Система учета и управления складскими операциями

Было реализовано клиент-серверное приложение, суть которого было создание единой базы данных для сотрудников магазина. Клиентское приложение было реализовано при помощи программного продукта BorlandDelphi 7, серверная часть – при помощи Oracle DatabaseExpressEdition. Были учтены все пожелания администрации магазина и создана единая учётная система ведения товара.

При необходимости, работа может быть оперативно переделана и доработана под нужную область. Имеется 2 варианта работы, на русском и украинском языках. Имеются исходные файлы реализации программы, презентация, отчет по преддипломной практике(за дополнительную плату).
Работа была защищена в 2015 году на оценку "Отлично" в одном из Украинских Вузов.
...

Введение
1 Постановка задачи
2 РАЗРАБОТКА БАЗЫ ДАННЫХ В систем управления базами данных ORACLE
2.1 Oracle
2.2 Oracle Database 11g Express Edition
2.3 Объекты базы данных
2.4 Язык SQL, PL / SQL
2.5 Программа-клиент для работы с БД на базе Oracle Database
3 РАЗРАБОТКА БАЗЫ ДАННЫХ "SHOP" НА ORACLE DATABASE EXPRESS EDITION
3.1 Структура базы данных "SHOP"
3.2 Установка компонента DOA 4.1
4 РАЗРАБОТКА КЛИЕНТСКИХ ПРОГРАММ НА BORLAND DELPHI 7
4.1 Borland Delphi 7 март
4.2 Пункт меню «Справочники»
4.3 Пункт меню «Операции»
4.4 Пункт меню «Реализация»
4.5 Пункт меню «Приход»
5 ОХРАНА ТРУДА
5.1 Требования к производственной мебель на рабочем месте с ВДТ.
5.2 Требования к рабочим местам для ремонта и технического наладки ЭВМ
5.3 Организационные и медицинские методы повышения безопасности и производительности труда специалистов компьютерщиков
6 МЕРЫ БЕЗОПАСНОСТИ ПРИ РАБОТЕ С РАДИАЦИОННО-ОПАСНЫМИ ГРУЗАМИ
7 ЭКОНОМИЧЕСКОЕ ОБОСНОВАНИЕ РАЗРАБОТКИ СИСТЕМЫ УЧЕТА И УПРАВЛЕНИЯ складские операции
7.1 Общая характеристика проекта
7.2 Расчет трудоемкости информационной системы
7.3 Расчет текущих расходов
ЗАКЛЮЧЕНИЕ
ПЕРЕЧЕНЬ ССЫЛОК

На сегодняшний день влияние компьютерных технологий является очень весомым на все сферы нашей жизни. Сфера медицины, торговли, образования и т.п. с целью повышения производительности своей деятельности, и удобства используют электронно-цифровые машины (компьютеры).
Прежде всего есть много преимуществ электронного документооборота перед рукописным. Во-первых, явная экономия времени оператора на введение и считывания информации с нужным вопросом, во-вторых, экономия территориального места для хранения этой информации.
Данная дипломная работа является проектом, который был заказан зоомагазином, с целью лучшего ведения своей предпринимательской деятельности.

При введенні тексту у текстове поле, кнопка «Записать» стає активною. При її натисненні зберігається у базі даних нова одиниця виміру. Наприклад, можна ввести одиницю виміру «кг», а потім її видалити. Для цього, слід ввести до текстового поля слово «кг» (при появі хоч одного символа, кнопка стає активною) і натиснути кнопку «Записать» (рис. 4.19).
Рисунок 4.19 – Процес додання нової одиниці виміру
Отже, при натисненні кнопки «Записать» одиниця виміру кілограм попадає до списку доступних одиниць виміру (рис. 4.2.9).
Рисунок 4.20 – «кг» у списку одиниць виміру
Щоб видалити одну із одиниць виміру слід обрати курсором потрібну одиницю виміру та натиснути на кнопку . Після цього з’явиться повідомлення для підтвердження данної операції. Після кінцевої згоди на підтвердження операції із таблиці «Единицы измерения» видалаються відповідні дані.
