Вход

Разработка программного продукта автоматизации документооборота в экспедиторской компании

Рекомендуемая категория для самостоятельной подготовки:
Дипломная работа*
Код 260030
Дата создания 23 июля 2015
Страниц 118
Мы сможем обработать ваш заказ (!) 29 марта в 12:00 [мск]
Файлы будут доступны для скачивания только после обработки заказа.
3 020руб.
КУПИТЬ

Описание

В данной дипломной работе рассмотрена проблема принятия решений в процессе организации базы данных. Задача создания базы данных и ее последующая эксплуатация представлена в разрезе создания отдельного модуля АСУ транспортной компании, который основан для автоматизации система учета специфических для данной компании документов. Представлен процесс создания программного обеспечения, включающий в себя описание принятия решений, создание базы данных, разработка связей, конструирование интерфейса и написание программного кода.

При необходимости, работа может быть оперативно переделана и доработана под нужную область. Имеется 2 варианта работы, на русском и украинском языках. Имеются исходные файлы реализации программы, презентация, отчет по преддипломной практике(за дополнительную плату).
Рабо ...

Содержание

ВВЕДЕНИЕ 6
1 Анализ предметной области 7
2 ОБЗОР СУЩЕСТВУЮЩИХ РЕШЕНИЙ 10
2.1 Программы, их функциональные возможности, лицензия, стоимость 10
2.1.1 Программа «1С: Транспортная логистика и экспедирование» 10
2.3 Особые требования заказчика, цель работы и ее актуальность 15
3 ВЫБОР ПРОГРАММНОГО СРЕДЫ, ЯЗЫКА, СУБД 17
3.1 Выбор языка программирования 17
3.2 Выбор СУБД 19
4 АРХИТЕКТУРА И ПРОЕКТИРОВАНИЕ СИСТЕМЫ 21
4.1 Схема «клиент-сервер» 21
4.2 Теория нормализации баз данных 22
4.2.1 Нормальные формы 24
4.2.2 Недостатки не нормализованных базы данных 25
4.2.3 Денормализация 26
4.3 репликации 27
4.4. Репликация слиянием 28
4.5 Проблемы хранения данных 31
4.5.1 Страницы 31
4.5.2 Экстенты 32
4.6 Создание базы данных 33
5 ОСОБЕННОСТИ РЕАЛИЗАЦИИ 44
5.1 Интерфейс 44
5.2 База данных 48
6 ЭКОНОМИЧЕСКОЕ ОБОСНОВАНИЕ РАЗРАБОТКИ 53
6.1 Общая характеристика проекта 53
6.2 Расчет трудоемкости разработки программной продукции 53
6.3 Определение цены программного продукта 58
6.4 Расчет начальных инвестиций 62
6.5 Расчет текущих затрат 63
7 ОХРАНА ТРУДА 66
7.1 Требования к условиям шума, вибрации и электромагнитного излучения на рабочих местах с видео дисплейными терминалами 66
7.2 Технические и организационные средства профилактики нарушений здоровья специалистов-компьютерщиков 68
7.3 Обязанности работодателя в области охраны труда специалистов-компьютерщиков 76
8 Расчет размера убытков, причиненных государству вследствие загрязнения подземных вод 78
ЗАКЛЮЧЕНИЕ 84
ПЕРЕЧЕНЬ ССЫЛОК 85
ПРИЛОЖЕНИЕ А 87
ПРИЛОЖЕНИЕ 9

Введение

Проектирование баз данных играет одну из основных ролей в реализации большинства проектов автоматизации производственных процессов. Это достаточно острая проблема, которой часто не уделяют должного внимания. Несмотря на развитие технологий, которые позволили увеличить объем доступной памяти для хранения информации и выполнения операций, нам до сих пор необходимо отслеживать структуру хранения данных, чтобы не допустить потерю этих данных или потери производительности при выполнении запросов. При обучении программированию всегда изучают теорию нормализации баз данных, но реальная жизнь ставит разработчика перед рядом проблем, связанных с выбором правильного степени нормализации, использованием дополнительных средств для быстродействия системы, выбором правильного соотношения нормализации ба зы данных и ее быстродействием. Данная работа подробно раскрывает тему применения на практике знаний теории баз данных, в работе рассматриваются проблемы, которые возникают у проектировщика баз данных и методах их решений.
Для того, чтобы максимально понятно раскрыть вопрос принятия решений при создании баз данных, в данной дипломной работе описан процесс создания отдельного модуля для автоматизации учета специфических документов транспортной компании. В качестве основы заказчиком работ были даны только образцы документов без объяснений. Таким образом, в результате, в работе описывается создание программного обеспечения с самого начального этапа - анализа предметной области, к созданию полноценного программного продукта, впоследствии введенным в эксплуатацию и успешно работающим на сегодняшний день

