Товарознавство та митне оформлення чаю

ЗМІСТ

ВСТУП
РОЗДІЛ 1. АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ.
1.1. Стан ринку чаю в Україні.
1.2. Харчова і біологічна цінність чорного чаю
1.3. Фальсифікація чорного чаю та методи її визначення.
РОЗДІЛ 2. АСОРТИМЕНТ ТА ЯКІСТЬ ЧОРНОГО ЧАЮ, ЩО
ОФОРМЛЯЄТЬСЯ НА РІВНЕНСЬКІЙ МИТНИЦІ.
2.1. Асортимент чорного чаю, що оформляється на Рівненській митниці
2.2. Дослідження якості чорного чаю.
2.2.1. Матеріал та методи досліджень.
2.2.2. Дослідження органолептичних показників чорного чаю.
2.2.3. Дослідження фізико–хімічних показників чорного чаю.
2.3. Вимоги до пакування і маркування чорного чаю.
РОЗДІЛ 3. МИТНЕ ОФОРМЛЕННЯ ЧОРНОГО ЧАЮ.
3.1. Процедура визначення митної вартості чорного та його
класифікація згідно УКТНЗЕД.
3.2. Порядок переміщення чорного чаю через митний кордон України
3.3. Митне офо ...

ЗМІСТ

ВСТУП
РОЗДІЛ 1. АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ.
1.1. Стан ринку чаю в Україні.
1.2. Харчова і біологічна цінність чорного чаю
1.3. Фальсифікація чорного чаю та методи її визначення.
РОЗДІЛ 2. АСОРТИМЕНТ ТА ЯКІСТЬ ЧОРНОГО ЧАЮ, ЩО
ОФОРМЛЯЄТЬСЯ НА РІВНЕНСЬКІЙ МИТНИЦІ.
2.1. Асортимент чорного чаю, що оформляється на Рівненській митниці
2.2. Дослідження якості чорного чаю.
2.2.1. Матеріал та методи досліджень.
2.2.2. Дослідження органолептичних показників чорного чаю.
2.2.3. Дослідження фізико–хімічних показників чорного чаю.
2.3. Вимоги до пакування і маркування чорного чаю.
РОЗДІЛ 3. МИТНЕ ОФОРМЛЕННЯ ЧОРНОГО ЧАЮ.
3.1. Процедура визначення митної вартості чорного та його
класифікація згідно УКТНЗЕД.
3.2. Порядок переміщення чорного чаю через митний кордон України
3.3. Митне оформлення чорного чаю при перетині митного
кордону України на прикладі конкретного випадку.
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.
ДОДАТКИ.

ЗМІСТ

ВСТУП
РОЗДІЛ 1. АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ.
1.1. Стан ринку чаю в Україні.
1.2. Харчова і біологічна цінність чорного чаю
1.3. Фальсифікація чорного чаю та методи її визначення.
РОЗДІЛ 2. АСОРТИМЕНТ ТА ЯКІСТЬ ЧОРНОГО ЧАЮ, ЩО
ОФОРМЛЯЄТЬСЯ НА РІВНЕНСЬКІЙ МИТНИЦІ.
2.1. Асортимент чорного чаю, що оформляється на Рівненській митниці
2.2. Дослідження якості чорного чаю.
2.2.1. Матеріал та методи досліджень.
2.2.2. Дослідження органолептичних показників чорного чаю.
2.2.3. Дослідження фізико–хімічних показників чорного чаю.
2.3. Вимоги до пакування і маркування чорного чаю.
РОЗДІЛ 3. МИТНЕ ОФОРМЛЕННЯ ЧОРНОГО ЧАЮ.
3.1. Процедура визначення митної вартості чорного та його
класифікація згідно УКТНЗЕД.
3.2. Порядок переміщення чорного чаю через митний кордон України
3.3. Митне офо рмлення чорного чаю при перетині митного
кордону України на прикладі конкретного випадку.
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.
ДОДАТКИ.

0.48
3.2
0.6
Настій
5
0.29
3.0
0.87
3.2
0.93
3.8
1.1
Аромат і смак
5
0.31
3.5
1.1
3.6
1.1
4.0
1.24
Колір розвареного листа
5
0.21
4..