Третій підпункт меню – «Пользователи» дає інформацію про користувачів, які занесені до бази даних (рис. 4.21).
Рисунок 4.22 – Вікно списку користувачів
Як було зазначено вище, у даному розділі можна додавати та видаляти існуючих користувачів. При натисненні на кнопку відкривається вікно додання нового касира із запитом на введення повного ім’я користувача та його імені у програмі.
Рисунок 4.23 – Редагування (додання) користувача
У якості повного ім’я вводимо прізвище та ім’я користувача (наприклад: Дудінов Валентин), а у якості імені у програмі – кассир №5 (рис. 4.24).
Рисунок 4.24 – Додання кассиру
При натисненні на кнопку «Записать» кассир додається до загального списку касирів.
Рисунок 4.25 – Касир у загальній базі
При видаленні касира, слід натиснути на кнопку , після цієї дії випадає повідомлення, яке просить підтвердження на видалення касиру.
Рисунок 4.26 – Остаточна таблиця касирів після видалення
4.3 Пункт меню «Операции»
Пункт меню «Операции» показує рух товара на складах та розрахунок заробітних плат працівників магазину. Пункт меню «Операции» складається з двух підпунктів – «Движение товара», «Расчет ЗП кассира». Головне вікно підпункта меню «Движение товара» зображено на рисунку 4.27.
Рисунок 4.27 – Головне вікно підпункта «Движение товара»
В даному підпункті реалізована можливість відслідковувати рух товара у заданий період часу. Також, вказується ціни у закупках, ціни у розницю, кількість проданих товарів у заданий період часу та на яку загальну суму.
Припустимо, що слід вивести на екран усі товари, що були продані у період з 21.06.2006 по 21.06.2013. Для цього треба у вказаних полях із наіменуванням «Период» вказати межі за дат та натиснути на кнопку «Показать».
Рисунок 4.28 – Вказівка даних дати
Після натиснення кнопки «Показать» у таблиці зв’являються товари, що були продані у період з 21.06.2006 по 21.06.2013 р. (рис. 4.3.3)
Рисунок 4.29 – Виведення даних у заданий період
У першій таблиці виведені усі товари, на кажному з яких вказана ціна у закупці, ціна у розницю, кількість проданих товарів та загальна сума проданих товарів. У випадаючому списку із наіменуванням «Товар» з’являються усі наіменування товарів усіх груп. При натисненні на одну із назв товару курсором та кнопку «ENTER»
Рисунок 4.30 – Вибір однієї строки даних
У іншій таблиці вказані усі назви груп товарів з показниками: загальні витрати у закупці, загальні доходи від продажу та різниця між цими двома показниками (рис. 4.31)
Рисунок 4.32 – Виведення усіх груп товарів
Кнопка «Закрыть» закриває дане вікно;
Усі дані у таблицю відображаються за рахунок мережевих компонентів TOracleDataSet та TDataSource. На випадаючий список, вибір дати, відображення даних у таблицях використовуються компоненти, що вказані вище.
Другий підпункт меню «Операции» -- «Расчет ЗП кассира» представляє собою розрахунок заробітної плати за вказаний період (рис. 4.33)
Рисунок 4.33 – Вікно «Расчет ЗП кассира»
Для цього слід ввести ім’я касира («кассир №2, кассир №3, кассир №4» -- на вибір), після цього треба ввести період у який слід розрахувати заробітню плату та ввести відсоток від продажу. Адміністрація магазину вказала, що відсоток від продажу буде складати 2 % (рис. 4.34)
Рисунок 4.34 – Розрахунок ЗП для касира № 2
Тобто, у період з 04.06.2007 по 04.07.2008 р. (за один місяць) ЗП касира № 2 складає 308,46 плюс ставка, яку отримає касир поверх.
