Программный комплекс составления расписания

Целью представленной дипломной работы является организация системы расписания занятий вуза. Такая система должна быть достаточно проста в использовании для клиентов системы и удобная в администрировании.
Во введении излагаются подходы к поставленной задаче, сформулирована общая постановка задачи, включая технические требования.
В первом разделе сформулированы требования к спецификации составления расписания, а также описываются проблемы автоматизации при составлении расписания.
Во втором разделе обоснован выбор Microsoft Office Access для проектирования базы данных.
В третьем разделе описывается процесс проектирования базы данных от концептуальной модели к генерации сценария для создания базы данных.
В четвертом разделе описан процесс проектирования системы, приведена структурная схема п ...

Введение 8
1 ОБЗОР АНАЛОГОВ 10
1.1 Программа "Ректор ВУЗ» 10
1.2 Программа "Расписание PRO» 11
2 Методические рекомендации по разработке РАСПИСАНИЯ 13
2.1 Проблемы автоматизации 13
2.2 Требования к расписания учебных занятий 13
2.2.1 Система организации учебного процесса 14
2.2.2 Базовая информация для учебного заведения 15
2.2.3 График учебного процесса 16
2.3 Алгоритм программы 18
2.4 Характеристики СУБД Microsoft Access 22
2.5 Критерии выбора СУБД 24
3 ПРОЕКТИРОВАНИЕ БАЗЫ ДАННЫХ 26
3.1 Спецификация базы данных 26
3.1.1 Требования к данным и транзакций 26
3.2 Построение концептуальной модели 27
3.3 Построение модели данных 29
4 ПРОЕКТИРОВАНИЕ И РЕАЛИЗАЦИЯ СИСТЕМЫ 35
4.1 Средства реализации программы 35
4.2 Описание программы 36
4.2.1 Создание занятий 46
4.2.2 Настройка Параметры 50
4.2.3Экспорт расписания 52
5 ЭКОНОМИЧЕСКОЕ ОБОСНОВАНИЕ ПРОГРАММНОГО КОМПЛЕКСА составлении расписания 54
5.1 Организационное обоснование проекта 54
5.2 Расчет трудоемкости разработки программной продукции 54
5.3 Определение цены программного продукта 60
5.4 Расчет начальных инвестиций 64
5.5 Расчет текущих затрат 65
6 ОХРАНА ТРУДА 69
6.1 Требования к оборудованию 69
6.2 Обеспечение пожаробезопасности в компьютерных помещениях 72
6.3 Требования безопасности при обслуживании и наладки ЭВМ 74
7 РЕКОМЕНДАЦИИ ПО ДЕЙСТВИЙ НАСЕЛЕНИЯ В ЧРЕЗВЫЧАЙНЫХ СИТУАЦИЯХ НА ВОДЕ, НА ЛЬДУ, при обморожении и переохлаждения 78
7.1 Безопасность на воде 79
7.2 Тонкая лед 80
7.3 Отморожение 83
7.4 Переохлаждение организма 84
ЗАКЛЮЧЕНИЕ 87
ПЕРЕЧЕНЬ ССЫЛОК 8

Первые публикации на тему применения вычислительной техники с целью автоматизировать составление расписания занятий появились в начале 60-х годов предыдущего столетия, таким образом задача составления учебного расписания с помощью вычислительной техники имеет достаточно длительную историю. За почти 50 лет интенсивных исследований была проведена огромная интеллектуальная работа тысяч специалистов по всему миру. Однако задача построения учебных расписаний, как раньше, так и сейчас, все еще остается проблемой.
Составление расписания занятий даже в простейших случаях это довольно сложная задача. По многим проблемами приходиться следить одному человеку, который составляет расписание учебного заведения. Большое количество классов, предметов, преподавателей и недостаток кабинетов - это далеко не полный перечень условий, которые накладываются на расписание даже обычной средней школы, не говоря уже о высших учебных заведениях. С момента появления компьютерной техники в учебных заведениях начали использовать специальное программное обеспечение, чтобы частично облегчить процесс.
