Автоматизированная система учета посещаемости в высшем учебном заведении

Дипломный проект посвящен разработке автоматизированной системы учета посещаемости. Был проведен анализ наиболее популярных систем учета посещаемости, используемых в высших учебных заведениях. На основании проведенного анализа было разработано ПО позволяющее автоматизировать процесс учета посещаемости. В качестве архитектурного решения использован язык программирования Python.
Разработанная система подразумевает переход к ведению электронной документации, что значительно упростит процесс ведения журнала посещаемости, и обеспечит дополнительными возможностями, позволяющими значительно повысить показатели посещаемости.

При необходимости, работа может быть оперативно переделана и доработана под нужную область. Имеется 2 варианта работы, на русском и украинском языках. Имеются исходные файлы ...

Введение 5
1 АНАЛИТИЧЕСКАЯ ЧАСТЬ 7
1.1 Обоснование актуальности разработки 7
1.2 Описание предметной области 8
1.3 Цель и постановка задачи 10
1.4. Описание технических и программных средств разработки 12
2 ПЛАНИРОВАНИЕ И ВЕДЕНИЕ ПРОЕКТА 28
2.1 Планирование проекта.28
2.2 Детальное описание стадий выполнения проекта 33
2.2.1 Разработка структуры баз данных вузов 36
2.2.2 Разработка программного комплекса 41
2.2.3 Устранение проблем совместимости 44
2.3 Детальный обзор разработанного программного комплекса 46
3 ОХРАНА ТРУДА 49
3.1 Общие санитарно-гигиенические требования к компьютерным помещений 49
3.2 Требования к производственным мебели на рабочих местах с ВДТ 55
3.3 Государственные нормативно-правовые акты Украины по охране труда специалистов-компьютерщиков 58
4 гражданской защиты 62
5.ЭКОНОМИЧЕСКОЕ ОБОСНОВАНИЕ РАЗРАБОТКИ ПРОГРАММНОГО ОБЕСПЕЧЕНИЯ С СИСТЕМЫ УЧЕТА ПОСЕЩЕНИЕ ДИСЦИПЛИН. 68
ЗАКЛЮЧЕНИЕ 80
СПИСОК ИСПОЛЬЗОВАННЫХ ЛИТЕРАТУРНЫХ ИСТОЧНИКОВ 81
ПРИЛОЖЕНИЕ А 83
ПРИЛОЖЕНИЕ 96
ПРИЛОЖЕНИЕ В 103

Руководство любой организации рано или поздно осознает, что для увеличения эффективности ее деятельности и повышения возможностей, выхода на новые рынки и расширение позиций на старых, необходимо упорядочить все направления деятельности в единую систему управления.
   Состояние учебных заведений в Украине значительно ухудшилось в последние годы.
Недавно опубликовало результаты Всемирного опроса Американского института общественного мнения Дж. Гэллапа о количестве удовлетворенных системой образования. В Украине оно составляет лишь 38%, тогда как в Беларуси - 52, Российской Федерации - 42, США - 70, Германии - 59%. Аналогичные результаты показывают социологические исследования, проведенные в Украине. Так, по итогам исследования Института Горшенина (август 2014), качество образования, предост авляемого современной украинской школой, 34,4% граждан Украины оценивают на «тройку», а каждый пятый (20,2%) - на «двойку». Иными словами, более половины украинских граждан считают, что качество образования в Украине не отвечает требованиям.
Между прочим, такое же мнение о качестве украинского образования не только у наших соотечественников. Не секрет, что иностранцы не хотят учиться в украинских университетах, несмотря даже на сравнительно невысокую стоимость обучения.
По данным официальной статистики, весной 2014 года в украинских вузах учились около 45 000 студентов из зарубежья. Это в основном граждане Китая, Туркменистана, Вьетнама, Сирии, Иордании, Марокко, Ливана, Ирана, Индии и некоторых других стран. В этом перечне мы не найдем тех, кто приехал на учебу в Украину из стран Европы или Америки. Но и иностранцев нетрудно понять. Как можно ехать получать образование в украинских вузах, если ни один из них в течение десятилетий (а во многих университетах некоторые ректоры руководят учреждением не один десяток лет) не попал в мировые университетские рейтинги.