Фрагмент работы для ознакомления

КП=73740,9/0,9=81934,3грн
ПІ = КП =81934,3 грн
6.5 Розрахунок поточних витрат
Розрахунок річних поточних витрат, які пов’язані с функціонуванням ІС (КМ), відбувається за формулою:
С = С1 + С2+ С3 + С4 + С5 + С6 , (6.20)
де
С1 – фонд основної і додаткової оплати праці;
С2 - відрахування на соціальні заходи;
С3 - вартість електроенергії;
С4 – вартість ремонту основного та допоміжного обладнання;
С5 – вартість допоміжних матеріалів, приладів, які пов’язані з експлуатацією ІС (КМ)
С6 – накладні витрати.
Річний фонд основної і додаткової оплати праці визначається за формулою:
, (6.21)
де
Зосн – річний фонд основної заробітної плати персоналу, який обслуговує ІС (КМ);
кдод - коефіцієнт додаткової заробітної плати (визначається за даними підприємства або в розмірі 0,4);
kз – коефіцієнт роботи спеціаліста в день ( kз = 0.25 )
(6.22)
де
Чсі, - чисельність спеціалістів і-ої категорії, які обслуговують ІС (КМ);
Зсі – місячний оклад спеціаліста і-ої категорії;
Зосн= 0.25×12 × 1 × 2400 = 7200 грн.
С1 =(1+kдод)Зосн (6.23)
С1=1.4 ×7200 = 10080 грн.
С2 =kсоц× С1 (6.24)
де
kсоц – коефіцієнт відрахувань в фонди соціальних заходів (пенсійний, соціального страхування і т. інш.). визначається у відповідності з діючим законодавством.
С2 =0,375×10080= 3780 грн.
Річні витрати на електроенергію визначаються за формулою:
С3 =М ×Тко ×Це × kі (6.25)
де
М – потужність комп’ютерного обладнання, кВт;
Тко – річний фонд часу роботи ЕОМ з урахуванням часу профілактичних оглядів (484 год. за рік за умови 22 робочих днів в місяці та в середньому 2 годин від робочого дня) ;
Це – вартість 1 кВт-год. електроенергії (0,4194);
kі – коефіцієнт інтенсивності використання потужності (kі=0.9);
С3 =1× 484 × 0,4194 × 0.9 = 182,69 грн.
С4 =0 грн.
С5 =0 грн.
Накладні витрати визначаються за формулою:
С6 = (6.26)
де
αн = 0.02 – коефіцієнт накладніх витрат
С6 =7200 × 0,02 = 114 грн.
С = 10080 + 3780 + 182,69 + 114 = 14156,69 грн.
В даному розділі розраховані основні економічні показники проекту, які наведені у таблиці 5.2.
Таблиця 6.2 - Економічні показники проекту
Показник
Одиниця вимір.
Значення показника
Трудомісткість розробки проекту
люд. – дні
331
Витрати на розробку ПП
грн..
61470,75
Ціна ПП
грн.
73740,9
Початкові інвестиції
грн.
81934,3
Річні поточні витрати
грн.
14156,69
7 ОХОРОНА ПРАЦІ
Як і кожна професія, професія програміста пов’язана з деякими ризиками для здоров’я та життя. На здоров’я спеціаліста впливають розташування робочого місця, дотримання правил поведінки на робочому місці, наявність захисту від шкідливих впливів різноманітного випромінювання, шуму та струму. У даному розділі описані правила, яких треба дотримуватися, щоб зменшити ризик шкідних впливів до мінімуму.
7.1 Вимоги до умов шуму, вібрації і електромагнітного випромінювання на робочих місцях з відео дисплейними терміналами
У приміщеннях з ЕОМ рівні звукового тиску, рівні звуку та еквівалентні рівні звуку на робочих місцях повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.003 ССБТ "Шум. Общие требования безопасности", СН 3223-85 "Санітарні норми допустимих рівнів шуму на робочих місцях", затверджених Міністерством охорони здоров'я СРСР, ГР N 2411-81 "Гігієнічні рекомендації по встановленню рівнів шуму на робочих місцях з урахуванням напруженості та тяжкості праці", затверджених Міністерством охорони здоров'я України.
Рівні шуму на робочих місцях осіб, що працюють з відеотерміналами та ЕОМ, визначені ДСанПіН 3.3.2-007-98.
Для забезпечення нормованих рівнів шуму у виробничих приміщеннях та на робочих місцях застосовуються шумопоглинальні засоби, вибір яких обгрунтовується спеціальними інженерно-акустичними розрахунками.
Як засоби шумопоглинання повинні застосовуватися негорючі або важкогорючі спеціальні перфоровані плити, панелі, мінеральна вата з максимальним коефіцієнтом звукопоглинання в межах частот 31,5 - 8000 Гц, або інші матеріали аналогічного призначення, дозволені для оздоблення приміщень органами