0.84
4.4
0.92
4.8
1.0
20
1
12.5
3.19
13.7
3.43
15.8
3.94
За результатами проведених досліджень найбільш високих оцінок заслужив чай Dilmah, що мав ніжний аромат, приємний з терпкістю смак, яскравий та прозорий настій, однорідний коричневого кольору розварений лист, та рівний, однорідний добре скручений зовнішній вигляд чаїнок до заварювання. Згідно еталону цей чай відноситься до вищого сорту.
Дещо поступався йому з а органолептичними показниками чай Brook Bond, який мав аромат менш ніжний та середньої терпкості смак, менш інтенсивний настій, розварений лист можна охарактеризувати як недостатньо однорідний, а зовнішнійвигляд листа як недостатньо рівно скручений. Такий чай за характеристиками органолептичних показників віднести згідно з вимогами стандарту до першого сорту.
Найменш привабливим з точки зору органолептики виявився чай Pukala, але посівши третє місце серед досліджуваних зразків він мав, проте, всі характеристики, щоб бути віднесеним, згідно стандарту до першого сорту.
Отже за органолептичними показниками усі чаї відповідають вимогам стандарту і можуть бути представлені у торгову мережу для продажу.
З отриманих даних ми бачимо, що бальна оцінка підтримує результати органолептичних властивостей з їх описанням.
Дані органолептичних досліджень відповідають сорту чаїв на вказаній споживчій тарі.
2.2.3 Дослідження фізико-хімічних показників чорного чаю
Визначення фізико-хімічних показників чорного чаю проводились у наступній послідовності: масова частка вологи, масова частка водорозчиних екстрактивних речовин, масова частка металомагнітних домішок.
Дослідження проводились в лабораторії Рівненської митниці і на кафедрі товарознавства та експертизи продовольчих товарів. Еталоном слугував чай, який відповідав усім вимогам стандартів і мав органолептичну оцінку 5 балів.
Результати досліджень представлені в таблиці.
Таблиця 2.2.2.3
Фізико – хімічні показники чорного чаю
Найменування показника
Pukala
Brooke Bond
Dilmah
Вимоги
ГОСТ 1938-90
Масова частка вологи
8.3
7.8
6.1
Не більше 8.0%
Масова частка водорозчинних екстрактивних речовин
32.0
32.2
35.4
Для 1-го сорту не мен­ше 32.0, для ви­щого не менше 35.0
Масова частка металодомішок
0.00064
0.00052
0.00042
Не більше
0.0007
Отже проаналізувавши результати досліджень можна зробити висновок про те, що чай Dilmah відповідає усім вимогам стандарту для чаю вищого сорту і за показниками близький до еталонного чаю, хоча і не є ним. Дещо далі за показниками якості знаходиться чай Brook Bond, який має вологість 7,8%, що недалеко від 8%, які є гранично допустимою межею згідно стандарту, масову частку водорозчинних речовин 32,2%, у той час коли нормується не менше 32% для чаю першого сорту.
Масова частка металодомішок становить 0,00052%, у той час колим стандартом нормується не більше 0,00050% для листового і 0,0070% для гранульованого.
Дослідження чаю Pukala дали не найкращі результати, виявивши перевищення допустимого стандартом рівня вологи на 0,3%, що пов’язано, очевидно, з порушенням умов зберігання та транспортування.
Маса екстрактивних речовин знаходиться на рівні встановленому стандартом для чаю першого сорту.
Виявлено велику кількість металодомішок, що дуже близька до граничної для гранульованого чаю, і перевищує на 0,00014% допустиму межу для листового чаю. Оскільки чай є сумішшю листового і гранульованого чаїв то можна вважати цю цифру допустимою.
Можна зробити висновки, що за фізико–хімічними показниками, цілком відповідав лише чай Dilmah. Brook Bond i Pukala характеризуються високим вмістом металодомішок, а Pukala до того ж підвищеною вологістю.
