setItem(i, 0, itemW1)
tabW.append(WM1)
print tabA
print tabN
print tabW
return
except:
return
Після того, як усі критерії були введені та розраховані, користувачу необхідно натиснути кнопку «Ввод завершен» та переходити до розрахування альтернатив.
За подію, натиснення на кнопку завершення вводу, відповідає наступна функція:
def CritsReady_Click (self):
global tabW,WArr,CritList
CritList.append(tabW)
tabW=[]
Кількість матриць парних порівнянь обмежена числом, яке дорівнює числу(номеру) останньої заповненої матриці критеріїв помноженої на число, яке є розмірністю останньої введеної матриці. Для цього створювалася окрема змінна, для зчитування інформації з попередніх подій. Матриці альтернатив задаються відповідно критеріальним матрицям, але для них буде проведено більше розрахунків. Після заповнення матриці значеннями слід скористатися кнопкою «Ввод завершен», після чого на екрані з’являться результати розрахунків. Треба зазначити, що матриці альтернатив потрібно вводити уважно, та розмірність введених квадратних матриць повинна бути не менше трьох, інакше не будуть розраховуватися коефіцієнти узгодження.
За подію розрахунку відповідає функція AltsReady_Click, лістинг якої приведений нижче.
def AltsReady_Click (self):
global nn,nAlt, AltTab,NormAltTab, WArr, AWArr,NmaxArr,NArr,CIArr,RIArr,CRArr
try:
current_lvl = self.spinBox_A_Alt.value()
for i in range (10):
for j in range (10):
try:
self.tableAlts.item(i, j).text()
except:
nn=j
print nn
AltM=numpy.zeros([nn,nn])
NormAltM=numpy.zeros([nn,nn])
Sst=0.0
for i in range (nn):
for j in range (nn):
AltM[i,j]=self.tableAlts.item(i, j).text()
Sst+=AltM[i]
for i in range (nn):
for j in range (nn):
NormAltM[i,j]=AltM[i,j]/Sst[j]
item = QtGui.QTableWidgetItem(str(round(NormAltM[i,j],3)))
self.tableNormA.setItem(i, j, item)
AltTab.append(AltM)
NormAltTab.append(NormAltM)
WM=numpy.zeros((nn,1)) #!
for i in range (nn):
W=0.0
for j in range (nn):
W+=NormAltM[i,j]
WM[i,0]=round(W/nn,3)
itemW = QtGui.QTableWidgetItem(str(round(W/nn,3)))
self.tableW.setItem(i, 0, itemW)
WArr.append(WM)
AW = numpy.dot(AltM,WM)
AWArr.append(AW)
Nmax=0.0
for i in range (nn):
itemAW = QtGui.QTableWidgetItem(str(round(AW[i,0],3)))
self.tableAW.setItem(i, 0, itemAW)
Nmax+=round(AW[i,0],3)
CI=(Nmax-nn)/(nn-1)
RI=((1.98*(nn-2))/nn)
CR=(CI/RI)
self.lineNmax.setText(str((round(Nmax,7))))
self.lineN.setText(str((round(nn,3))))
self.lineCI.setText(str((round(CI,7))))
self.lineRI.setText(str((round(RI,7))))
self.lineCR.setText(str((round(CR,7))))
NmaxArr.append(Nmax)
NArr.append(nn)
CIArr.append(CI)
RIArr.append(RI)
CRArr.append(CR)
print "CR=",CR
return
except:
return
На цьому процедура введення вхідних даних завершується. Якщо введення було безпомилковим, натискання кнопки «Расчет» видасть вам відповідь до вашого завдання. При помилковому введенні блок валідації, буде вказувати користувачу на помилки. Подію натискання на кнопку описує функція Calculation_Click, лістинг якої приведений нижче.