Квалифицированным пользователям персонального компьютера, кажется, что составление школьного расписания не сложнее задача чем создание, например, качественного редактора видеофильмов или звукового редактора. Однако, число исследователей, изучавших эту задачу трудно поддается подсчету. Среди них десятки докторов технических и физико-математических наук, сотни кандидатов наук, не только технических, но и физико-математических, не говоря уже о тысячах рядовых любителях математических головоломок, безусловно включают в себя многочисленную армию студентов технического и физико-математического профиля обучения. Среди исследователей задачи составления школьного расписания можно вспомнить и двух академиков - В.С.Танаева и В.С.Михалевича, можно было бы назвать и зарубежных ученых с мировым именем. Кроме ученых не обходили своим вниманием задача составления школьного расписания выдающиеся бизнесмены.
И тем не менее, несмотря на титанические усилия исследователей, говорить о полном решении задачи составления учебного расписания - не приходится.
В ВУЗе расписание занятий - это один из основных важных документов, который определяет и организует всю работу учреждения. Расписание связывает между собой деятельность педагога и студента. Сегодня каждый ВУЗ выбирает для себя режим работы: пять рабочих дней или шесть. И соответственно, разрабатывает расписание. Важным для работы ВУЗа является правильное составление расписания занятий, поскольку правильный расписание способствует более эффективному учебно-воспитательному процессу, и без каких-либо перегрузок студентов. Итак, расписание занятий в образовательном учреждении это один из важнейших и эффективных на сегодняшний день видов планирования учебно-воспитательной работы.
 Расписание - это основной документ в ВУЗе или любом другом образовательном учреждении, определяющий работу администрации, педагогического коллектива и студентов. Расписание устанавливает распорядок занятий в течение дня, недели или учебного года. Для того, чтобы создать отличные условия работы педагогического и студенческого коллективов, просто нужно учитывать санитарно-гигиенические требования, предъявляемые к расписанию. Если говорить о правильной организации расписания, то обязательными для соблюдения являются гигиенические требования к максимальной нагрузки

ON UPDATE CASCADE ON DELETE CASCADE,
type TINYINT NOT NULL,
num_den BIT NOT NULL,
lenght TINYINT NOT NULL,
is_group TINYINT NOT NULL,
[group] INTEGER,
is_teacher TINYINT NOT NULL,
teacher INTEGER,
is_aud_aside TINYINT NOT NULL,
aud_aside INTEGER,
nda TINYINT,
[day] TINYINT,
par TINYINT,
audience INTEGER,
staging BIT
)
Index - унікальний код;
Audience - аудиторії;
Comment - коментарі;
Type – тип занять;
Day – день тижня;
Para – пара;
Name - назва;
Length – тривалість занять;
Print_name – печатна назва;
Is_teacher – викладач;
Рисунок 3.1, лист 1 – Схема бази данних
Рисунок 3.1, лист 2
Рисунок 3.1, лист 3
На даному єтапі потрібно перетворити концептуальну модель в фізичну. Цей процес будемо виконувати за допомогою пакету Power Designer фірми Sybase. Для того, щобцей пакет міг виконати дане перетворення, йому необхідно вказати конкретну СУБД. Це дозволить врахувати особливості дної СУБД при формуванні фізичної моделі.
Тому спочатку наведемо міркування, за якими буде проводитися такий вибір, і перевіримо, чи відповідає даним критеріям СУБД. Потім виберемо найбільш відповідну для вирішення нашої задачі файлову структуру з пропонованої даної СУБД. Після цього отримаємо фізичну модель, внесемо в неї необхідні виправлення, в тому числі додамо вторинні індекси для підвищення продуктивності системи.
4 ПРОЕКТУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЯ СИСТЕМИ
Даний проект є навчальним, тому необхідно зауважити, що він є спрощеною моделлю і деякі транзакції не враховані. Однак спроектована база даних в будь-який момент дозволяє включити всі можливості системи, закладені при її проектуванні.