На основі поєднання результатів досліджень було виведено інтегральний показник якості для кожного зразка, який є функцією від одиничних показників (дод.17). Найбільш високу оцінку отримав чай Dilmah, показник якого становить 0,5812, другим за якістю виявився чай марки Brook Bond - 0,3343, інтегральний показник чаю Pukala 0,2656. Отримання оцінки відповідають ціновим нішам, які займають на ринку чаї цих марок.
2.3. Вимоги до пакування і маркування чорного чаю
Для того, щоб забезпечити надійне і тривале зберігання чаю, спеціалісти, що займаються фасуванням чаю, повинні вдало підібрати упаковку, її конструкцію, матеріал, (табл. 2.8, дод.18). [54]
Після досягнення необхідних смакових і ароматичних характеристик, в залежності від ступеня ферментації чаю, проводиться завершуюча стадія технологічного процесу – висушування чаю у потоці гарячого повітря, яка призупиняє процес ферментації. Відновлення процесу ферментації може нанести незворотну шкоду якості чаю.
Тому для попередження постферментації слід максимально обмежити продукт від дії вологи, повітря і процесом псування продукту, а також про наявність прямого сонячного світла.
На сьогодні, маючи інформацію про взаємозв’язок умов зберігання з пакувальних матеріалів, поставки чаю можуть здійснюватись у будь-яку точку земної кулі.
Доставка нефасованого чаю від виробників здійснюється у транспортній тарі: дерев’яних ящиках, джутових чи паперових мішках.
Дерев’яні ящики – для виготовлення ящиків використовують лише певні породи деревини, що пройшли санітарну обробку та мають необхідну сертифікацію. Для запобігання прямого контакту деревини і чаю внутрішня поверхня ящика повинна бути покрита прокладкою з алюмінієвої фольги і папіросної бумаги. Оскільки деревина здатна поглинати і втрачати вологу, ящики, зібрані у вологому вигляді, при висиханні розгерметизовуються і втрачають свої захисні властивості. Тому перед загрузкою продукту вони повинні бути ретельно просушені.
Для швидкого транспортування і доставки вантажу необхідно застосувати чітке маркування. Текст, що розміщений на упаковці, повинен надавати необхідну інформацію про продукт і особливості його зберігання. [54]
Нормативна документація для чаю чорного байхового фасованого передбачає, що на кожну пакувальну одиницю транспортної тари трафаретом наносять маркування або наклеюють ярлик, що характеризує продукцію з вказанням: товарного знаку і найменування підприємства-виробника, його адресу; назва чаю, сорту, маси нетто в пакувальній одиниці і кількості пакувальних одиниць; маси брутто і нетто ящика, кг; позначення стандарту, дати упакування. В кожний ящик з чаєм вкладають ярлик з вказанням прізвища пакувальника. [5]
Маркування транспортної тари чаю чорного плиткового повинне містити наступну інформацію: товарний знак чи найменування підприємства виробника, його адреса; найменування продукту; сорту; маси нетто в одиниці фасованого чаю; порядковий номер ящика (на протязі року); дата виготовлення; кількість одиниць фасовки в одному ящику; позначення стандарту.
У кожний ящик вкладають ярлик з позначенням номера пакувальника. [4]
Маркування транспортної тари чаю чорного байхового нефасованого повинне містити наступну інформацію: найменування чи товарний знак підприємства виготовлювача, його адреса, найменування чаю, номера марки, виду і сорту чаю; номер партії; дата упаковки чаю; позначення стандарту; маса брутто і нетто ящика у кілограмах. У кожний ящик з чаєм вкладають ярлик з прізвищем пакувальника.[22]
Поряд із обмежуваннями і попереджувальними записами повинні бути присутні стандартні маніпуляційні знаки: “боїться сирості”, “відкривати тут”, “герметична упаковка” та інші. Обов’язково наводяться товарні знаки, логотипи.
Джутові мішки – такий вид упаковки передбачає упакування тільки дрібнолистового чаю, оскільки не може захистити чайний лист від механічних пошкоджень. Джутовий мішок повинен обов’язково укомплектуватись прошарком, машинним способом, віскозною ниткою. Рекомендації по маркуванню мішків відповідають рекомендаціям для дерев’яних ящиків.