def Calculation_Click (self):
global tabW,WArr,CritList
awl=[]
awl.append(WArr)
print "awl",awl
print "CritList",CritList
print "WWW",len(WArr)
print "Critlen",len(CritList)
i=0
RezArr=[]
ccc=[]
aaa=[]
for A in WArr:
print "A",A
for a in A:
aaa.append(float(a))
#print "a",A # alt-a
for f_c_arr in CritList:
for c in f_c_arr:
for cc in c:
ccc.append(float(cc))
r=0
for ci in range(len(CritList)):
for ai in range(len(WArr)):
print "ci",ci
print "ai",ai
a=WArr[ai][ci]
for cc in CritList[ci]:
for c in cc:
r+=float(a)*float(c)
r=float(WArr[i][i])*float(CritList[i][i][i])+float(WArr[i+1][i])*float(CritList[i][i][i+1])
print r
print "WArr[i][i]%f*CritList[i][i]%f+WArr[i+1][i]%f*CritList[i][i+1]%f"%(WArr[i][i],CritList[i][i][i],WArr[i+1][i],CritList[i][i][i+1])
return
Залишилося декілька подій, відповідних за функціонування блоку меню. Події є натискання на ту чи іншу вкладку меню. Ці події описуються функціями:
«action_Creator_Click», «action_Instructions_Click», «action_About_Click».
2.7 Усунення потреби установки інтерпретатора Python з потрібними бібліотеками користувачам Windows для роботи з програмним забезпеченням.
Для усунення потреби установки інтерпретатора Python з потрібними бібліотеками користувачам Windows для роботи з програмним забезпеченням я скористався модулем під назвою py2exe - Python розширення, яке перетворює скрипти Python (. ру) на виконувані файл (. exe). Ці виконувані файли можуть працювати в системі без встановлення Python.
Щоб почати використовувати py2exe, необхідно створити файл setup.py для консольного застосування. Файл setup.py має вигляд:
from distutils.core import setup
import py2exe
setup(windows=[{"script": "diplom.pyw"}], options={"py2exe":{"includes": ["sip"]}})
Для полегшення процедури, щоб не прописувати у командному рядку путь до файлу, я створив невеликий bat-файл з текстом setup.py py2exe, та помістив його до потрібної папки. Після запуску bat-файлу можна спостерігати за процесом створення виконуваних файлів(рис.2.6).
Рисунок 2.6 - Процес створення виконуваних файлів
В результаті будуть створені каталоги "build" і "dist". Каталог build використовується як робоча область на час пакування додатки, і його можна видалити після закінчення роботи сценарію setup.py. Файли в каталозі dist - це ваш готовий програмний продукт (рис.2.7).
Рисунок 2.7 - Готовий програмний продукт
На цьому завершується розроблення програмного засобу.
2.8 Огляд працездатності та порівняння програмного продукту та існуючих технологій
Нажаль мені не вдалося знайти жодної програмної реалізації методу аналізу ієрархій, як згадувалося в першому розділі таке програмне забезпечення створювалося для приватного користування, більш за те його не поширюють шляхом продажу. Тому для порівняння будуть розглянуті реалізація даного методу в середовищі Microsoft Excel, та реалізація моїм способом.
Розглянемо наступне завдання.
Сім'я К. і Д. Іванови купують квартиру. Розглядаються три варіанти: А, В і С. Іванови погодили два критерії для вибору квартири: близькість моря (М) і близькість до місця роботи (Р), а також розробили матриці порівнянь, наведені нижче. Необхідно оцінити три варіанти квартир в порядку їх пріоритету і обчислити коефіцієнт узгодженості кожної матриці.
Спочатку розглянемо реалізацію в Microsoft Excel. По перше заповнюються матриці парних зрівнянь для критеріїв на заданому ієрархічному рівні та обчислюються нормалізовані матриці. Після цього обчислюють відносні ваги критеріїв. Далі будуються матриці для альтернатив, для визначення вісових коефіцієнтів (рис.2.8).
Рисунок 2.8 - Будування матриці парних зрівнянь для критеріїв та альтернатив, з метою обчислення вісових коефіцієнтів
Наступним кроком є будування дерева рішень, користуючись здобутими ваговими коефіцієнтами (рис.2.9).
Рисунок 2.9 - Будування дерева рішень.
Далі виконується перевірка узгодженості матриць (рис.2.10) та отримання рішення до поставленого завдання.
Рисунок 2.10 Будування дерева рішень та обчислення результатів
Тепер розв’яжемо данне завдання, користуючись моїм програмним продуктом.