державного санітарно-епідеміологічного нагляду. Крім того, необхідно застосовувати підвісні стелі з аналогічними властивостями.
Виробничі приміщення, в яких розташовані ЕОМ, не повинні межувати з приміщеннями, де рівні шуму та вібрації перевищують норму (механічні цехи, майстерні тощо).
Рівні вібрації під час виконання робіт з ЕОМ у виробничих приміщеннях не повинні перевищувати допустимих значень, визначених в СН 3044-84 "Санитарные нормы вибрации рабочих мест", затверджених Міністерством охорони здоров'я СРСР, та ДСанПіН 3.3.2-007-98.
Рівні електромагнітного випромінювання та магнітних полів повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.006 "ССБТ. Электромагнитные поля радиочастот. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведенню контроля", СН N 3206-85 "Гранично допустимі рівні магнітних полів частотою 50 Гц" та ДСанПіН 3.3.2-007-98.
При потребі, для захисту від електромагнітних, електростатичних та інших полів можуть застосовуватися спеціальні технічні засоби, що мають відповідний сертифікат або санітарно-гігієнічний висновок акредитованих органів щодо їх захисних властивостей.
Вимоги щодо допустимих значень неіонізуючого електромагнітного випромінювання:
а) напруженість електромагнітного поля на відстані 50 см навкруги ВДТ за електричною складовою не повинна перевищувати: у діапазоні частот 5 кГц - 2 кГц - 25 В/м, у діапазоні частот 2 кГц - 400 кГц - 2,5 В/м;
б) щільність магнітного потоку не повинна перевищувати: у діапазоні частот 5 кГц - 2 кГц - 250 нТл, у діапазоні частот 2 кГц - 400 кГц - 25 нТл;
в) поверхневий електростатичний потенціал не повинен перевищувати 500 В;
г) потужність дози рентгенівського випромінювання на відстані 5 см від екрану та інших поверхонь ВДТ не повинна перевищувати 100 мкР/год.
7.2 Технічні та організаційні засоби профілактики порушень здоров’я спеціалістів-комп’ютерщиків
У світовій практиці профілактика порушень стану здоров'я користувачів ВДТ за допомогою технічних засобів здійснюється, в основному, за такими напрямками:
а) вдосконалення конструкції існуючого апаратного забезпечення;
б) використання нових сучасних, біобезпечних технологій.
Спільна робота щодо вдосконалення конструкції ВДТ ряду відомих фірм, серед яких IBM, Hewlett-Packard, Sony, Compag, Samsung та інших сприяла появі цілої низки технологічних рішень. Наприклад, корпуси дисплеїв стали екранувати: всередині на корпус напилюється металевий шар товщиною в кілька мікрон, еквівалентний, тим не менше, цілому саркофагу із металу. В результаті застосування даної технології електричне та електростатичне поля вдалося знизити до фонових значень вже на відстані 5—7 см від корпусу, а в поєднанні із системою компенсації магнітного поля така конструкція дисплея забезпечує максимальну безпеку користувачеві. Такі дисплеї мають маркіровку Low Radiation (низьке випромінювання).
З'явились і "розумні" дисплеї, які автоматично змінюють яскравість зображення на екрані залежно від зміни зовнішньої освітленості на комп'ютеризованому робочому місці, зменшуючи тим самим переадаптацію зору, а відтак і втомлюваність користувача.
Для того, щоб зменшити зорову втому потрібно забезпечити високу чіткість, та яскравість зображень.
При розгляді технічних рішень, спрямованих на профілактику порушень стану здоров'я користувачів ВДТ, необхідно наголосити на швидкому вдосконаленні рідинно-кристалічних та плазмових екранів, які вже витісняють дисплеї на ЕПТ. Такі екрани обладають багатьма перевагами. Вони більш компактні, плоскі, і ергономічно оправдані. Якість зображення на таких екранах нічим не уступає дисплеям ЕПТ, до того ж рідинно-кристалічні та плазмові екрани мають плоску поверхню. Значно зменшилась кількість шкідливого випромінювання, у зрівнянні з дисплеями ЕПТ.
Використання сучасних, біобезпечних технологій. Сучасні технології, стали більш безпечнішими по всім параметрам. Енергії пристрої споживають набагато менше, продуктивність зростає, питанню ергономічності віддається багато уваги, шкідливість екранів неймовірно слабне, рівні шуму та нагріву ПК сильно зменшився, габарити ПК зменшуються. Провідними компаніями у цій сфері є Intel, AMD, Asus, Gigabyte. Серед таких технологій можна відмітити:
а) малогабаритну техніку та багатофункціональні пристрої (ноутбуки, нетбуки, планшенті комп’ютери, мобільні робочі станції); головною гідністю такої техніки є не тільки мобільність, легка вага, але й продуктивність, ефективність; вона нічим не поступається стаціонарним ПК у потужності, швидкості, навіть, є менш шумною, менш затратною, щодо споживання енергії та виділення зайвого тепла. Основуються на базі процесорів ARM. Компанії ліцензіати: Analog Devices, Atmel, Xilinx, Altera, Cirrus Logic, Marvell, NXP, STMicroelectronics, Samsung, MediaTek, MStar, Qualcomm, Sony Ericsson, Texas Instruments, nVidia, Freescale, Миландр, HiSilicon. Значущі сімейства процесорів: ARM7, ARM9, ARM11 і Cortex. Багато ліцензіатів створюють власні версії ядер на базі ARM: DEC StrongARM, Freescale i.MX, Intel XScale, NVIDIA Tegra, ST-Ericsson Nomadik, Qualcomm Snapdragon, Texas Instruments OMAP, Samsung Hummingbird, Apple A4/A5/A6 і HiSilicon K3;
б) малошумну техніку - обладнання, яке підключається до ПК стало більш малошумним, випускають малошумні принтери, сканери, та ін. З’явилися також малошумні системні блоки;
в) ергономічну периферію. З’явилися ергономічні периферійні пристрої, такі як безпровідні клавіатури, миші, багато інших засобів управління ПК, та, навіть, успішні програмні продукти, які дозволяють керування технікою за допомогою голосових команд, або жестів. Поширюється кількість зручних програмних засобів віртуального управління технікою, з сенсорними дисплеями, сенсорні панелі управління на ноутбуках та нетбуках стали більш зручними для користування. Провідні виробники периферії випускають продукцію, з можливістю персонального регулювання ваги та розмірів периферійного пристою.
Використання високопродуктивної, сучасної комп’ютерної техніки. Сучасний персональний комп’ютер відзначився високою продуктивністю. Більша продуктивність комп’ютера означає, що користувачі виконують свої завдання значно швидше. Це дозволяє користувачам проводити біля комп’ютеру значно менше часу.
Раціональний розподіл навантаження всіх елементів материнської плати. З появленням багатоядерних процесорів, людина має можливість власноруч розподіляти навантаження ядрах процесора, згідно власним вимогам. Існують програми, які відображають, та дозволяють регулювати напругу на різні складові материнської плати, та як наслідок впливати їх температурні показники, та на рівень шуму. Прикладом таких програм, є Everest, CPUCool, SpeedFan, та інші.
Системи дистанційного керування. Дистанційне управління застосовується в системах безлюдного керування різними об'єктами, наприклад в умовах шкідливих, небезпечних а то й недоступних для людини : розмінування, гасіння пожеж, а також у марсо, місяцеходах тощо. Дистанційне управління доцільно використовувати на відстанях до 2-4 км, при 20-30 об'єктах керування. При більших відстанях для керування об'єктами використовуються системи телемеханіки.
Дуже значним досягненням можна вважати виникнення програмного забезпечення для дистанційного керуванням. Найбільш відомим продуктом є TeamViewer, який неймовірно зручний і безкоштовний. Він дозволяє за лічені секунди підключатися і керувати любим ПК. Завдяки цьому продукту можна керувати дистанційним ПК не тільки з іншого комп’ютера, а, також користуючись навіть телефоном, або планшетом.
До організаційних методів профілактики порушень здоров’я фахівців-комп'ютерщиків належать: професійній відбір фахівців та рацiональний регламент робочого дня працівника.
При професійному відборі необхідно ретельно перевірити відповідність психофізіологічних властивостей кандидата до вимог, що пред'являються до операторської діяльності.
Професійний відбір може здійснюється наступними ефективними методами: медичним, конкурсним та інженерно-психологічним.
Під час медичного відбору враховується лише один фактор — стан здоров'я. За заключенням медичної комісії про придатність до роботи відібрані кандидати можуть призначатися на посади. Під час конкурсного відбору кандидати на посади операторів відбираються за результатами перевірки їх індивідуальних здібностей шляхом проведення іспитів або конкурсу документів.
Найбільше відповідає потребам професійного відбору інженерно-психологічний метод. В цьому випадку кандидати на посаду оператора відбираються з повним врахуванням антропометричних, фізіологічних, психологічних та інших даних. В основі інженерно-психологічного методу лежать два основних принципи: активність та етапність відбору.
Під активністю відбору розуміють не лише факт визначення кандидатів на посади операторів, але й удосконалення методів навчання, а також органів керування. Основні напрями: максимальне пристосування органів керування та робочого місця оператора до функціональних характеристик людини, раціональна автоматизація керування; розробка алгоритмічних систем навчання, оптимізація режимів тренувань, застосування засобів покращення функціональних характеристик людини згідно з особливостями окремого кандидата на професію.
Під етапністю відбору розуміють послідовність проведення цієї роботи. Найбільш широко застосовується триетапний відбір. Перший етап — відбір за висновками медичних комісій. Його основне завдання полягає в тому, щоб виключити осіб, які за станом здоров'я не може виконувати ті чи інші функціональні обов'язки оператора.
Під час другого етапу з'ясовується ступінь придатності тієї чи іншої людини до виконання даних професійних обов'язків.
Третій етап відбору є контролюючим. В його завдання входять:
а) своєчасне виявлення між працюючими спеціалістами і тими, що навчаються, осіб, які не можуть ефективно виконувати свої функціональні обов'язки;
б) розробка методики навчання, адаптованої до даного кандидата (групи кандидатів).
Розглянемо детальніше порядок відбору операторів на другому та третьому етапі. Завданням цих двух етапів є відбір кандидатів в оператори, які:
а) мають здобуті до початку роботи операторами навички, що впливають на оволодіння спеціальністю оператора;
б) характеризуються потрібною швидкістю отримання навичок оператора.
При цьому завдання другого етапу полягає в тому, щоб звести до мінімуму контингент осіб, яких залучають до відбору на апаратурі.
Завдання третього етапу полягає в тому, щоб з високим ступенем ймовірності вирішити питання придатності до праці існуючої спеціальності кандидатів, які пройшли другий етап відбору.
На другому етапі відбір кандидатів для роботи за даною спеціальністю проводиться за наслідками обстеження за допомогою психофізіологічних тестів. Залежно від якості виконання кожного тесту кандидат отримує окремий бал. Сума балів, одержаних при виконанні усіх тестів, є критерїєм можливості використання кандидата для роботи за спеціальністю.
На третьому етапі основною є оцінка діяльності кандидатів за результатами їх праці в ситуаціях, характерних для реальних умов праці. На цьому етапі і фіксуються дані, які дозволяють зробити кінцевий відбір за можливостями кандидата в отриманні необхідних знань. З цією метою знаходять коефіціент навчання кандидата та початковий рівень підготовки до роботи за даною спеціальністю.
Усі кандидати проходять короткий курс навчання на місцях праці. Вони знайомляться з особливостями робочого місця, обов'язками, порядком роботи та правилами безпеки. Після короткочасного навчання проводиться контрольний іспит, за результатами якого і робляться висновки.
Значну ефективність при виборі кандидатів існує окремий метод з такими заходами з боку роботодавця, як професійна орієнтація студентів ВУЗів: запрошення перспективних кандидатів з числа студентів ВУЗів на робочу практику, стажировки, їх участь у різноманітних наукових та професійних конференціях. Після проходження зазначених заходах, йде етап оцінювання проведеної студентом роботи та вирішення питання про подальше співробітництво з ним у майбутньому.