Паперові мішки – у якості матеріалу використовують крафт-папір високої якості. Внутрішній шар повинен мати право на контакт з харчовими продуктами, зовнішній – бути повітронепроникний. Мішок герметезується на швейній машинці за допомогою віскозної нитки.
Застосовуючи транспортну тару слід уникати перевантажень і недогрузок. Оптимальна вага нетто для ящиків –55 кг., для мішків – до 30 кг.
Індивідуальна упаковка. Слідуючи етапам на шляху чаю до споживачів є фасування у дрібну споживчу тару – упаковку.
Використовують різноманітні матеріали: метал, фарфор, скло, дерево, папір, картон, полімерні матеріали – все це можна успішно використовувати для того, щоб у вас виникло бажання купити чай. Інколи такі вишуканості призводять до того, що вартість упаковки перевищує якість чаю в кілька раз, а упаковка стає справжнім витвором мистецтва.
Для того, щоб максимально захистити чай, як правило використовують комбіновану споживчу тару. Виключенням є упаковка із скла і жесті. Ці матеріали здатні найкращим чином захистити продукт, оскільки мають високі бар’єрні властивості по відношенню до вологи і кисню, але не мають широкого застосування у зв’язку з високою собівартістю. Комбінована тара представлена на ринку чаю у широкому асортименті. У якості зовнішньої упаковки, основна мета якої продовжити термін зберігання чаю, часто використовують обгортку чи пакети з поліпропілену, ПП обгортка наноситься на один із проміжних шарів споживчої тари – картонну пачку з яскравим поліграфічним оформленням.
Основні конструкції упаковки з картону передбачають різноманітні форми з плоским дном, що збираються за допомогою клею, скоб чи шляхом складання за допомогою затворів. Застосування такої упаковки дозволяє захистити продукт від механічних пошкоджень.
Упаковка з картону – має достатню міцність і опір до стискуючих навантажень, можливий варіант застосування ламінованого картону, що дозволяє відмовитись від зовнішньої обгортки із ПП. При упакуванні чаю слід врахувати його вид.[54]
На сьогодні варта уваги упаковка чаю в одноразових фільтр-пакетиках. Чай у такій упаковці практично не вимагає часових затрат на приготування, і тут ми стикаємось з вже існуючим різноманіттям пакетів в залежності від форми, матеріалу, наявності функціональних пристосувань, способу виготовлення.
Найбільш поширеною формою фільтр-пакетиків є прямокутна. При цьому пакетики прямокутної форми можуть бути як плоскими, так і об’ємними. Зустрічаються також плоскі пакети круглої форми. За способом виготовлення пакети можна класифікувати на одношовні, двохшовні, трьохшовні, чотирьохшовні. Проте наявність функціональних пристосувань передбачено не у всіх видах пакетиків. Пакетик на ниточці є з ярликом користується великим попитом у споживача, але, на жаль не всі чаєрозважувальні фірми можуть дозволити собі цю дорогу технологію..
Фільтр-папір чудово пропускає повітря і вологу, завдяки чому і відбувається миттєве заварювання чаю, а тому фільтр-пакети завжди вкладають у картонні коробки. Але цим проблема не вирішується, оскільки при відкритті зовнішньої упаковки інші невикористанні пакети залишаються без захисту. Більш дорогокоштуючий, але вирішуючий проблему захисту чаю варіант – використання під кожний чи групу пакетів конверт із ламінованого паперу, фольги чи металізованих ПП і паперу. Британська компанія “Newly Teas” упаковує кожний пакетик індивідуально у цільну фольгу у вакуумі і рахує, що тільки таким способом можна зберегти всі властивості чаю. [13]
Чай фасують у м’яку чи напівжорстку упаковку масою нетто 25, 50, 75, 100, 125, 150, 200, 250 г. Маса чаю у пакетиках для разової заварки може становити 2; 2,5; 3 г. Маса чаю у тарі з інших упаковочних матеріалів може становити 0,05 – 1,5 кг. Відхилення від маси нетто кожної упаковочної одиниці чаю у відсотках неповинна перевищувати: “-5” при фасуванні до 3 г.
і “-1” при фасуванні 25-3000 г.