4.1 Засоби реалізації програми
Як вже мовилося, для реалізації поставленої задачі були обрані СУБД Microsoft Access для зберігання і маніпулювання даними і середовищt розробки Delphi 7, за технологією ADO.
Наведемо основні відомості і коротку характеристику обраних засобів.
Microsoft Office Access - система управління базами Даних від компанії Майкрософт, програма, что входити до складу пакету офісних програм Microsoft Office. Має широкий спектр функцій, включаючі зв'язані запиті, сортуваннях по різніх полях, зв'язок Із зовнішнімі Таблиця и базами Даних. Завдяк вбудованій мові VBA, в самому Access можна писати підпрограмі, что Працюють з базами даних.
Основні компоненти MS Access:
конструктор таблиць;
конструктор екрана форм;
конструктор SQL-Запитів;
конструктор звітів, что віводяться на друк.
Таблиця - це основний об'єкт бази даних, призначення для Збереження даних, документів та других обліковіх запісів. Запит - вібірає дані з таблиць согласно з умів, что задаються. Форма - відображає дані з таблиць або Запитів відповідно до форматів, опис користувачем. Форма дозволяє переглядаті, редагуваті та друкувати дані. Звіт - відображає и друкує дані з таблиць або Запитів согласно з описом користувачем форматом. У звіті дані редагуваті нельзя.
Для повноцінної роботи з базами даних недостатньо тільки забезпечити доступ до інформації, що зберігається в базі. Необхідні також можливості візуалізації й редагування цієї інформації. В VCL Delphi для цього є цілий ряд компонентів, призначених для візуалізації й редагування даних, що містяться в полях набору даних. Всі ці компоненти розміщені на вкладці Data Controls палітри компонентів.
Для забезпечення взаємодії між набором даних й елементами відображення та редагування даних використовується спеціальний компонент TDataSource, розташований на вкладці Data Access палітри компонентів.
У Delphi включені компоненти для доступу до даних, що використають технологію Microsoft Active Data Objects. Ця технологія аналогічна BDE по призначенню й досить близька по можливостях. Використовувані нею компоненти для доступу до даних також досить схожі на відповідні компоненти BDE.
Всі ADO компоненти доступу до даних розміщені на сторінці ADO палітри компонентів.
Основні компоненти ADO — TADOTable й TADOQuery — аналогічні компонентам ТТаble й TQuery. Головна відмінність складається в процедурі настроювання зв'язку з таблицею бази даних.
4.2 Опис програми
Програма може бути редактором і може складати розклад повністю автоматично або частково для вибраних елементів, зберігає свої дані у форматі Microsoft Access 2000, експорт розкладу груп, викладачів і аудиторій у вигляді таблиць Microsoft Excel 2000 і сама написана з використанням MFC 4.2.
Програма призначена для автоматизації процесу складання розкладів занять у ВНЗ. Вона володіє по-перше, можливістю редагування розкладу, а по-друге його автоматичної добудови. Інтерфейс програми копіює стандартний провідник Windows. Це, крім зручності подання інформації на екрані комп'ютера, дозволяє користуватися програмою без спеціальної підготовки.
Рисунок 4.1 – Интерфейс програми
Основні можливості:
Складає розклад на два тижні з урахуванням "парних-непарних";
Є можливість гнучкої настройки змін;
Складання розкладу для занять у різних корпусах розташованих далеко один від одного;
Дозволяє ділить групи на різні типи підгруп, наприклад з іноземних мов та по заняттям в комп'ютерних класах;
Об'єднувати в групи інші групи і підгрупи, наприклад в потоки або в загальну лекцію з іноземної мови;
Підтримує довільне розбиття аудиторій за типом проведених занять;
В одній аудиторії є можливість проведення занять різного типу;
Спільне використання аудиторій;
Врахування побажань викладачів;
Складання розкладу з урахуванням, наприклад засідань вченої ради або засідання кафедри;
Швидкий пошук вільної аудиторії;
Пошук вільного часу викладачів, наприклад для проведення засідання кафедри;
Пошук вільного часу груп, наприклад для проведення додаткового заняття;
Внесення змін у вже побудоване розклад;
Експорт розкладу груп, викладачів і аудиторій у вигляді таблиць Microsoft Excel;
Має відкритий формат зберігання даних у вигляді бази даних Microsoft Access, що дозволяє організувати експорт / імпорт даних в інші програми;
Програма складається з чотирьох базових вікон:
предметів;
груп;
викладачів;
аудиторій.