А между тем бюджетное финансирование образовательных расходов в Украине не самое худшее. По данным Ю.Ветренко, в Украине в 2000-20014 годах они составляли 5,3% от внутреннего валового продукта, тогда как в Германии - 4,4, Японии - 3,4, Испании - 4,4, Италии - 4,3 США - 5,5, Франции и Великобритании - 5,6%. То есть государственное финансирование образовательной деятельности в Украине - на уровне наиболее развитых стран мира, а то и превышает его. Добавим, что в 2009-м и 2010 годах на образование в бюджете страны было предусмотрено соответственно 6,3 и 6,6% ВВП. Но беда в том, что этих денег едва хватает на мизерную заработную плату и коммунальные расходы.
Статистические данные, приведенные выше не учитывают один из важнейших аспектов - желание учеников получить образование. К сожалению, не мысленно большое количество студентов даже не пытаются получить образование в вузах. Показатель, который наиболее актуально характеризует желание студентов получать образование - это посещаемость учебных дисциплин.
Дипломный проект посвящен разработке программного средства по автоматизации учета посещаемости студентов в вузе.
Разработанная система предполагает переход к ведению электронной документации, что значительно упростит процесс ведения журнала посещаемости, и обеспечит дополнительными возможностями, позволяющими значительно повысить показатели посещаемости

7. Вимоги до виробничого персоналу.
8. Обов'язки, права та відповідальність за порушення правил.
Згідно з вимогами цього розділу Правил посадові особи та спеціалісти, інші працівники підприємств, які організовують та виконують роботи, пов'язані з експлуатацією, профілактичним обслуговуванням, налагодженням та ремонтом ЕОМ, проходять підготовку (підвищення кваліфікації), перевірку знань з охорони праці, даних Правил та питань пожежної безпеки, а також інструктажі в порядку, передбаченому Типовим положенням про навчання з питань охорони праці, затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці 17. 02Г99 № 27, Типовим положенням про спеціальне навчання, інструктажі та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України і Переліком посад, при призначенні на які особи зобов'язані проходити навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки, та порядком її організації, затвердженими наказом МВС України від 17. 11. 94 № 628.
Окрім ДНАОП 0.00-1.31 -99 найпильнішої уваги заслуговують Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин (ДСанПіН 3.3.2-007-98).
Дані Санітарні правила складаються з наступних розділів:
1. Загальні положення.
2. Вимоги до виробничих приміщень для експлуатації ВДТ ЕОМ та ПЕОМ.
3. Гігієнічні вимоги до параметрів виробничого середовища приміщень з ВДТ ЕОМ та ПЕОМ.
4. Гігієнічні вимоги до організації і обладнання робочих місць з ВДТ ЕОМ та ПЕОМ.
5. Вимоги до режимів праці і відпочинку при роботі з ВДТ ЕОМ та ПЕОМ.
6. Вимоги до профілактичних медичних оглядів.
В Санітарних правилах вказано, що при організації праці, що пов'язана з використанням ВДТ ЕОМ і ПЕОМ слід передбачити внутрішньо змінні регламентовані перерви для відпочинку, які передують появі об'єктивних і суб'єктивних ознак стомлення і зниження працездатності. Роз'яснюється, що при виконанні протягом дня робіт, які належать до різних видів трудової діяльності, за основну роботу з ВДТ ЕОМ і ПЕОМ слід вважати таку, що займає не менше 50% часу впродовж робочої зміни чи робочого дня.
Окрім ДНАОП 0.00-1.31-99 та ДСанПіН 3.3.2-007-98, які регламентують вимоги безпеки та санітарно-гігієнічні вимоги до обладнання робочих місць користувачів ВДТ, є ще ціла низка нормативних актів загального призначення, які необхідно враховувати під час організації роботи користувачів ВДТ. Важливим нормативним актом є "Гігієнічна класифікація умов праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важності та напруженості трудового процесу", затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я від 31. 12. 97 № 382. Гігієнічна класифікація праці необхідна для оцінки конкретних умов та характеру праці на робочих місцях. На основі такої оцінки приймаються рішення, спрямовані на запобігання або максимальне обмеження впливу несприятливих виробничих факторів. Виходячи з принципів Гігієнічної класифікації, умови праці розподіляються на 4 класи:
І клас — оптимальні умови праці — такі умови, при яких зберігається не лише здоров'я працюючих, а створюються передумов для підтримування високого рівня працездатності.
ІІ клас — допустимі умови праці — характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища і трудового процесу, які не перевищують встановлених гігієнічних нормативів для робочих місць, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час регламентованого відпочинку або до початку наступної зміни та не чинять несприятливого впливу на стан здоров'я працюючих і їх потомство в найближчому та віддаленому періоді.
III клас — шкідливі умови праці — характеризуються наявністю шкідливих виробничих факторів, що перевищують гігієнічні нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на організм працюючого та/або його потомство.
Шкідливі умови праці за ступенем перевищення гігієнічних нормативів та вираженості змін в організмі працюючих поділяються на 4 ступені.
IV клас — небезпечні (екстремальні) — умови праці, що характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища, вплив яких протягом робочої зміни(або ж її частини) створює високий ризик виникнення важких форм гострих професійних уражень, отруєнь, каліцтв, загрозу для життя.
Сурове і постійне дотримання охорони праці, які були описані, позволяють запобігти виробничі травми, професійні захворювання і будуть сприяти створенню комфортних умов для трудової діяльності спеціалістів комп’ютерників.
4 ЦИВІЛЬНИЙ ЗАХИСТ
4.1 Послідовність оцінки захисту виробничого персоналу на об'єктах морського транспорту у надзвичайних ситуаціях
Для захисту та збереження життя і здоров'я людей на об’єктах морського транспорту у надзвичайних ситуаціях треба проводити оцінку захисту виробничого персоналу згідно з Кодексом Цивільного Захисту України від 2013 року. Окрім цього, кожен робітник повинен знати основні правила надання першої допомоги у надзвичайних випадках, до яких призвело не дотримання правил поведінки.
Нижче будуть наведені правила та послідовність оцінки захисту виробничого персоналу на об'єктах морського транспорту у надзвичайних ситуаціях.
При оцінці надійності захисту виробничого персоналу необхідно враховувати, що практично всі вражаючі фактори ядерного вибуху здатні завдати поразки людям і стати причиною їх смерті або викликати втрату працездатності на тривалий час.
Найбільш ефективним способом захисту робітників, службовців і членів їх сімей є їх укриття в захисних спорудах при дотриманні наступних умов: загальна місткість захисних споруд дозволяє укрити всіх робітників і службовців, захисні споруди задовольняють вимогам захисту від усіх вражаючих факторів ЗМУ; захисні споруди обладнані системами життєзабезпечення на необхідну тривалість перебування в них; розміщення захисних споруд щодо робочих місць дозволяє своєчасно ховатися за відповідним сигналом; робітники і службовці своєчасно сповіщаються і навчені способам захисту і правилам дії за сигналами оповіщення ЦЗ.
Крім того, при використанні захисних споруд у мирний час в народногосподарських цілях важливою умовою є також можливість своєчасної підготовки цих споруд до прийому людей.
Як показник надійності захисту робітників і службовців об'єкта з використанням інженерних споруд можна прийняти коефіцієнт надійності захисту , що показує, яка частина робітників, службовців і членів їх сімей забезпечується надійним захистом при очікуваних максимальних параметрах вражаючих факторів ядерного вибуху.
Коефіцієнт надійності захисту визначається на основі приватних (окремих) показників, що характеризують підготовленість об'єкта до вирішення завдання захисту робітників і службовців та членів їх сімей за основними складовими завдання. На об'єктах народного господарства оцінка проводиться за кількісним складом робітників, службовців і членів їх сімей.
Загальний та приватні показники захисту виробничого персоналу з використанням інженерних споруд дозволяють виявити слабкі місця у вирішенні задачі захисту і намітити конкретні заходи щодо підвищення надійності захисту робітників, службовців і членів їх сімей.
Оцінка надійності захисту виробничого персоналу на об'єкті проводиться згідно до Кодексу цивільного захисту України від 2013 року в такій послідовності:
1. Оцінюється інженерний захист робітників і службовців об'єкта. Показником інженерного захисту є коефіцієнт , що показує, яка частина робітників і службовців, які підлягають укриттю, може сховатися своєчасно в захисних спорудах об'єкта з необхідними захисними властивостями і системами життєзабезпечення, що дозволяють вкривати людей протягом встановленого терміну:
(4.1)
де - сумарна кількість укриваються у встановлені терміни в захисних спорудах з необхідними захисними властивостями і системами життєзабезпечення; N - загальна чисельність робітників і службовців, які підлягають укриттю.
2. Вивчається система оповіщення та оцінюється можливість своєчасного доведення встановленого сигналу до робітників і службовців. Показником надійності захисту виробничого персоналу з урахуванням оповіщення є коефіцієнт :
(4.2)
де - кількість робітників і службовців, своєчасно оповіщаються за відповідним сигналом з числа своєчасно ховається в притулках з необхідними захисними властивостями і системами життєзабезпечення.
3. Оцінюється навченість виробничого персоналу способам захисту від зброї масового ураження і правилам дій за відповідним сигналом.
Як показник, що характеризує підготовленість об'єкта до захисту виробничого персоналу залежно від навченості людей, можна прийняти коефіцієнт :
(4.3)
де - кількість робітників і службовців, навчених правилам дій і способам захисту за встановленим сигналом з числа своєчасно ховається в притулках з необхідними захисними властивостями і системами життєзабезпечення.
4. Визначається готовність притулків до прийому приховуваних. Для цього визначається час, протягом якого притулки, використовувані в мирний час в народногосподарських цілях, можуть бути підготовлені до прийому приховуваних(звільнені від стороннього майна, створені запаси продуктів, води, перевірені герметичність споруди, функціонування всіх систем життєзабезпечення та ін.). Порівнянням фактичного часу підготовки притулку з необхідним . визначається готовність притулку до прийому вкривати. Для оцінки надійності захисту в розрахунок приймаються тільки ті захисні споруди, для яких виконується умова:
(4.4)
Показником, що характеризує надійність захисту персоналу залежно від готовності сховищ і укриттів, є коефіцієнт :
(4.5)
де - кількість місць в притулках з необхідними захисними властивостями і системами життєзабезпечення, час готовності яких не перевищує встановленого.
5. Результати оцінки надійності захисту виробничого персоналу зводяться в таблицю й аналізуються.
На підставі приватних показників визначається коефіцієнт надійності захисту робітників і службовців об'єкта за мінімальним значенням з приватних показників(,,,).
Визначаються слабкі місця в підготовці об'єкта для успішного вирішення завдання захисту виробничого персоналу і передбачаються можливі шляхи підвищення показника надійності захисту.
6. Якщо місткість захисних споруд, наявних на об'єкті, не забезпечує укриття працюючої зміни, то вивчається можливість будівництва швидкомонтованих притулків, а також виявляються всі підвальні приміщення та інші заглиблені споруди об'єкта, оцінюються їх захисні властивості і можливість пристосування під захисні споруди. При цьому визначаються рівень підлоги щодо найвищого рівня грунтових вод, зайві і потребучі закладення отвори в зовнішніх огородженнях, необхідність посилення захисних властивостей і найбільш раціональні способи досягнення цього.
Крім того, виявляються гірничі виробки, шахти та інші заглиблені споруди, розташовані на території, прилеглій до об'єкта. Вивчається і оцінюється можливість використання їх для укриття виробничого персоналу об'єкта.
У заміській зоні, закріпленій за об'єктом, виявляються всі погреби, підвали, овочесховища, житлові будівлі та інші споруди, які можуть бути пристосовані під ПРУ. Оцінюються їх місткість, захисні властивості, визначається обсяг робіт, кількість робочої сили і необхідні матеріали по переобладнанню цих споруд під ПРУ. Якщо місткість пристосованих під ПРУ приміщень недостатня, то оцінюється можливість будівництва ПРУ, в тому числі ПРУ на піддатливих опорах(кількість, місце розташування, наявність будівельних матеріалів).
7. Виявляються місця та умови зберігання запасів СДОР, а також застосування у виробництві СДОР, які можуть стати джерелом утворення вторинного вогнища хімічного ураження. Оцінюються можливі розміри вогнища ураження і визначаються сили і засоби для його ліквідації. Для цього оцінюються стан і можливості формувань протирадіаційного і протихімічного захисту об'єкта, а також наявність і умови зберігання необхідних запасів засобів знезараження.
8. Оцінюється забезпеченість виробничого персоналу та особового складу формувань ЦЗ засобами індивідуального захисту: кількість, технічний стан, умови зберігання, можливості ремонту і час на їх видачу.
9. Перевіряється наявність і оцінюється реальність плану евакуації і розосередження об'єкта у воєнний час.
Наприкінці ретельно аналізуються отримані дані оцінки і робиться висновок про надійність захисту робітників об'єкта.
У висновках зазначаються:
надійність захисту персоналу на об'єкті та членів їх сімей;
необхідність підвищення захисних властивостей наявних на об'єкті захисних споруд та заходи, які доцільні для підвищення надійності захисту до необхідної межі;
приміщення, які доцільно пристосувати під захисні споруди і які роботи для цього потрібно виконати;
кількість і тип швидкомонтованих захисних споруд, які повинні бути побудовані на об'єкті додатково;
заходи щодо надійного захисту чергового персоналу, будівництву відсутніх захисних споруд для нього;
заходи щодо повного забезпечення виробничого персоналу та особового складу формувань ЦЗ необхідними засобами індивідуального захисту, щодо скорочення часу на їх видачу;
заходи щодо поліпшення умов зберігання, профілактики та ремонту засобів захисту;
заходи щодо забезпечення роботи об'єкта в умовах радіоактивного та хімічного зараження.
На основі висновків розробляється план підвищення надійності захисту персоналу об'єкта та членів їх сімей.
Таким чином, дотримуючись Кодексу цивільного захисту України від 2013 року та викладених вище рекомендацій щодо послідовності оцінки захисту виробничого персоналу на об’єктах морського транспорту в надзвичайних ситуаціях, розділ був направлений на збереження життя та здоров’я людей, а також на збереження навколишнього середовища.
5 ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ РОЗРОБКИ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ З СИСТЕМИ ОБЛІКУ ВІДВІДУВАННЯ ДИСЦИПЛІН
5.1 Загальна характеристика проекту
Метою дипломної роботи є розробка програмного забезпечення для автоматизації процеса відвідування дисциплін студентами. Основний результат проекту: розробка бази даних SQlite ВУЗу, яке береже всю необхідну інформацію про викладачів, дисциплінах, студентах і т.д., розробка програми, що дозволяє формувати електронні документи в форматі * xls, спираючись на розроблену базу даних, і щотижня розсилати їх старостам груп по електронній пошті для заповнення та відправки назад на певний поштову адресу, після чого, дані з отриманих, заповнених старостами груп електронних документів, збережуться в базу даних, а так само дані про відвідуваність кожного студента відправляться по електронній пошті на адресу батьків.
Економічним аспектом розробки програмного продукту є можливість підключення до бази даних, можливість створення електронних документів(таблиць), розподіл прав редагування створених електронних документів, відправки електронних листів, з можливістю додати до текстів електронні документи.
Класифікаційна оцінка проекту:
клас – монопроект;
тип –соціальний;
вид – комбінований;
тривалість – короткостроковий;
рівень – галузевий.
5.2 Розрахунок трудомісткості розробки програмної продукції
Організація і планування процесу розробки ПП передбачає виконання таких робіт:
формування складу робіт, що виконуються, і групування їх за стадіями розробки;
розрахунок трудомісткості виконання робіт;
встановлення професійного складу и розрахунок кількості виконавців;
визначення тривалості виконання окремих етапів роботи;
побудова календарного графіка виконання розробки;
контроль виконання календарного графіка.
Розробка програмної продукції є складним і тривалим процесом, який потребує виконання великої кількості різноманітних операцій.
Як правило, процес розробки великих програмних комплексів відбувається спільно розробниками постановки задачі і розробниками програмного забезпечення.
Трудомісткість розробки програмної продукції залежить від ряду чинників, основними з яких є такі: ступінь новизни програмного комплексу, що розробляється, складність алгоритму його функціонування, обсяг інформації, що використовується, вид її подання і спосіб обробки, а також рівень алгоритмічної мови програмування.
За ступенем новизни програмна продукція віднесена до групи В –розробка програмної продукції, що має аналоги.
За ступенем складності алгоритму функціонування ПП віднесена до 2 групи складності – ПП, яка реалізує завдання обліку, звітності і статистики.
Інформація, що використовується, може бути подана у вигляді:
змінної інформації;
нормативно-довідкової інформації;
В залежності від виду подання вхідної інформації, способу її контролю і структури вхідних документів ПП відноситься до групи 11 – вхідна інформація подана в формі документів, які мають різний формат і структуру. Необхідно врахувати взаємовплив показників в різних документах.
Сумарна трудомісткість розробки програмної продукції визначається по формулі:
пп = тз + eп + тп + pп + в, (5.1)
де тз – трудомісткість розробки технічного завдання на створення ПП;
eп – трудомісткість розробки ескізного проекту ПП;
тп – трудомісткість розробки технічного проекту ПП;
рп – трудомісткість розробки робочого проекту ПП;
в – трудомісткість впровадження ПП.
Трудомісткість розробки технічного завдання розраховується за формулою:
тз = tзрз+ tзрп, (5.2)
де tзрз – витрати часу розробника постановки задач на розробку ТЗ, люд. – днів;
tзрп – витрати часу розробника ПЗ на розробку ТЗ, люд. – днів.
Величини tзрз та tзрп розраховуються за формулами:
tзрз = , (5.3)
де tз – норма часу на розробку ТЗ на ПП в залежності від функціонального призначення і ступеня новизни ПП, що розробляється, 37 люд. – днів;
кзрз = 0,65 - коефіцієнт, який враховує питому вагу трудомісткості робіт, що виконуються розробником постановки задач на стадії ТЗ, в разі спільної з розробником ПЗ розробки
tзрп = , (5.4)
де кзрп = 0,35- коефіцієнт, який враховує питому вагу трудомісткості робіт, які виконуються розробником програмного забезпечення на стадії ТЗ, в разі спільної з розробником постановки задач.
tзрз = 37 * 0,65 = 24,05 люд-днів;
tзрп = 37 * 0,35 = 12,95 люд-днів;
тодітз =24,05 + 12,95 = 37 люд-днів.
Трудомісткість розробки ескізного проекту ПП(eп) розраховується за формулою:
eп = tерз + tерп, (5.5)
де tерз - витрати часу розробника постановки задач на розробку ЕП, люд. – днів;
tерп - витрати часу розробника ПЗ на розробку ЕП, люд. – днів.
Величини tерз та tерп розраховуються за формулами:
tерз = , (5.6)
де tе – норма часу на розробку ескізного проекту ПП в залежності від його функціонального призначення і ступеня новизни, 77 люд. – днів;
керз – коефіцієнт, який враховує питому вагу трудомісткості робіт, які виконуються розробником постановки задач на стадії ЕП(в разі спільної з розробником ПЗ розробки ЕП керз = 0,7, в разі самостійної розробки ЕП керз = 1,0).
tерз = 77 * 0,7 = 53,9 люд-днів tерп = 77 * 0,3 = 21,3 люд-днів
тодіеп = 53,9 + 21,3 = 77 люд-днів.
Трудомісткість розробки технічного проекту(тп) залежить від функціонального призначення ПП, кількості різновидів форм вхідної та вихідної інформації і визначається за формулою:
тп = , (5.7)
де tmрз, tmрп - норми часу, який витрачається на розробку ТП розробником постановки задач і розробником ПЗ відповідно, 76 та 20 люд. – днів;
кв – коефіцієнт врахування виду інформації, що використовується;
кр – коефіцієнт врахування режиму обробки інформації(1,36).
Значення коефіцієнта кв визначається за формулою:
кв = , (5.8)