При упаковці нефасованого чаю сухі, чисті, без стороннього запаху ящики вистилають чистим обгортковим папером густиною 60 г/м2 фольгою, підпергаментом. Після наповнення ящиків чаєм і утряски їх негайно закривають кришками і забивають. [6]
Для перевірки якості пакування і маркування транспортної тари застосовують вибірковий одноступеневий план нормального контролю із спеціальним рівнем контролю S –4.
Для перевірки необхідно відібрати вибірку (ящики), об’єм якої вказано у таблиці.
Таблиця 2.3.1.
Кількість одиниць транспортної тари у партії чи споживчій тарі в одиниці транспортної тари
код
Об’єм вибірки, шт.
Прийомочне число
Браковане число
До 15 включно
А
5
1
2
Від 16 до 25 включно
В
5
1
2
Від 26 до 50 включно
С
5
1
2
Від 51 до 90 включно
С
5
1
2
Від 91 до 150 включно
Д
8
2
3
Від 151 до 280 включно
Е
13
3
4
Від 281 до 500 включно
Е
13
3
4
Від 501 до 1200 вкл.
F
20
5
6
Більш 1200
Д
32
7
8
Оцінка проводиться за кожним із контрольованих показників окремо:
1. Якість транспортної тари на відповідність вимогам нормативної документації.
2. Якість і правильність нанесення маркування на відповідність вимогам нормативної документації.
3. Наявність забруднень (плісень, сліди підмочки, масляні плями).
Якщо кількість дефектної транспортної тари у виборці менша прийомочного числа чи дорівнює йому, то партію приймають.
Якщо кількість дефектної транспортної тари у виборці меншого числа дорівнює браковочному числу чи більша його, то партію бракують.
Для перевірки якості пакування, маркування і художнього оформлення споживчої тари із кожної одиниці відібраної транспортної тари повинна бути відібрана вибірка (пачки, коробки, пакети) у кількості, вказаній у таблиці.[13]
Оцінка проводиться на відповідність вимогам нормативної документації по кожному із контрольованих показників окремо.
Якщо кількість дефектної споживчої тари у виборці менше прийомочного числа чи дорівнює йому, то партію приймають, якщо дорівнює браковочному числу чи більше його, то партію бракують. [13]
Дотримування вище перерахованих норм дозволяє уникнути псуванню товару на шляху його просування від виробника до споживача. Очевидно, якщо помітно пошкодження тари, експерт може ставити під сумнів якість товару.
РОЗДІЛ 3. МИТНЕ ОФОРМЛЕННЯ ЧОРНОГО ЧАЮ
3.1. Процедура визначення митної вартості чорного чаю та його класифікація згідно УКТЗЕД
З метою запобігання випадків ухилення суб’єктами ЗЕД від сплати у повному обсязі митних платежів з причини заниження митної вартості на товар “чорний чай”, при визначенні митної вартості чорного чаю враховується вартість даного товару в залежності від країни виробника даного товару, країни відправлення, обсягу партії, фірми виробника, якості, виду фасування та враховується кон’юнктура ринку. [14, 42, 43]
Для визначення митної вартості товару “чорний чай” встановлюється момент перетину митного кордону, а саме:
а) при авіаперевезеннях: при експорті – здійснення або завершення митного оформлення в аеропорту, де відбувається навантаження; при імпорті – початок або здійснення митного оформлення в першому аеропорту на території України, у якому відбувається вивантаження чи перевантаження товару, якщо факт перевантаження підтверджено митним органом цього аеропорту;
б) при морських і річкових перевезеннях: при експорті – здійснення або завершення митного оформлення в порту навантаження на території України;
при імпорті – початок або здійснення митного оформлення в першому порту вивантаження чи перевантаження на території України, якщо факт перевантаження відтверджено митним органом цього порту;
в) для товару, що доставляється поштою – здійснення митного оформлення в пункті міжнародного поштового обміну;
г) при перевезеннях іншими видами транспорту (в тому числі залізничним та автомобільним): при експорті – здійснення або завершення митного оформлення в пункті пропуску через митний кордон України на шляху переміщення товару; при імпорті – початок або здійснення митного оформлення в пункті пропуску через митний кордон України на шляху переміщення товару.
Митна вартість чорного чаю заявляється митному органу декларантом під час переміщення даного товару через митний кордон України. На підставі поданих документів митна вартість на товар “чорний чай” визначається у випадках, коли митному органу надаються документальні підтвердження ціни, а саме: рахунки – фактури, інвойси, рахунки – проформи, і зазначені в них відомості не викликають сумнівів щодо їх достовірності. Під час визначення митної вартості чорного чаю до неї включаються ціна товару, зазначена в рахунку фактурі і фактичні витрати, якщо їх не включено до рахунку-фактури - залежно від умов поставки цих товарів згідно з Правилами ІНКОТЕРМС (у редакції 1990р.):
а) на навантаження, розвантаження, перевантаження, страхування та транспортування до пункту перетинання митного кордону України;
б) комісійні та брокерські;
в) плата за використання об’єктів інтелектуальної власності, які належать до даних товарів, що повинна бути внесена імпортером (експортером) прямо чи опосередковано як умова ввезення (вивезення).
Правила ІНКОТЕРМС - офіційні правила Міжнародної торгової палати, так звані “всесвітні стандарти договірної діяльності”, які застосовуються для тлумачення торгівельних термінів, вони поширюються виключно на відносини між продавцями та покупцями в рамках договору купівлі-продажу. В ІНКОТЕРМС –1990 терміни згруповані в чотири категорії:
перша категорія починається з терміну, згідно якого продавець тільки забезпечує покупцю доступ до товару на власних площах продавця (“Е” – EXW- франко завод (……назва місця);
друга категорія, в рамках якої продавець зобов’язаний доставити товар перевізнику, призначеному покупцем ( “ F”- терміни - FCA, FAS, FOB) де FCA - франко – перевізник (…назва місця призначення), FAS – франко вздовж борту судна (…назва порту відвантаження), FOB- франко – борт (… назва порту відвантаження);
третя категорія, далі “С” – терміни, відповідно до яких продавець повинен укласти договір на перевезення, не приймаючи, проте, на себе ризик втрати чи пошкодження товару або додаткові витрати внаслідок подій, що мають місце після відвантаження товару або додаткові витрати внаслідок подій, що мають місце після відвантаження чи відправлення товару (CFR, CIF, CPT, CIP, CFR), де CFR - вартість і фрахт (…назва порту призначення), CIF - вартість, страхування та фрахт (…назва порту призначення), CPT – фрахт-перевезення оплачені до (…назва місця призначення), CIP – фрахт перевезення та страхування оплачені до (…назва місця призначення);
- четверта категорія, далі “D “– терміни, за яких продавець має нести всі витрати та ризики, необхідні для доставки товару до місця призначення (DAF, DES, DEQ, DDU, DDP), де DAF – поставка до кордону (…назва місця поставки), DES – поставка з судна (…назва порту призначення), DEQ – поставка з причалу (…назва порту призначення), DDU – поставка без сплати мита (…назва місця призначення), DDP – поставка зі сплатою мита (…назва місця призначення).[43]
У разі неможливості визначення митної вартості “чорного чаю” на підставі поданих документів та у разі явної невідповідності заявленої митної вартості даного товару, що міститься в базі даних цінової інформації Держмитслужби, митна вартість чорного чаю визначається на підставі цін на ідентичні товари, що діють у провідних країнах – експортерах цього товару з врахуванням таких вимог:
а) ідентичним вважається товар “чорний чай “, який має одинакові ознаки з товаром, що підлягає оцінці, в тому числі: якість, наявність одного і того ж товарного знака та репутацію на ринку; країну походження; виробника;
б) незначні відмінності в зовнішньому вигляді чорного чаю не можуть бути підставою для відмови в розгляді товару , як ідентичного, якщо за іншими ознаками товар “чорний чай “ відповідає вимогам цього пункту;
в) якщо ідентичний товар “ чорний чай ” ввозився в іншій кількості або на інших умовах поставки згідно з правилами ІНКОТЕРМС (у редакції 1990 року), ніж товар, митна вартість якого визначається, проводиться відповідне коригування ціни чорного чаю з врахуванням розбіжностей.