Перехід між вікнами може бути здійснений за допомогою меню.
Рисунок 4.2 – Здійсненя переходу
Або за допомогою панелі інструментів, вибираючи іконку потрібного вікна кліком лівої кнопки миші.
Рисунок 4.3 – Перехід між вікнами
Панель інструментів можна включити за допомогою меню.
Рисунок 4.4 – Панель інструментів
Вікно предметів складається з 5 областей. Перша область являє собою власне предмети, об'єднані за допомогою папок в ієрархічну структуру.
Рисунок 4.5 – Панель предметів
З кожним предметом пов'язані проводяться по ньому заняття. Вони представлені вікном занять.
Рисунок 4.6 – Вікно занять
Нижче розташовані пов'язані з виділеним заняттям три вікна, в яких знаходяться групи, викладачі та аудиторії.
Рисунок 4.7 – Панель занять
Вікно груп складається з 2 областей. Перша область являє собою власне групи, об'єднані за допомогою папок в ієрархічну структуру і посилань на групи, також представлені за допомогою папок у вигляді ієрархії.
 Рисунок 4.8 – Панель груп
procedure TForm1.SpeedButton2Click(Sender: TObject);
begin
sp.DBGrid1.DataSource:=DataModule1.DataSourcegr;
sp.DBNavigator1.DataSource:=DataModule1.DataSourcegr;
sp.Caption:='Группы';
sp.ShowModal;
end;
Праворуч від вікна груп знаходиться розклад занять пов'язане з виділеною групою.
 
Рисунок 4.9 – Розклад занять
  Вікно викладачів також складається з 2 областей. Перша область являє собою власне викладачів, об'єднані за допомогою папок в ієрархічну структуру і посилань на викладачів, також представлені за допомогою папок у вигляді ієрархії.
Рисунок 4.10 – Панель предметів
Праворуч від вікна викладачів знаходиться розклад занять пов'язане з виділеним викладачем.
 
Рисунок 4.11 – Розклад для викладачів
   Вікно аудиторій складається з 2 областей. Перша область являє собою власне аудиторії, об'єднані з допомогою папок в ієрархічну структуру і посилань на аудиторії, також представлені за допомогою папок у вигляді ієрархії.
Рисунок 4.12 – Області аудиторій
Праворуч від вікна аудиторій знаходиться розклад занять пов'язане з виділеною аудиторією.
Рисунок 4.13 – Вікно аудиторій
Предмети групуються в папки, наприклад з курсів:
Рисунок 4.14 – Вікно предметів
Створення та редагування папок і предметів проводиться з використанням контекстного меню. Для цього необхіднонатиснути праву кнопку миші на виділеному елементі. Для копіювання, переміщення і створення посилань можна використовувати контекстне меню або перетягуючи вибраний елемент мишкою. Якщо при перетягування натиснути Ctrl, то якщо буде створена копія елемента. У будь-якій папці елементи упорядковуються за алфавітом. Два різних елемента в папці не можуть мати однакову назву.
4.2.1 Створення занять
Створення занять можливо за допомогою контекстного меню. Виділений предмет в сусідньому вікні задає назву заняття.
 Рисунок 4.15 – Створення занять
Після створення заняття (або занять) з ним можна зв'язати групу, викладача й аудиторії (папку аудиторій) закріплених за заняттям. Зв'язок встановлюється за допомогою перетягування з розташованих нижче вікон груп, викладачів і аудиторій.