Цей метод вважається актуальним на рівні з інженерно-психологічним, так як створюються відповідні умови для кращої адаптації робітника у процесі реальної роботи, знайомляться з особливостями робочого місця, обов'язками, порядком роботи та правилами безпеки. При цьому адміністрація може винести та віділити реальні можливості студента при работі у конкретних працездатних умовах у конкретній фірмі.
При необхідності формування бригади чи зміни, доцільно підбирати кандидатів з врахуванням психологічної сумісності, яка передбачає оптимальне поєднання людей. В основу покладено спільність мети, смаків, звичок, подібність динамічної спрямованості емоційно-вегетативних реакцій та ін.
Професійна сумісність передбачає зарахування до складу групи осіб, на підготовку яких потрібні майже однакові витрати часу та засобів.
Психологічна сумісність передбачає встановлення між особами групи відносин, які базуються на взаємодопомозі та увазі один до одного. Добра психологічна сумісність індивідуумів у колективі досягається, як правило, в тому випадку, коли рівень психомоторної та розумової діяльності у них достатньо великий і рівнозначний. Задовільна психологічна сумісність є також при сумісній діяльності осіб, які мають високу швидкість думки та слабке моторне реагування, з особами, які мають лише швидке моторне реагування.
Для формування емоційної стійкості у колективі при розподілі функціональних обов'язків між операторами за ступенем відповідальності потрібно призначати на відповідальніші посади тих операторів, які мають вищу емоційну стійкість. Доцільно у складі групи мати декілька операторів з високою емоційною стійкістю, які могли б при виникненні стресової ситуаціях і психологічної нестійкості частини операторів зберігати здатність до правильного прийняття рішення та оперативного втручання. Правильне та розумне виконання вимог щодо професійного добору дозволяє відібрати та навчити спеціалістів, які спроможні забезпечити найвищу працездатність та необхідну надійність роботи.
Важливе місце в комплексі заходів щодо забезпечення безпеки праці та її високої продуктивності, профілактики перевтоми та відхилень у стані здоров'я користувачів ВДТ займають розробка і дотримування раціонального режиму праці і відпочинку.
В Санітарних правилах вказано, що при організації праці, що пов'язана з використанням ВДТ ЕОМ і ПЕОМ слід передбачити внутрішньозмінні регламентовані перерви для відпочинку, які передують появі об'єктивних і
суб'єктивних ознак стомлення і зниження працездатності. Роз'яснюється, що при виконанні протягом дня робіт, які належать до різних видів трудової діяльності, за основну роботу з ВДТ ЕОМ і ПЕОМ слід вважати таку, що займає не менше 50% часу впродовж робочої зміни чи робочого дня.
Протягом робочої зміни мають передбачатися:
а) перерви для відпочинку і вживання їжі (обідні перерви);
б) перерви для відпочинку і особистих потреб (згідно з трудовими нормами);
в) додаткові перерви, що вводяться для окремих професій з урахуванням особливостей трудової діяльності.
Тривалість обідньої перерви визначається чинним законодавством про працю і правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства, організації чи установи. Як правило, тривалість такої перерви становить 40-60 хвилин.
Тривалість та кількість інших внутрішньозмінних регламентованих перерв залежить від характеру трудової діяльності, напруженості і важливості праці і визначається диференційовано для кожної професії.
Виділено три професійні групи згідно з діючим класифікатором професій:
а) розробники програм (інженери-програмісти) — виконують роботу переважно з відеотерміналом та документацією при необхідності інтенсивного обміну інформацією з ЕОМ і високою частотою прийняття рішень. Робота характеризується інтенсивною розумовою творчою працею з підвищеним напруженням зору, концентрацією уваги на фоні нервово-емоційного напруження, вимушеною робочою позою, загальною гіподинамією, періодичним навантаженням на кисті верхніх кінцівок. Робота виконується в режимі діалогу з ЕОМ у вільному темпі з періодичним пошуком помилок в умовах дефіциту часу;

Список литературы

1. FoxPro Club. FoxPro Club сайт посвященный Visual FoxPro FoxpRo DOS [Електронний ресурс] / FoxPro Club – Режим доступу: www.foxclub.ru / Дата доступу: 25.05.2014
2. SQL.ru. Все про SQL, базы данных, программирование и разработку информационных систем [Електронний ресурс] / SQL.ru – режим доступу www.sql.ru / Дата доступу: 12.12.2014
3. Microsoft Україна. Пристрої та послуги [Електронний ресурс] / Microsoft Україна – режим доступу www.microsoft.com / Дата доступу: 15.12.2014
4. Горев А. Visual FoxPro 5.0. Книга для программистов / М.: Журнал "FoxTalk" ТОО "Эдель", 1997 – 552 с.
5. Тихонов А.Ф., Тихонова Л.Н. Visual FoxPro 5.0 (Серия «Без проблем!») / М.: Восточная книжная компания, 1997 – 464 с.
6. Мамаев Е.В. Microsoft SQL Server 2000 / СПБ.: БХВ-Петербург, 2005, 1280 с.
7. М.Ф. Гарсиа,Дж. Рединг, С.А. Делюк Microsoft SQL Server 2000. Справочник администратора. Пер. с англ./ М.: Издательство ЭКОМ, 2002 – 976 с.
8. Жидецький В.Ц. Охорона праці користувачів комп’ютерів. Навчальний посібник. – Вид. 2-ге, доп. / В.Ц. Жидецький – Львів:Афіша, 2000. – 176 с.
9. Наказ Комітету по нагляду за охороною праці України Міністерства праці та соціальної політики України «Про затвердження Правил охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин» від 10 лютого 1999 року N 21.
10. Кодекс цивільного захисту України (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2013, № 34-35, ст.458).
11. Базові нормативні плати за забруднення навколишнього природного середовища України, 29.12.95 №153.
12. Гірусов Е.В., Бобилєв С.Н., Новоселов А.Л., Чепурних Н.В. Екологія і економіка природокористування: Підручник для ВНЗ / Під редакцією Е.В. Гірусова, проф.. Лопатіна – 2-е видання, перераб. Та доп. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, Єдинство, 2003 р. – 519 с.
13. Грищук М.В. ЦИВІЛЬНА ОБОРОНА. Навчально-методичний посібник / М.В. Грищук – Острог-2004
14. Мельник Л.Г. Екологічна економіка: Підручник / Суми, ВТД «Університетська книга», 2002. – 346 с.
Очень похожие работы
Пожалуйста, внимательно изучайте содержание и фрагменты работы. Деньги за приобретённые готовые работы по причине несоответствия данной работы вашим требованиям или её уникальности не возвращаются.
* Категория работы носит оценочный характер в соответствии с качественными и количественными параметрами предоставляемого материала. Данный материал ни целиком, ни любая из его частей не является готовым научным трудом, выпускной квалификационной работой, научным докладом или иной работой, предусмотренной государственной системой научной аттестации или необходимой для прохождения промежуточной или итоговой аттестации. Данный материал представляет собой субъективный результат обработки, структурирования и форматирования собранной его автором информации и предназначен, прежде всего, для использования в качестве источника для самостоятельной подготовки работы указанной тематики.
bmt: 0.00532
© Рефератбанк, 2002 - 2024