4.4 Пункт меню «Реализация»
Пункт меню «Реализация» показує дані про продаж товару та історію продажу усього товару у заданий період. Пункт меню «Реализация» ділиться на два підпункти: «Продажа товара», «Список продаж».
Рисунок 4.35 – Головне вікно підпункту «Список продаж»
Припустимо, що у касира № 3 є завдання списати усі товари під назвою «кость пресованная 20см» групи «Лакомства собаки и коты». Для цього вводимо початкові дані (рис. 4.33)
Рисунок 4.36 – Головне вікно – «Накладная» із заданим товаром
Вказана кількість не може перевищувати кількість товарів на складі. При натиск на кнопку «Записать и списать со склада» проводиться акт спису зі складу. При вводі кількості товару більш ніж кількості зазначеної на складі з’являється службове повідомлення (рис. 4.17).
Рисунок 4.37 – Службове повідомлення
Підпункт меню «Список продаж» свідчить про те, що показує дані про товари, що були продані окремим касиром у заданий період (рис. 4.4.4)
Рисунок 4.38 – Підпункт меню «Список продаж»
На рисунку, що приведений вище зображена кількість проданих товарів касиром № 3 у період з 06 червня 2009 р. по 06 червня 2013 р. Також поле сума продаж показує кінцеву суму продажу від касира № 3. Кнопка дає змогу видаляти кожну строку із таблиці виведених товарів.
4.5 Пункт меню «Приход»
Операції пункту меню «Приход» дають змогу вводити до системи інформацію, щодо товару, що прийшов на склади (рис. 4.5.1). Пункт меню «Приход» дають змогу перегледіти інформацію, щодо історії приходів у заданий період, за заданим номером накладної
Рисунок 4.39 – «Приход товара» – головне вікно
Для того, щоб перевірити функціонал цього вікна, слід ввести початкові дані (рис. 4.40).
Рисунок 4.40 – Перевірка функціоналу «Приход товара»
При натиск на кнопку «Записать и провести на склад» відбувається автоматичне додання заданої кількості товарів на склад, за заданим номером накладної.
Другий підпункт меню – «Список приходов» дає змогу перегледіти усі товари та їх відповідні групи, що були додані на склад у заданий період (рис. 4.41)
Рисунок 4.42 – Головне вікно «Список приходов»
Для перевірки функціоналу, слід ввести дані щодо дати та номеру накладної. Вводимо номер накладної, що внесли вище та відповідну дату. У полі сума накладної показується загальна сума товарів за накладною (рис. 4.43).
Рисунок 4.43 – Виведення інформації, щодо списку приходів
5 ОХОРОНА ПРАЦІ
У процесі експлуатації обчислювальних машин на користувачів можуть впливати різні шкідливі і небезпечні виробничі фактори. Як правило їх поява пов'язана з неправильною організацією праці або порушенням правил виробничої безпеки при експлуатації комп’ютерного обладнання. В зв’язку з цим може погіршитися самопочуття, чи погіршиться робота працівника. Щоб уникнути цього слід дотримуватися правил виробничої безпеки та діючих санітарно гігієнічних нормативів.
5.1 Вимоги до виробничій меблі на робочіх місцях з ВДТ.
Вимоги до конструкції робочого столу, стільця, підставки для ніг на робочих місцях з ВДТ визначаються ДНАОП 0.00-1.31-99. Конструкція робочого столу має відповідати сучасним вимогам ергономіки і забезпечувати оптимальне розміщення на робочій поверхні всього обладнання та допоміжних засобів, що використовуються, з урахуванням їх розмірів та 72 конструктивних особливостей. Висота робочої поверхні столу для ВДТ має бути в межах 680—800 мм, а ширина і глибина — забезпечувати можливість виконання операцій у зоні досяжності моторного поля (рис. 3.4). Рекомендовані розміри столу: висота — 725 мм, ширина — 600—1400 мм, глибина — 800— 1000 мм. Робочий стіл повинен мати простір для ніг висотою не менше 600 мм, шириною не менше 500 мм, глибиною на рівні колін не менше 450 мм, на рівні витягнутої ноги — не менше 650 мм. Робочий стіл для ВДТ, як правило, має бути обладнаним підставкою для ніг шириною не менше 300 мм та глибиною не менше 400 мм, з можливістю регулювання по висоті в межах 150 мм та кута нахилу опорної поверхні — в межах 20°. Підставка повинна мати рифлену поверхню та бортик на передньому краї заввишки 10 мм. Застосування підставки для ніг тими, у кого ноги не дістають до підлоги, коли робоче сидіння знаходиться на висоті, потрібній для забезпечення оптимальної робочої пози, є обов'язковим. Робочий стілець користувача ВДТ повинен мати такі основні елементи: сидіння, спинку та стаціонарні або знімні підлокітники.
Основні принципи конструювання робочого стільця: відстань від стола до сидіння, що відповідає висоті розміщення ліктів; простір під столом для розміщення ніг; простір між стегном та поверхнею сидіння для виключення стиснення тканин; заокруглений край, що виключає локальний тиск на нижню поверхню стегон; простір позаду колінних суглобів, який дозволяє повністю використовувати глибину крісла; простір позаду куприка, що дозволяє повністю використовувати глибину крісла; профіль спинки та висота. Ті розміщення, що відповідає кривизні поперекової області; лопатки, які повинні бути вище спинки стільця. Регулювання кожного параметра має бути незалежним, плавним або ступінчатим, мати надійну фіксацію. Зусилля при цьому не повинні перевищувати 20 Н. Хід ступінчатого регулювання елементів сидіння має становити для лінійних розмірів 15—20 мм, для кутових — 2—5°. Ширина та глибина сидіння повинні бути не меншими за 400 мм. Висота поверхні сидіння має регулюватися в межах 400—500 мм, а кут нахилу поверхні — від 15° вперед до 5° назад. Поверхня сидіння має бути плоскою, передній край — заокругленим. Конструкція робочого стільця має забезпечувати підтримання.
Рис. 5.1 – Зони для виконання ручних операцій та розміщення органів
керування (ГОСТ 12.2.032-78)
1 — оптимальна зона моторного поля; 2 — зона легкої досяжності моторного поля; З — зона досяжності моторного поля
Конструкція робочого стільця має забезпечувати підтримання раціональної робочої пози під час виконання основних виробничих операцій, створювати умови для зміни пози. Тому стілець повинен бути підйомноповоротним і регулюватися по висоті та кутах нахилу сидіння і спинки, а також відстані спинки від переднього краю сидіння, висоті підлокітників. Висота спинки сидіння має становити 300±20 мм, ширина — не менше 380 мм, радіус кривизни в горизонтальній площині — 400 мм. Кут нахилу спинки повинен регулюватися в межах 0—30° відносно вертикального положення. Відстань від спинки до переднього краю сидіння повинна регулюватись у межах 260—400 мм. Для зниження статичного напруження м'язів рук необхідно застосовувати стаціонарні або знімні підлокітники довжиною не менше 250 мм, шириною — 50— 70 мм, що регулюються по висоті над сидінням у межах 230±30 мм та по відстані між підлокітниками у межах 350—500 мм. Сидіння, спинка та підлокітники стільця мають бути напівм'якими, з неслизьким, таким, що не електризується та повітропроникним покриттям, матеріал якого забезпечує можливість легкого очищення від забруднення. Конструкція виробничих меблів для користувача ВДТ має бути такою, щоб забезпечувати йому підтримання оптимальної робочої пози з такими ергономічними характеристиками: ступні ніг — на підлозі або на підставці для ніг; стегна — в горизонтальній площині; верхні (плечові) частини рук — вертикальні; кут ліктьового суглоба (між плечем та передпліччям) — 70—90°; зап'ястки зігнуті під кутом не більше 20° відносно горизонтальної площини, нахил голови вперед в межах 15—20° до вертикалі.