З заняттям необов'язково пов'язувати групи, викладачів і аудиторії. Будь-який з цих елементів може бути відсутнім. Наприклад невідомо ім'я викладача, який буде проводить заняття.
Групи можна умовно розділити на два великих розділи:
Папку з назвою "Групи", яка містить групи і розбиття їх на підгрупи;
Папку з назвою "Групи з предметів", яка містить групи згідно їх занять.
Рекомендується організувати першу папку дублюючи організацію груп і підгруп на факультеті. При такому підході досягається однозначність інформації, а також є можливість легко пошуку потрібної групи.
На відміну від аудиторій і викладачів, папки пофарбовані в синій колір означають розбиття на підгрупи.
Папка з назвою "Групи з предметів" містить елементи чотирьох типів:
папки, розфарбовані в червоний колір, на відміну жовтих і синіх в попередньому випадку;
посилання на папки груп, розбиття та підгрупи, вони мають іконки посилання.
Посилання дозволяють групувати групи згідно їх занять. Створення та редагування папок і груп проводиться з використанням контекстного меню. Для цього необхідно натиснути праву кнопку миші на виділеному елементі. Для копіювання, переміщення і створення посилань можна використовувати контекстне меню або перетягуючи вибраний елемент мишкою. Якщо при перетягування натиснути Ctrl, то якщо можливо буде створена копія елемента.
У будь-якій папці елементи упорядковуються за алфавітом. Два різних елемента в папці не можуть мати однакову назву. Якщо друковане назву відсутня, то вибирається сама назва.
Викладачів можна розділити на дві великі групи:
папку з назвою "Викладачі", яка містить викладачів згідно основним місцем роботи;
папку з назвою "Викладачі з предметів", яка містить викладачів згідно занять.
Рекомендується організувати першу папку дублюючи фактично організацію викладачів в підрозділи (кафедра, факультет). При такому підході досягається однозначність інформації, а також є можливість легко пошуку потрібного викладача. наприклад:
Рисунок 4.16 – Розділ по кафедрам
Папка з назвою "Викладачі з предметів" містить елементи таких типів:
Власне папки, розфарбовані в червоний колір, на відміну жовтих в попередньому випадку;
Посилання на папки викладачів та посилання на викладачів, вони мають додані до своїх іконка іконки посилання.
Посилання дозволяють групувати викладачів згідно з їх призначенням або якщо вони проводять разом одне заняття. Наприклад можна об'єднати завідувачів кафедр в одну папку і призначити для них заняття "засідання вченої ради".
Створення та редагування папок і викладачів проводиться з використанням контекстного меню. Для цього необхідно натиснути праву кнопку миші на виділеному елементі. Для копіювання, переміщення і створення посилань можна використовувати контекстне меню або перетягуючи вибраний елемент мишкою. Якщо при перетягування натиснути Ctrl, то якщо можливо буде створена копія елемента. У будь-якій папці елементи упорядковуються за алфавітом. Два різних елемента в папці не можуть мати однакову назву. Якщо друковане назву відсутня, то вибирається як друкованого сама назва. Друковане назву папки додається до імені викладача.
Аудиторії також можна умовно розділити на дві великі групи:
папку з назвою "Аудиторії", яка містить аудиторії згідно їх місцю розташування;
папку з назвою "Аудиторії з предметів", яка містить аудиторії згідно їх використання.
  Рекомендується організувати першу папку дублюючи фізичне розташування аудиторій. При такому підході досягається однозначність інформації, а також є можливість легко пошуку потрібної аудиторії.
 Рисунок 4.17 – Розділ по аудиторіям
Папка з назвою "Аудиторії з предметів" містить елементи трьох типів:
Рисунок 4.18 – Типи аудиторій
власне папки, розфарбовані в червоний колір, на відміну жовтих в попередньому випадку;
посилання на папки аудиторій та посилання на аудиторії, вони мають додані до своїх іконка іконки посилання.