В данному завданні існує 2 ієрархічних рівня, виставимо відповідний рівень в програмі (рис.2.11).
Рисунок 2.11 - Встановлення кількості ієрархічних рівней
Наступним кроком є будування допоміжного дерева рішень (рис.2.12). На данний момент ми не маємо обчислених вагових коефіцієнтів, але ніщо не заважає створити макет нашого дерева рішень, і доповнювати його після того як ми іх отримаємо. Для будування дерева використовуємо кнопки для створення, які розташовані під полем для створення.
Рисунок 2.12 - Будування допоміжного дерева рішень.
Час приступати до заповнення матриць парних зрівнянь та отримання нормалізованих матриць з ваговими коефіцієнтами (рис.2.13). Починаємо з першого ієрархічного рівня, де маємо 1 матрицю з двома критеріями, тобто розмірність матриці 2 на 2.
Продовження рисунку
Рисунок 2.13 - Заповнення матриць парних зрівнянь для критеріїв.
Коли матриці критеріїв введені, ми маємо вагові коефіцієнти для редагування дерева рішень.
Час перйти до заповнення матриць парних зрівнянь для альтернатив, але перед цим необхідно не забути натиснути кнопку завершення введення, при цьому повинно зьявитися сповіщення. Заповнимо матриці парних зрівнянь для чотирьох критеріїв (рис.2.14).
Рисунок 2.14 Заповнення матриць парних зрівнянь для альтернатив.
Як бачимо після введеня матриці і натискання кнопки завершення введення, програма обчислила нормалізовану матрицю, вагові коефіціенти та коефіціенти узгодження. Коефіціент узгодження <0,1, тому ми не бачимо сповіщення про неузгодженість матриці.
Після введення останньої матриці альтернатив (рис.2.15), довершимо не до кінця заповнене раніше дерево рішень.
Рисунок 2.15 - Завершення заповнення матриць парних зрівнянь для альтернатив, та заповнення дерева рішень.
На цьому етапі введення вхідних даних завершений. Вже можливо добути відповідь до завдання, натиском кнопки «Розрахунок» (рис.2.16), яка реалізована завдяки використанню складної рекурсивних функцій. Алгоритм розрахунку найбільш доцільного, пріоритетного рішення з усіх представлених альтернатив буде докладно проілюстровано та обговорено під час презентації дипломної роботи, бо це є найважливішою та найцікавішою частиною роботи. Блок-схему алгоритму розрахунку результату не буде розміщено у пояснювальній записці, через неможливість ії будування з відомих елементів зображення алгоритмів.
Рисунок 2.16 - Фінальний вигляд програми
Завдання було виконане з використанням Microsoft Excel та з розробленим мною програмним засобом.
Єдиним значним недоліком можна вважати відсутність у програмі обширної валідації, через це у користувачів продукту можуть виникати складності з коректним введенням вхідних даних, але у людини, розуміючої роботу методу аналізу ієрархій, складнощів не виникатиме. Значність цього недоліку гаситься присутністю в програмі пошагової інструкції по використанню методу аналітичної ієрархії.
3 ОХОРОНА ПРАЦІ
Трудова діяльність спеціалістів-комп’ютерників пов’язана з можливим впливом на їх організм небезпечних та шкідливих виробничих факторів, які при певних обставинах можуть нанести серйозну шкоду здоров’ю робітників.
Для запобігання цього необхідно дотримуватися діючих санітарно - гігієнічних нормативів і правил виробничої безпеки, які будуть представлені в даному розділі.
3.1 Вимоги до комп'ютерного обладнання
Відеотермінали, ЕОМ. ПЕОМ, спеціальні периферійні пристрої ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ повинні відповідати вимогам чинних в Україні стандартів, нормативних актів з охорони праці та цих Правил. Відеотермінали, ЕОМ, ПЕОМ, спеціальні периферійні пристрої ЕОМ закордонного виробництва додатково повинні відповідати вимогам національних стандартів держав-виробників І мати відповідну позначку на корпусі, в паспорті або іншій експлуатаційній документації.
Після введення в дію цих Правил забороняється використання для виробничих потреб нових відеотерміналів, ЕОМ, ПЕОМ, спеціальних периферійних пристроїв ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ, які підлягають обов'язковій сертифікації в Україні або в стандартах, на які є вимоги щодо забезпечення безпеки праці, життя і здоров'я людей, без наявності виданого в установленому порядку або визнаного в Україні згідно з державною системою сертифікації УкрСЕПРО сертифіката, що засвідчує їхню відповідність обов'язковим вимогам.
Прийняття в експлуатацію зазначеного обладнання повинне здійснюватись тільки за умови наявності в комплекті з ним паспорта, інструкції або іншої експлуатаційної документації, перекладеної українською (або також і російською) мовою.
При наявності відхилень від вимог нормативної документації можливість використання обладнання повинна бути узгоджена з Держнаглядохоронпраці, Держстандартом та організацією-замовником до укладення контракту на постачання. Копії погоджень і сертифікати повинні бути долучені до паспорта або Іншої експлуатаційної документації обладнання.
Відеотермінали, ЕОМ, ПЕОМ, спеціальні периферійні пристрої ЕОМ, вітчизняні та імпортні, що перебувають в експлуатації на час введення з дію цих Правил, на протязі двох років після дати введення в дію цих Правил повинні пройти оцінку (експертизу) їх безпечності та нешкідливості для здоров'я людини, відповідності вимогам чинних в Україні стандартів, нормативно-правових актів про охорону праці та цих Правил в організаціях (лабораторіях), що мають дозвіл органів державного нагляду за охороною праці на проведення такої роботи.
За способом захисту людини від ураження електричним струмом відеотермінали, ЕОМ, периферійні пристрої ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ повинні відповідати І класу захисту згідно з ГОСТ 12.2.007.0 "ССБТ. Изделия электротехнические. Общие требования безопасности" та ГОСТ 25861-83 "Машини вычислительные и системи обработки данных. Требования электрической и механической безопасности и методы испытаний" або повинні бути заземлені відповідно до ДПАОП 0.00-1.21-98.
Є неприпустимим використання клем функціонального заземлення для підключення захисного заземлення.
Вимоги до відеотерміналів наведені в таблиці 5.1.
Таблиця 5.1 Вимоги до відеотерміналів
Найменування параметра
Значення параметра
Яскравість знака (яскравість фону), кд/кв. м
від 35 до 120
Зовнішня освітленість екрана, лк
від 100 до 250
Контраст (для монохромних зображень)
від 3:1 до 1,5:1
Нерівномірність яскравості в робочій зоні екрана
не більше 1,7:1
Відхилення форми робочої зони екрана від прямокутності:
по горизонталі та вертикалі
не більше 2 %
не більше 4 % відношення суми коротких сторін до суми довгих
Різниця довжин рядків або стовпчиків - не більше 2 % середнього значення
Розмір мінімального елемента зображення (пікселя) для монохромних зображень, мм
0,3
Допустима тимчасова нестабільність зображення (мигання)
не повинна бути зафіксована у 90 відсотків спостерігачів
Відбивна властивість, дзеркальне та змішане відображення (відблиск), %, (допускається виконання вимог при застосуванні приекранного фільтра)
не більше 1
Відношення ширини знака до його висоти для великих літер
від 0,7 до 0,9
Мінливість розміру знака
не більше 5 % висоти
Ширина лінії контуру знака
0,15 - 0,1 висоти знака
Модуляція щодо яскравості растру:
для монохромних зображень
не більше 0,4
для багатоколірних зображень
не більше 0.7
Відстань між рядками
не менше ширини контору знака або одного елемента зображення
Вимоги щодо допустимих значень неіонізуючого електромагнітного випромінювання:
- напруженість електромагнітного поля на відстані 50 см навкруги ВДТ за електричною складовою не повинна перевищувати:
у діапазоні частот 5 кГц - 2 кГц
25 В/м,
у діапазоні частот 2 кГц - 400 кГц
2,5 В/м;
- щільність магнітного потоку не повинна перевищувати:
у діапазоні частот 5 кГц - 2 кГц
250 нТл,
у діапазоні частот 2 кГц - 400 кГц
25 нТл;
- поверхневий електростатичний потенціал не повинен перевищувати 500 В;
- потужність дози рентгенівського випромінювання на відстані 5 см від екрану та інших поверхонь ВДТ не повинна перевищувати 100 мкР/год.
Вимоги до клавіатури:
- виконання клавіатури у вигляді окремого пристрою з можливістю вільного переміщення;
Список литературы
1. Баранов А.П., Раимов М.М. Моделирование судового электрооборудования и средств автоматизации. – СПб.: Элмор, 1997. – 232 с.
2. Бегун В. В., Науменко І. М Безпека життєдіяльності (забезпечення соціальної, техногенної та природної безпеки): Навч. посіб. - К.: Освіта, 2004.-328с.
3. Глотов С. М. Безопасность жизнедеятельности человека на морских судах.-М., 2000.-320с.
4. Грундсленькис Я.А., Тенгерис Я.К. Автоматизация построения топологической модели сложной системы для решения задач диагностики // Гибридные вычислительные машины и комплексы. – Вып. 3. Киев: Наукова думка, 1980. – С. 88–93.
5. ГОСТ 20911-89. Техническая диагностика. Термины и определения. – М.: Изд-во стандартов, 1990. – 13 с.
6. Дубровский Л.К. Определение работоспрсобности сложных систем // Методы и системы технической диагностики: Сб. статей. – Вып. 2. – Саратов: СГУ,1981. – С. 45–48.
7. Дуров А.А., Портнягин Н.Н. Аппаратно-программный комплекс для мониторинга поверхностных электрических полей // Вестник КамчатГТУ. – Петропавловск-Камчатский: КамчатГТУ, 2002. – № 1. – С. 111–113.
8. Дмитренко Л.Л., Калявин В.П. Формализация структурного проектирования технических средств диагностирования // Автоматизированные системы управления и приборы автоматики: Cб. статей. – Харьков: Высшая школа, 1983. – С. 63–71.
9. Дмитриев А.К., Александров В.В. Применение алгоритмов распознавания образов в задачах технической диагностики // Техническая диагностика: Сб. статей. – М.: Наука, 1972. – С. 127–130.
10. Зубарев Ю.Я. Автоматизация процессов управления. – Л.: Судостроение, 1980. – 130 с.
11. Калмыков С.А., Шокин Ю.И., Юлдашев З.Х. Методы интервального анализа. Новосибирск: Наука, 1986, 222с.
12. Калявин В.П., Малышев А.М., Мозгалевский А.В. Организация систем диагностирования судового оборудования. – Л.: Судостроение, 1991. – 168 с.
13. Калявин В.П., Малышев А.М. Определение оптимального количества технических средств диагностирования // Электронное моделирование. – 1985. – № 1. – С. 66–71.
14. Калявин В.П., Мозгалевский А.В. Технические средства диагностирования. – Л.: Судостроение, 1984. – 208 с.
15. Калявин В.П. Постановка задачи проектирования технических средств диагностирования // Методы и системы технической диагностики. – Саратов: Изд-во Саратовского ун-та, 1981. – Вып. 2. – С. 20–25.
16. Калявин В.П. Системный подход в проектировании технических средств диагностирования // Техническая диагностика. – Вып. 313. – Л.: Изв. ЛЭТИ, 1982. – С. 25–30.
17. Калявин В.П., Мозгалевский А.В., Галка В.Л. Надежность и техническая диагностика судового электрооборудования и автоматики: Учебник. – СПб.: Элмор, 1996. – 246 с.
18. Кейн В.М. Оптимизация систем управления по минимаксному критерию. - М: Наука, 1985, 248с
19. Класи PyQt - http://pyqt.sourceforge.net/Docs/PyQt4/classes.html
20. Климов Е.Н., Попов С.А., Сахаров В.В. Идентификация и диагностика судовых технических систем. – Л.: Судостроение, 1978. – 176 с.
21. Киселев Н.В., Сечкин В.А. Техническая диагностика методами нелинейного преобразования. – Л.: Энергия, 1980. – 112 с.
22. Кодекс Цивільного Захисту України, Київ, 2013р.
23. Ларичев О.И. Теория и методы принятия решений. – М.: Логос, 2002. – 392 с.
24. Літвак С. М., Михайлюк В. О., Доній В. М. Безпека життєдіяльності: Навч. посіб.-Миколаїв: ТОВ «Компанія ВІД», 2001.-230с.
25. Лутц М., Изучаем Python. - СПб.: Символ-Плюс, 2011. – 1280 с.
26. Майстрюков Б. С. Безопасность в чрезвычайных ситуациях: Учебник для студентов ВУЗов. – М.: Изд. центр «Академия», 2003.- 336с.
27. Мозгалевский А.В., Калявин В.П. Системы диагностирования судового оборудования: Учеб. пособие. – Л.: Судостроение, 1987. – 224 с.
28. Моргунова О. Н. Исследование систем управления. Методические указания. / О. Н. Моргунова, СИБУП. – Красноярск, 2009. – 40с.
29. Мышкис А.Д. Элементы теории математических моделей. – М.: Физматлит, 1994. – 192 с.
30. Нелепин Р.А., Шахов Г.В., Чецкий В.И. Диагностирование судовых электрических машин с использованием частотных характеристик // Водный транспорт. – 1980. – № 6.
31. Норри Д., Ж. де Фриз. Введение в метод конечных элементов. - М: Мир, 1981, 304с
32. Основы технической диагностики / Под ред. П.П. Пархоменко. – М.: Энергия, 1996. – 464 с.
33. Орлов А.И., Теория принятия решений. - М.: Издательство "Март", 2004. – 195 с.
34. Портнягин Н.Н. Диагностика судовых электрических средств автоматизации с применением нейросетей: Материалы Международной научно-технической конференции «Рыбохозяйственное образование Камчатки в ХХ1 веке». – Петропавловск-Камчатский: КамчатГТУ, 2002. – С. 191–194.
35. Программирование на Python, 4-е издание, I,II том (ел. вар.).
36. Прохоренок Н.А. PyQt. Создание оконных приложений на Python 3, 2011 (ел. вар.).
37. Пюкке Г.А., Портнягин Н.Н. Формирование множества основных диагностических признаков с использованием процедуры ротации топологического графа при диагностировании разветвленных электрических цепей: Сб. научных трудов. – Калининград: БТУ, 1999. – С. 40–45.
38. Пюкке Г.А. Методы технической диагностики и возможности их реализации // Тезисы докладов научно-практической конференции профессорско-преподавательского состава и сотрудников ПКВМУ. – Петропавловск-Камчатский: ПКВМУ, 1992. – С. 70.
39. Робота з рекурсіями. http://algorithmspython.wordpress.com/2013/02/04/рекурсия
40. Розум М.В. Методичні вказівки до курсу ТПР (єл. вар.)
41. Саммерфилд М. Программирование на Python 3. – СПб.: Символ-Плюс, 2009. -608 с.
42. Створення виконаних файлів. http://www.py2exe.org/
43. Стеблюк М.І. - Цивільна оборона та цивільний захист - К.: Знання, 2010.-487с.
44. Таха, Хемди А. Введение в исследование операций. – М.: Издательский дом «Вильямс», 2005. – 912 с.
45. Черноморов Г. А. Теория принятия решений. Юж.-Рос. гос. техн. ун-т. Новочеркасск: Ред. журн. «Изв. вузов. Электромеханика», 2002, 276 с.
46. Шатихин Л.Г. Структурные матрицы и их применение для исследования систем. – М.: Машиностроение, 1991.
Пожалуйста, внимательно изучайте содержание и фрагменты работы. Деньги за приобретённые готовые работы по причине несоответствия данной работы вашим требованиям или её уникальности не возвращаются.
* Категория работы носит оценочный характер в соответствии с качественными и количественными параметрами предоставляемого материала. Данный материал ни целиком, ни любая из его частей не является готовым научным трудом, выпускной квалификационной работой, научным докладом или иной работой, предусмотренной государственной системой научной аттестации или необходимой для прохождения промежуточной или итоговой аттестации. Данный материал представляет собой субъективный результат обработки, структурирования и форматирования собранной его автором информации и предназначен, прежде всего, для использования в качестве источника для самостоятельной подготовки работы указанной тематики.
bmt: 0.00514