5.2 Вимоги до робочих місць для ремонту та технічного налагодження ЕОМ
Організація робочого місця з обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ повинна забезпечувати відповідність усіх елементів робочого місця та їх розташування ергономічним вимогам відповідно до ГОСТ 12.2.032-78 "ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования", характеру та особливостей трудової діяльності.
Площа робочого місця з обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ має бути не меншою 10 кв.м, робочі місця повинні бути відокремлені одне від одного перегородками.
Робоче місце з обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ повинно перебувати на відстані не менше 1 м від приладів опалення.
Настили (кришки) робочих столів або стендів мають бути вкриті струмопровідними матеріалами та не мати металевої обшивки.
Робоче місце з обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ має бути обладнане пристроєм, що забезпечує зберігання та розміщення інструменту та матеріалів, потрібних для виконання робіт, а також збирання відходів виробництва.
Робоча поверхня столів, а також поверхня ящиків для зберігання інструменту повинна бути вкрита гладеньким матеріалом, що легко може бути помитий.
Робочі місця з обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ, на яких може проводитися паяння, зачищення ізоляції проводів обпалюванням, крім того, повинні відповідати вимогам СП 952-72, або ж робота на них має виконуватися з використанням електроінструменту (паяльника) з обладнаним відсмоктувачем.
За недостатнього загального освітлення робоче місце з обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ повинно бути обладнане місцевим освітленням (стаціонарним або переносним).
На робочому місці з обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ мають бути передбачені штепсельні гнізда та електророзетки для підключення електроінструменту на напругу 12 В і 36 В, підставки для паяльника з лотком, який запобігав би попаданню припою, флюсу та нагару на поверхню столу.
Для підключення ЕОМ, устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ до електромережі на робочому столі або стенді має бути змонтований в зручному та безпечному місці, що закривається, електрощит із електроізоляційного матеріалу.
Над гніздами електрощита має бути чітко вказана номінальна напруга, а також зроблені написи, що відповідають включеному та відключеному положенню комутаційних пристроїв та клемі "земля".
Захисні засоби (діелектричні рукавиці, ізолювальні підставки, інструмент з ізольованими ручками тощо) мають бути наявними на підприємстві в достатній кількості згідно з чинними нормативами та задовольняти вимоги ПТЕ, ПБЕ та ПВЕ.
Ізолювальні засоби захисту необхідно зберігати в спеціально відведеному місці та періодично проводити їх випробування в установлені терміни згідно з чинними правилами користування засобами захисту, що застосовуються в електроустановках.
5.3 Організаційні та медичні методи підвищення безпеки і продуктивність праці фахівців комп'ютерників
До організаційних методів профілактики порушень здоров’я фахівців-комп'ютерщиків належать: професійній відбір фахівців та організаційний регламент робочого дня працівника.
На сучасному етапі розвитку НТП надійність та продуктивність функціонування комп'ютеризованих систем значною мірою залежить від правильного відбору та навчання фахівців. Завдання професійного відбору є визначення людей, які здатні найефективніше виконувати відповідні професійні завдання, використовуючи при цьому певні технічні засоби.
Важливою особливістю людини-оператора є те, що оптимальне опрацювання інформації, яка надходить до нього, відбувається у тому випадку, коли вона за обсягом узгоджена з його можливостями сприйняття та не є занадто великою і занадто малою. При великому навантаженні оператори не встигають виконувати задані функції, але коли навантаження дуже зменшується, то оператори втрачають активність.
Аналіз праці операторів ВДТ показує, що коли до цього виду діяльності залучаються люди, які не мають достатніх здібностей до такої роботи, то вони не лише значно довше та з більшими труднощами оволодівають цією спеціальністю, але й частіше роблять помилки та прорахунки. Тому при професійному відборі необхідно ретельно перевірити відповідність психофізіологічних властивостей кандидата до вимог, що пред'являються до операторської діяльності.
Професійний відбір може здійснюватися наступними методами: стихійним, медичним, конкурсним та інженерно-психологічним.
Підчас стихійного відбору кандидати на посаду оператора призначаються з групи претендентів без врахування їх індивідуальних здібностей.
Під час медичного відбору враховується лише один фактор—стан здоров'я. За заключенням медичної комісії про придатність до роботи відібрані кандидати можуть призначатися на посади.
Під час конкурсного відбору кандидати на посади операторів відбираються за результатами перевірки їх індивідуальних здібностей шляхом проведення іспитів або конкурсу документів.
Найбільше відповідає потребам професійного відбору інженерно-психологічний метод. В цьому випадку кандидати на посаду оператора відбираються з повним врахуванням антропометричних, фізіологічних, психологічних та інших даних. В основі інженерно-психологічного методу лежать два основних принципи: активність та етапність відбору.
Під активністю відбору розуміють не лише факт визначення кандидатів на посади операторів, але й удосконалення методів навчання, а також органів керування. Основні напрями: максимальне пристосування органів керування та робочого місця оператора до функціональних характеристик людини, раціональна автоматизація керування; розробка алгоритмічних систем навчання, оптимізація режимів тренувань, застосування засобів покращення функціональних характеристик людини згідно з особливостями окремого кандидата на професію.
Під етапністю відбору розуміють послідовність проведення цієї роботи. Найбільш широко застосовується триетапний відбір.
Перший етап — відбір за висновками медичних комісій. Його основне завдання полягає в тому, щоб виключити осіб, які за станом здоров'я не можуть виконувати ті чи інші функціональні обов'язки оператора.
Під час другого етапу з'ясовується ступінь придатності тієї чи іншої людини до виконання даних професійних обов'язків.
Третій етап відбору є контролюючим. В його завдання входять:
своєчасне виявлення між працюючими спеціалістами і тими, що навчаються, осіб, які не можуть ефективно виконувати свої функціональні обов'язки;
розробка методики навчання, адаптованої до даного кандидата (групи кандидатів).
Розглянемо детальніше порядок відбору операторів на другому та третьому етапі.
Завданням цих двох етапів є відбір кандидатів в оператори, які:
мають здобуті до початку роботи операторами навички, що впливають на оволодіння спеціальністю оператора;
характеризуються потрібною швидкістю отримання навичок оператора.
При цьому завдання другого етапу полягає в тому, щоб звести до мінімуму контингент осіб, яких залучають до відбору на апаратурі. Завдання третього етапу полягає в тому, щоб з високим ступенем імовірності вирішити питання придатності до праці існуючої спеціальності кандидатів, які пройшли другий етап відбору.
На другому етапі відбір кандидатів для роботи за даною спеціальністю проводиться за наслідками обстеження за допомогою психофізіологічних тестів. Залежно від якості виконання кожного тесту кандидат отримує окремий бал. Сума балів, одержаних при виконанні усіх тестів, є критерієм можливості використання кандидата для роботи за спеціальністю.
На третьому етапі основною є оцінка діяльності кандидатів за результатами їх праці в ситуаціях, характерних для реальних умов праці. На цьому етапі і фіксуються дані, які дозволяють зробити кінцевий відбір за можливостями кандидата в отриманні необхідних знань.
З цією метою знаходять коефіцієнт навчання кандидата та початковий рівень підготовки до роботи за даною спеціальністю.
Усі кандидати проходять короткий курс навчання на місцях праці. Вони знайомляться з особливостями робочого місця, обов'язками, порядком роботи та правилами безпеки. Після короткочасного навчання проводиться контрольний іспит, за результатами якого і робляться висновки.
При необхідності формування бригади чи зміни, доцільно підбирати кандидатів з врахуванням психологічної сумісності, яка передбачає оптимальне поєднання людей. В основу покладено спільність мети, смаків, звичок, подібність динамічної спрямованості емоційно-вегетативних реакцій та ін.
Професійна сумісність передбачає зарахування до складу групи осіб, на підготовку яких потрібні майже однакові витрати часу та засобів.