Посилання дозволяють групувати аудиторії згідно з їх призначенням. Наприклад аудиторія маючи посилання в папці "Практичні" може використовуватися для проведення практичних занять і маючи посилання в папці "Лекційні" може використовуватися для читання спецкурсів.
Аудиторії, переходи між якими можна виконати за зміну можна консолідувати. За замовчуванням всі аудиторії консолідовані. Створення та редагування папок проводиться з використанням контекстного меню. Для цього необхідно натиснути праву кнопку миші на виділеному елементі. Для копіювання, переміщення і створення посилань можна використовувати контекстне меню або перетягуючи вибраний елемент мишкою. Якщо при перетягування натиснути Ctrl, то якщо можливо буде створена копія елемента.
У будь-якій папці елементи упорядковуються за алфавітом. Два різних елемента в папці не можуть мати однакову назву. Якщо друковане назву відсутня, то вибирається як друкованого сама назва. Друковане назву папки додається до імені аудиторії. Наприклад друковане назву "9 к." Додасться до всіх друкованим іменах аудиторій в "9 корпусі".
4.2.2 Налаштування пареметрів
Налаштування параметрів здійснюється в головному меню.
Рисунок 4.19 – Налаштування параметрів
Дані параметри можна динамічно змінювати. Вибір команди “скласти” призведе до автоматичного складання розкладу для всіх непоставлених занять. Перегляд не поставлених занять здійснюється аналогічним пунктом меню. Видалити всі автоматично поставлені заняття командою очистити. Заняття поставлені в ручну повинні очищатися в ручну.
Рекомендується наступна тактика складання розкладу. Спочатку розставляються вручну заняття, постановка яких в розклад найбільш проблематична. Як правило це пов'язано із завантаженістю аудиторного фонду, але можливо і з конкретним викладачем або групою. Наприклад заняття, які пов'язані з потоковими лекціями або заняттями в комп'ютерному класі. Потім відбувається автоматична добудова розкладу при максимально збудованих параметрах. Якщо не всі заняття були поставлені, то послабивши параметри складання можна спробувати добудувати розклад. Якщо і це не допомагає, можна вибірково очистити деякі поставлені заняття, зробивши можливим постановку непоставлених, а потім спробувати поставити видалені з розкладу заняття. Червоними кружками відзначені заборони на певні пари. Вони можуть бути по аудиторіях, групам і викладачам.
Розклад для предметів можна складати автоматично. Всі операції викликаються контекстним меню.
Рисунок 4.20 – Автоматичне складання розкладу
Розклад для конкретного заняття можна складати в ручну.
Рисунок 4.21 – Розклад для окремого заняття
Розклад для груп можна складати в ручну або автоматично. Для кожної групи можна задати заборони.
Рисунок 4.22 – Установка заборони
4.2.3 Експорт розкладу
Експорт розкладу здійснюється для виділеного елемента, наприклад кафедри або папки 1 курсу, через головне меню. Розклад відповідно зберігається за групами викладачам і аудиторіям. Їх назви присвоюються відповідним листам Excel.
Workbook := ExcelApp.WorkBooks.Add;
ArrayData := VarArrayCreate([1, RowCount, 1, ColCount], varVariant);
for I := 1 to RowCount do
for J := 1 to ColCount do
ArrayData[I, J] := J * 10 + I;
Cell1 := WorkBook.WorkSheets[1].Cells[BeginRow, BeginCol];
Cell2 := WorkBook.WorkSheets[1].Cells[BeginRow+RowCount-1, BeginCol+ColCount - 1];
Range := WorkBook.WorkSheets[1].Range[Cell1, Cell2];
Range.Value := ArrayData;
ExcelApp.Visible := true;
Рисунок 4.23 – Експорт розкладу
5 ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ПРОграмного комплексу складання розкладу
5.1 Організаційне обґрунтування проекту
Метою дипломної роботи є розробка программного комплексу організації розкладу занять . Розроблена робота дозволяє швидко та эффективно підготувати розклад занять, редагувати списки викладачів та предметів, досить інформаційна для клієнтів системи і проста в адмініструванні .
Класифікаційна оцінка проекту:
клас − моно проект;
тип − технічний;
вид – учбово-освітній;
тривалість − середньостроковий;
рівень – корпоративний.
Цей програмний комплекс може використовуватися під час наукової діяльності.
5.2 Розрахунок трудомісткості розробки програмної продукції
Організація і планування процесу розробки ПП передбачає виконання таких робіт:
формування складу робіт, що виконуються, і групування їх за стадіями розробки;
розрахунок трудомісткості виконання робіт;
встановлення професійного складу і розрахунок кількості виконавців;
визначення тривалості виконання окремих етапів роботи;
побудова календарного графіка виконання розробки;
контроль виконання календарного графіка.
Розробка програмної продукції є складним і тривалим процесом, який потребує виконання великої кількості різноманітних операцій.
Як правило, процес розробки великих програмних комплексів відбувається спільно розробниками постановки задачі і розробниками програмного забезпечення.
Трудомісткість розробки програмної продукції залежить від ряду чинників, основними з яких є такі: ступінь новизни програмного комплексу, що розробляється, складність алгоритму його функціонування, обсяг інформації, що використовується, вид її подання і спосіб обробки, а також рівень алгоритмічної мови програмування.
За ступенем новизни програмна продукція віднесена до групи В – розробка програмної продукції, що має аналоги.
За ступенем складності алгоритму функціонування ПП віднесена до 1 групи складності – ПП, яка реалізує оптимізаційні та моделюючі алгоритми.
Інформація, що використовується, може бути подана у вигляді:
змінної інформації;
нормативно-довідкової інформації;
бази даних.
В залежності від вида подання вхідної інформації, способу її контролю і структури вихідних документів ПП відноситься до групи 12 – вихідна інформація подана в формі документів, які мають однаковий формат і структуру. Потрібний формальний контроль інформації.
Функціональне призначення – ПП Управління НДР і ДКР, науково-технічною інформацією, документообігом, охороною природи і оточуючого середовища.
Сумарна трудомісткість розробки програмної продукції (ПП) визначається по формулі:
пп = тз + eп + тп + pп + в,
(5.1)
де:
тз – трудомісткість розробки технічного завдання на створення ПП;
eп – трудомісткість розробки ескізного проекту ПП;
тп – трудомісткість розробки технічного проекту ПП;
рп – трудомісткість розробки робочого проекту ПП;
в – трудомісткість впровадження ПП.
Трудомісткість розробки технічного завдання (ТЗ) розраховується за формулою:
тз = tзрз + tзрп,
(5.2)
де:
tзрз – витрати часу розробника постановки задач на розробку ТЗ, люд-днів;
tзрп – витрати часу розробника робочого проекту на розробку ТЗ, люд-днів.
Величини tзрз та tзрп розраховуються за формулами:
tзрз = tз ∙ кзрз,
tзрп = tз ∙ кзрп,
(5.3)
де:
tз = 24 люд-днів – норма часу на розробку ТЗ на ПП в залежності від функціонального призначення і ступеня новизни ПП, що розробляється;
кзрз = 0,65 – коефіцієнт, який враховує питому вагу трудомісткості робіт, що виконуються розробником постановки задачі на стадії ТЗ, в разі спільної з розробником програмного забезпечення розробки.
кзрп = 0,35– коефіцієнт, який враховує питому вагу трудомісткості робіт, які виконуються розробником програмного забезпечення на стадії ТЗ, в разі спільної з розробником постановки задач.
tзрз = 24 ∙ 0,65 = 15,6 люд-днів;
tзрп = 24 ∙ 0,35 = 8,4 люд-днів;
тоді:
τтз = 15,6 + 8,4 = 24,0 люд-днів.
Трудомісткість розробки ескізного проекту (ЕП) розраховується за формулою: