ВАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» (м. Кривий Ріг, Україна) - складний промисловий комплекс, що спеціалізується на видобутку залізної руди і виробництві сировини для чорної металургії: обкотишів і залізорудного концентрату.
Три кар'єра (Глеєватський, Петрівський та Артемівський), а також шахта ім. Орджонікідзе - є сировинною базою комбінату. До складу переробного комплексу входить дробильна, збагачувальна фабрики, фабрика огрудкування, а також комплекс вторинного дозбагачення залізовмісних пісків.Підрозділи автомобільного і залізничного транспорту, безліч спеціалізованих відділів і служб забезпечують ритмічність роботи підприємства.
З 2003 року на Центральному гірничо-збагачувальному комбінаті здійснено ряд масштабних інвестицій у технічне переозброєння підприємства, ведеться активна робота щодо зниження техногенного впливу на навколишнє середовище.
ЦГЗК є володарем сертифікату системи управління якістю ISO 9001, сертифіката системи управління навколишнім середовищем, ISO 14001, сертифіката на систему управління охороною праці OSHAS 18001.За темпами росту виробництва і якості продукції комбінат є одним з провідних підприємств гірничо-металургійного комплексу України, що підтверджується лідируючими позиціями на державному конкурсі «100 кращих товарів України» і в рейтингу «Топ 100. Найдинамічніші компанії України ».
У 2006-2007 роках на комбінаті здійснений наймасштабніший проект у світі по впровадженню єдиної системи автоматизованого управління підприємством mySAP ERP,введені система контролю завантаження і супутникового позиціонування (GPS) та проект побудови ефективної системи винагороди та вдосконалення структури посад Hay Group.Введено в експлуатацію єдиний в Європі комплекс вторинного дозбагачення залізовмісних пісків, робота якого істотно знижує навантаження на навколишнє середовище.
Історія розвитку
Вiдкрите акцiонерне товариство "Центральний гiрничо-збагачувальний комбiнат" - одне з найпотужнiших пiдприємств в Українiпо виробництву концентрату, обкотишiв та iншої залiзорудної сировини. Будiвництво Центрального гiрничо-збагачувального комбiнату було заплановано згiдно Постанов Ради Мiнiстрiв СРСР №744 вiд 20.04.1954р. та №838 вiд 06.05.1954р. Проектне завдання на будiвництво Центрального гiрничо-збагачувального комбiнату розроблялося iнститутами "Кривбаспроект" i"Механобрчормет" iз залученням необхiдних субпiдрядних органiзацiй у 1955 роцiiбуло затверджене Мiнiстерством чорної металургiї СРСР 14.07.1956 р. (наказ №3325). У квiтнi 1957р. в складi тресту "Ленiнруда" була створена Дирекцiя споруджуваного Центрального гiрничо-збагачувального комбiнату. Центральний ГЗК був запроектований на базi запасiв магнетитових роговикiв i бiдних окислених руд родовища Велика Глеюватка в межах гiрничих вiдводiв рудоуправлiнь iменi Комiнтерну, iменi Фрунзе та "Бiльшовик". Виробнича потужнiсть комбiнату визначалася, виходячи з гiрничих можливостей, i складала 18 мiльйонiв тон сирої руди на рiк, у тому числi магнетитової руди 9 мiльйонiв тоннi окисленої руди 9 мiльйонiв тонн. Зона окислювання займала значну частину рудних площ, отже, будiвництво ГЗК передбачалося здiйснити у двi черги. В червнi 1959 року був пiдписаний Державний акт на введення в експлуатацiю кар'єру №1. Протягом двох рокiв розпочато будiвництво подрiбнювальної фабрики, робота механiчних цехiв, засновано цех зв'язку. У вiдповiдностi до розпорядження Раднаргоспу Днiпропетровського економiчного адмiнiстративного району за №448-р. Центральний гiрничо-збагачувальний комбiнат з 01.04.1961 року приступив до виконання державного плану з випуску концентрату залiзної руди. В зв'язку з цим була лiквiдована Дирекцiя споруджуваного ЦГЗК та призначена дирекцiя дiючого комбiнату. 23 грудня 1961 року був пiдписаний акт Державної комiсiї про приймання в експлуатацiю першої черги Центрального гiрничо-збагачувального комбiнату з переробки 9 мiльйонiв тон сирої руди i виробництва 3,4 мiльйони тон концентрату iз вмiстом залiза 62%. До 1968 року досвiд збагачення окислених руд показав, що для виконання постiйно зростаючих вимог щодо якостi концентрату, на випалювальну фабрику необхiдно поставляти окислену руду з бiльш високим вмiстом залiза, нiж це може забезпечити кар'єр №1. У результатi було спроектовано i затверджено 8 серпня 1968 року Мiнiстерством чорної металургiї СРСР проектне завдання на будiвництво кар'єру №2 з видобутку високоякiсних окислених руд у гiрничому вiдводi рудникiв iменi ХХ партз'їзду та iменi Фрунзе. 13 вересня 1971 року заступник мiнiстра чорної металургiї СРСР В.С.Виноградов затвердив завдання на проектування розширення Центрального ГЗК до 25 мiльйонiв тон сирої руди на рiк. Розробка проекту завершилася в 1974 роцi. Продовжуючи розробку сировинної бази комбiнату, в 1980 роцi було введено в експлуатацiю кар'єр №3 (Петрiвське родовище, Кiровоградська область). В 1981 роцi на комбiнатi було введено в експлуатацiю комплекс сухої магнiтної сепарацiї (СМС) подрiбненої магнетитової руди. СМС дозволила iнтенсифiкувати процес збагачення, перероблювати бiднi та некондицiйнi кварцити iз змiстом магнiтного залiза 12-14% i отримувати вiдходи збагачення у виглядi будiвельного щебеню.Крiм збагачення магнетитових залiзистих кварцитiв, на ЦГЗК застосовувалася випалювально-магнiтна технологiя по переробцi та збагаченню окислених руд. Однак, через низьку якiсть отримуємого по цiй технологiї концентрату, пiдвищених питомих норм витрат енергоресурсiв (газу, вугiлля, електроенергiї), збитковостi випалювально-магнiтної технологiї та шкiдливого впливу на екологiчну ситуацiю в 1989 роцi випалювальна фабрика була закрита i законсервована. Одночасно були законсервованi секцiї 1-7 збагачувальної фабрики, якi перероблювали окисленi руди пiсля процесу випалювання на випалювальнiй фабрицi. В 1995 роцi на фабрицi огрудкування почала видавати продукцiю випалювальна машина ОК-324 з виробничими потужностями 2 млн.т. обкотишiв на рiк. Було створено крупнi виробничi та допомiжнi цехи комбiнату: цех по ремонту технологiчного обладнання, цех по ремонту енергетичного обладнання та iнш. Згiдно наказу Фонду державного майна України №89-АТ вiд 26.12.1996 року державне пiдприємство Центральний державний гiрничо-збагачувальний комбiнат було перетворено у вiдкрите акцiонерне товариство "Центральний гiрничо-збагачувальний комбiнат". Державна реєстрацiя товариства була проведена 17.01.1997 року виконавчим комiтетом Криворiзької мiської Ради народних депутатiв (розпорядження № 17/2-р вiд 17.01.1997р.) . В лютому 1997 року введено в експлуатацiю кар'єр №4 Артемiвського родовища (Кiровоградська область). Поряд з розвитком сировинної бази пiдприємство продовжує вдосконалення технологiчних процесiв. Так, в 2007-2008 р.р. на комбiнатi за рахунок власних коштiв було збудовано корпус попереднього збагачення залiзовмiсних пiскiв з метою отримання промпродукта, з якого на збагачувальнiй фабрицi отримують концентрат. Великою подiєю в життi комбiнату стало введення в дiю в травнi 2004 року шахти iм.Орджонiкiдзе, яка ранiше була законсервована. Вiдновлення роботи шахти дозволило не тiльки покращити показники роботи комбiнату, але i створити додатково 600 нових високооплачуваних робочих мiсць. Досвiд, отриманий ВАТ "ЦГЗК" при вiдновленнi пiдземних видобувних робiт на шахтi iм.. Орджонiкiдзе та включеннi її до складу сировинної бази комбiнату, планується використовувати в подальшому для вiдновлення роботи iнших пiдприємств подiбного профiлю. На протязi всього часу iснування комбiнату паралельно з розвитком виробництва велика увага придiлялась розвитку соцiальної сфери: в 1965 роцi було введено в експлуатацiю Палац культури, побудовано Палац спорту (1967р.), з 1988 року почав функцiонувати пансiонат "Гiрник". В 2010 роцi у ВАТ "ЦГЗК" злиття, подiлу, приєднання, перетворення, видiлу не вiдбувалося.
СТРУКТУРА ВИДОБУВНИЙ КОМПЛЕКС
Кар'єр № 1. На базі Глеєватського родовища залізистих кварцитів. Проектна річна продуктивність кар'єра становить 5,0 млн.тонн магнетитових залізистих кварцитів і 935 тис. тонн на рік. Кар'єр введено в експлуатацію в 1957 році.Гірничі роботи в кар'єрі ведуться на 22-х горизонтах. До кінцевої глибини відпрацювання буде розкрите 42 горизонту. Площа поверхні, зайнята під кар'єр № 1, - 517,7 га. Ширина по верху кар'єра у відпрацьованому вигляді складе 1630 м, довжина - 4140 м, глибина - 500 м.
Кар'єр № 3. На базі Петровського родовища залізистих кварцитів. Проектна продуктивність кар'єра становить 6,0 млн. тонн магнетитових залізистих кварцитів на рік. Кар'єр введено в експлуатацію в 1977 році.Параметри кар'єра першої черги до глибини 300 м: ширина по верху - 700-1000 м, ширина по низу - 60-160 м, довжина по верху - 2700 м, довжина по низу - 1880 м.
Кар'єр № 4. На базі Артемівського родовища залізистих кварцитів. Проектна продуктивність кар'єра становить 4,0 млн.тонн магнетитових залізистих кварцитів на рік. Кар'єр введено в експлуатацію в 1997 році.
Шахта ім. Орджонікідзе. В даний час шахтою ім. Орджонікідзе розробляються запаси неокислених магнетитових кварцитів поклади "Південна-магнетитові" (гор. 527м).Річна продуктивність шахти становить 1600 т. тонн магнетитових залізистих кварцитів на рік. Увійшла до складу комбінату у 1999 році.
Шламосховищі. З 2001 року ведеться видобуток хвостів для подальшого збагачення. Річний видобуток пісків складає 6995 т.тонн з вмістом заліза магнітного 7,5%.
ПЕРЕРОБНИЙ КОМПЛЕКС
Дробильна фабрика. Проектна продуктивність дробильної фабрики 28 млн. т. руди на рік.
Збагачувальна фабрика. Фактичне виробництво концентрату в останні роки на рівні 6000тис.т на рік.
Цех шламового господарства - ЦШХ. Відвальні хвости збагачення залізистих кварцитів збагачувальних фабрик комбінату скидаються у хвостосховищі з 1961 року. Транспортування хвостів збагачення здійснюється гідротранспортом.
Фабрика огрудкування.Проектна продуктивність фабрики огрудкування - 2000 тис.т окатишів на рік.
ДОПОМІЖНИЙ КОМПЛЕКС
Цех мереж та підстанцій - ЦСП.Надійне, безперебійне та якісне електропостачання.
Цех технологічного енергозабезпечення - ЦТЕО. Надійне і стабільне забезпечення структурних підрозділів питної та технологічнской водою, природним газом, теплоенергією, стисненим повітрям, балонним киснем, відвід фекальних і промислових стоків, працездатність систем перехоплення фільтраційних вод та гідрозахисту кар'єру № 1.
Цех технологічної диспетчеризації - ЦТД. Безперебійне забезпечення всіма видами зв'язку для оперативного управління всією виробничо-господарською діяльністю.
Центральна комплексна лабораторія - ЦКЛ. Забезпечення автоматизації виробничих процесів, високовольтні випробування, ремонт контрольно-вимірювальних приладів, метрологічне забезпечення, охоронно-пожежна сигналізація, хіманаліз, дозиметричний та радіаційний контроль, забезпечення неруйнівного контролю,контроль якості сировини та готової продукції.
Інформація про основні види продукції або послуг, перспективність виробництва окремих товарів, виконання робіт та надання послуг; залежність від сезонних змін; про основні ринки збуту та основних клієнтів; про канали збуту й методи продажу; про джерела сировини, їх доступність та динаміку цін; інформація про особливості стану розвитку галузі виробництва, рівень впровадження нових технологій, нових товарів, його положення на ринку; інформація про конкуренцію в галузі, про особливості продукції (послуг) ; кількість постачальників за основними видами сировини та матеріалів, що займають більше 10 відсотків в загальному об'ємі постачання
Гiрничо-металургiйний комплекс України - це галузь, яка представляє значну частину економiки України (26% промислового виробництва), здатна конкурувати на свiтовому ринку та забезпечувати 43% валютних надходжень в Україну. Восени 2008 року металургiя пережила колосальний спад виробництва, наслiдки якого вiдчуває до сих пiр вся країна. В результатi розбалансування всiєї економiки країни i тиску з боку держмонополiй собiвартiсть вiтчизняної продукцiї стрiмко виросла, що в умовах свiтової економiчної кризи, що тiльки-но розпочиналася, стало особливо згубним для гiрничо-металлургiйної галузi України. Коли цiни на свiтових ринках впали, продукцiя українських виробникiв виявилась неконкурентоспроможною. Її собiвартiсть виявилась вище свiтових цiн. Як результат - стрiмкий спад виробництва i зупинка металургiйних комбiнатiв по всiй Українi. Слiд зазначити, що кризовi явища тiєю чи iншою мiрою зачепили практично всi країни - свiтових лiдерiв металургiйного виробництва, однак масштаб i наслiдки кризи рiзнi. Вiтчизняний ГМК виявився одним з найбiльш постраждалих вiд фiнансово-економiчної кризи у свiтi. Українськi металургiйнi пiдприємства значно скоротили обсяги виробництва металопродукцiї, а також втратили значну частину зовнiшнiх ринкiв. Нинiшня криза свiтової економiки показала слабкiсть пiдприємств ГМК України, бiльшiсть з яких виявились на межi виживання. Протягом 2009 року ситуацiя на ринку була нестабiльною: вiдносний пiдйом змiнювався для українських металургiв черговим спадом. Тим не менш, темпи виробництва металу поступово збiльшувалися. Разом з тим, українськi металурги зумiли досягнути певних успiхiв i на зовнiшнiх ринках за рахунок зменшення цiн на продукцiю. За словами експертiв, у металургiв немає проблеми збуту, але є проблема собiвартостi. Через неї вони не можуть вийти на ринок з привабливою цiною. Конкурувати на зовнiшнiх ринках їм важко, зокрема, через порiвняно високу частку транспортних витрат у собiвартостi продукцiї, яка сягає 12%. Пiдприємства нарiкають на дорожнечу перевалки металургiйних вантажiв у вiтчизняних морських портах та невпорядкованiсть портових тарифiв i зборiв. Але за останнiй 2010 рiк ситуацiя на свiтовому ринку металу помiтно покращилася. Українськi метпiдприємства довели завантаження виробничих потужностей до 70-80%. Хоча держава i поспiшила вiдмовитися вiд збереження пiльг, запроваджених для ГМК на початку кризи, галузь запрацювала в нормальному режимi. Результат - 32,5 млн.т. сталi проти 29,7 млн.т. в 2009 роцi та зайняте восьме мiсце в рейтингу 66 країн - основних свiтових виробникiв цiєї продукцiї, складеному Всесвiтньою асоцiацiєю виробникiв сталi (WSA). Крiм того, виробництво чавуну в минулому роцi зросло на 6,5% до 27,4 млн.т., прокату - на 16%, до 30,7 млн.грн., а труб - на 11%, до 1,8 млн.т. Виробництво залiзної руди в 2010 роцi зросло на 22%, до 13,4 млн.т., залiзорудного концентрату - на 16%, до 63,8 млн.т., агломерата - на 13%, до 39,5 млн.т. та обкотишiв - на 8%, до 22,1 млн.т. Традицiйно бiльшу частину своєї продукцiї вiтчизнянi металурги реалiзовували на зовнiшнiх ринках. В 2010 роцi на експорт було вiдправлено 23,5 млн.т. металопрокату. Це на 1 млн.т. бiльше, нiж у попередньому роцi, але все таки на 4,7 млн.т. менше, нiж у "золотому" для вiтчизняних металургiв 2007 роцi. Виробникам вдалося вiдновити обсяги поставок на ринки країн ЄС, Ближнього Сходу та Азiї. Однак, поставки в СНД, країни Африки та Америки поки ще не дотягують до кризового рiвня. Днiпропетровська область, займаючи трохи бiльше 5 вiдсоткiв усiєї територiї України й маючи близько 7,5 вiдсотка усього населення, є одним з провiдних регiонiв нашої держави, його економiчний розвиток значною мiрою визначає загальну ситуацiю в державi. На Днiпропетровщинi виробляється близько 18% усiєї промислової продукцiї України. За цим показником область посiдає друге мiсце в Українi (традицiйно поступається лише промисловостi Донеччинi - 21%). Основу промисловостi складає гiрничо-металургiйний комплекс, який в загальному обсязi промислової продукцiї становить 65,1%. На територiї Днiпропетровської областi виробляється майже 34% продукцiї чорної металургiї України. У загальному обсязi валової продукцiї промисловостi металургiї належить 49,5%. Галузь почала свiй розвиток у другiй половинi ХIХ столiття. На сьогоднiшнiй день у структуру чорної металургiї входять 57 пiдприємств, у тому числi: 7 гiрничо-збагачувальних комбiнатiв, 3 пiдприємства пiдземного видобутку, 3 металургiйних, 9 трубних i 3 коксохiмiчних, 2 пiдприємства кольорової металургiї. Гiрничо-металургiйний комплекс областi має власний науково-технiчний потенцiал: академiчнi та галузевi науково-дослiднi iнститути, проектнi органiзацiї i науковi пiдроздiли пiдприємств. За всiма основними видами продукцiї ГМК у 2010 роцi Днiпропетровщина значно покращила свої показники у порiвняннi з 2009 роком. За низкою позицiй регiон впевнено лiдирує серед областей України. Загалом за пiдсумками роботи за 2010 рiк пiдприємств ГМК Днiпропетровщини виробництво основних видiв продукцiї склало: - руди залiзної - 8,8 млн тонн (132,9% до аналогiчного перiоду минулого року, зростання виробництва по Українi - 121,7%; обсяг виробництва руди в областi до загального виробництва по Українi - 66,3%); - залiзного концентрату - 52,5 млн тонн (118,9% до аналогiчного перiоду минулого року, зростання виробництва по Українi - 116,3%, обсяг виробництва залiзного концентрату в областi до загального виробництва по Українi - 82,4%); - обкотишiв - 11,9 млн тонн (102,1% до аналогiчного перiоду минулого року, зростання виробництва по Українi - 108,1%, обсяг виробництва окатишiв в областi до загального виробництва по Українi - 53,9%) та iнш. Кожна третя тонна чавуну, сталi та прокату виробляється в Днiпропетровськiй областi. Незважаючи на те, що фiнансова криза найбiльше торкнулася галузi ГМК, сьогоднi це виробництво в регiонi вiдроджується, i за багатьма показниками навiть швидше, нiж в цiлому по Українi. Станом на 1 грудня 2010 року базовi промисловi пiдприємства областi заплатили до бюджету податкiв на суму 8,98 млрд грн, у тому числi пiдприємства гiрничо-металургiйного комплексу - 6,5 млрд грн (майже 186% до вiдповiдного перiоду 2009 року). Загалом, близько 70% всiх надходжень до бюджету вiд пiдприємств ГМК областi припадає на пiдприємства компанiї "МЕТIНВЕСТ" (Пiвнiчний, Iнгулецький та Центральний ГЗК). Таким чином, головним досягненням минулого року можна вважати поступове успiшне вiдновлення країни пiсля достатньо потужної кризи. Так, в 2010 роцi ще вiдчувалися наслiдки кризи, мали мiсце окремi проблеми i це тримало в деякiй напрузi весь трудовий колектив Центрального гiрничо-збагачувального комбiнату. Проте наш комбiнат з честю пройшов крiзь всi iспити, змiг пiдтвердити лiдерськi позицiї з якостi продукцiї та значно наростити обсяги виробництва. За 2010 рiк комбiнатом вироблено товарної продукцiї на суму 4,4205 млрд. гривень. Основними видами продукцiї ВАТ "ЦГЗК" являються залiзорудний концентрат та залiзоруднi обкотишi, питома вага яких в загальному обсязi виробництва складає бiльше 99%, незначну долю товарної продукцiї складають щебiнь та промисловi послуги. Починаючи з 2001 року, на комбiнатi впроваджена система управлiння якiстю продукцiї по ДСТУ ISO 9001-95, яка передбачає постiйне удосконалення всiх процесiв, що забезпечують своєчасне визначення потреб споживача та, як слiдство, розробку всiх сторiн технологiчного забезпечення якостi. В 2004 роцi за пiдсумками аудиту ВАТ "ЦГЗК" отримав сертифiкат на систему управлiння якiстю № UA 2.040.1034 (дiйсний до 19.01.2009 року) по версiї ДСТУ ISO 9001-2001, зареєстрований в державному реєстрi сертифiкацiї УкрСЕПРО. 19 сiчня 2009 року отримано новий сертифiкат на систему управлiння якiстю № UA 2.040.103397-09 (дiйсний до 18.01.2014 року). ВАТ "ЦГЗК" виробляє самий якiсний залiзорудний концентрат i обкотишi на Українi. За пiдсумками єдиного державного Всеукраїнського конкурсу якостi продукцiї "100 кращих товарiв України" в 2005 роцi обкотишi виробництва ВАТ "ЦГЗК" було визнано переможцем, а концентрат - лауреатом конкурсу. В 2006 роцi концентрат i обкотишi ВАТ "ЦГЗК" стали переможцями конкурсу "Криворiзька якiсть - 2006". Крiм того, Центральний ГЗК визнано лауреатом нацiонального етапу конкурсу на здобуття премiї Спiвдружностi Незалежних Держав "За досягнення у сферi якостi продукцiї та послуг 2006 року". В 2007 роцi концентрат залiзорудний агломерацiйної марки А-1 ВАТ "ЦГЗК" перемiг в номiнацiї товари виробничо-технiчного призначення на Всеукраїнському конкурсi якостi продукцiї. Таким чином, за пiдсумками престижного Всеукраїнського конкурсу "100 кращих товарiв України", який проходить пiд егiдою Держстандарту та вiдрiзняється вiд усiх iнших унiкальною системою оцiнок, на протязi останнiх рокiв продукцiя ВАТ "ЦГЗК" визнається переможцем в номiнацiї "Товари виробничо-технiчного призначення". Комбiнат має могутню сировинну базу - запаси магнетитових кварцитiв в проектних контурах кар'єрiв станом на 01.01.2011 року становлять 306,7 млн.т. За 2010 рiк по виробництву основних видiв продукцiї комбiнат мав такi показники: - видобуток залiзної руди - 14 672,1 тис.т (в 2009р. - 13 181,4 тис.т) з вмiстом залiза в рудi по факту 22,77% Fe магн. . - виробництво концентрату - 6 072,9 тис.т , що на 21,3% бiльше вiдповiдного перiоду 2009 року, в т.ч. товарного - 3 762,4 тис.т . З метою збiльшення обсягiв виробництва концентрату iз лежалих пiскiв хвостосховища в 2007 роцi було збудовано та здано в експлуатацiю комплекс попереднього дозбагачення залiзовмiсних пiскiв. Вже в 2010 роцi при повторному збагаченнi лежалих пiскiв хвостосховища комбiнатом одержано 903,5 тис.т концентрату; - виробництво залiзорудних обкотишiв - 2 210,1 тис.т (в 2009р. - 2 225,3 тис.т). В зв'язку iз змiною кон'юнктури ринку комбiнатом освоєно випуск обкотишiв з рiзним рiвнем основностi - 0,12; 0,5; 0,8; 1,0 та 1,2 од.. В 2010 роцi вироблялися, здебiльшого, обкотишi з показниками основностi 0,8. Виробництво основних видiв продукцiї ВАТ "ЦГЗК" не залежить вiд сезонних змiн i є безперервним на протязi усього року. Центральний ГЗК реалiзує свою продукцiю як на зовнiшньому, так i на внутрiшньому ринках. Споживчим сегментом продукцiї комбiнату виступає металургiйний комплекс. Обкотишi та концентрат, можуть перевозитись на далекi вiдстанi, тому споживчий сегмент компанiї формується на значнiй по величинi територiї. У 2010 роцi 43,2% виробленого товарного концентрату (проти 23,7% в 2009 роцi) ВАТ "ЦГЗК" було реалiзовано українським пiдприємствам: ВАТ "Єнакiєвський МК", ВАТ "МК Азовсталь", ВАТ "Алчевський МК", ПАТ "ММК iменi Iллiча". Решту (56,8%) виробленого товарного концентрату було експортовано до Чехiї, Словаччини, Польщi, Угорщини, Нiмеччини, Китаю. ВАТ "ЦГЗК" у 2010 роцi 100% вироблених обкотишiв реалiзував українським пiдприємствам: ВАТ "МК "Азовсталь", ВАТ "Алчевський МК", з якими утворилися довгостроковi вiдносини. Вiдвантаження продукцiї на експорт комбiнат виконує залiзничним транспортом через прикордоннi переходи (Iзов, Чоп, Ужгород, Мостиська, Батєво) та водним транспортом через Керченський та Южний морськi торговельнi порти. Ринок залiзорудної сировини необхiдно розцiнювати з точки зору врахування якiсних показникiв продукцiї та географiчного розташування виробникiв. Якiснi показники ЗРС усiх виробникiв на регiональному ринку вiдрiзняються незначно, тобто споживачi можуть вiльно перейти вiд споживання продукцiї одного постачальника на споживання продукцiї iншого виробника. Знаходження українських та росiйських виробникiв ЗРС в єдиному географiчному регiонi обумовлює постачання на металургiйнi пiдприємства товарної продукцiї не тiльки пiдприємствами країни-споживача, але й пiдприємствами iнших країн. Вiдсутнiсть транспортних та митних бар'єрiв сприяють формуванню умов здорової конкуренцiї мiж виробниками. На ринку концентрату ВАТ "ЦГЗК" конкурує з українськими пiдприємствами (ВАТ "IнГЗК", ВАТ "ПiвдГЗК", ВАТ "ПiвнГЗК") та росiйськими комбiнатами (ВАТ "Лебединський ГЗК", ВАТ "Михайлiвський ГЗК", ВАТ "Стойленський ГЗК", ВАТ "Ковдорський ГЗК"). Також, конкурентами виступають виробники аглоруди, яка є замiнником концентрату в агломерацiйному процесi: ВАТ "ПiвдГЗК", ВАТ "ММК iменi Iллiча", ВАТ "АрселорМiттал Кривий Рiг" (НКГЗК). ВАТ "ЦГЗК" на ринку обкотишiв конкурує з українськими пiдприємствами (ВАТ "Полтавський ГЗК" та ВАТ "ПiвнГЗК") та росiйськими комбiнатами (ВАТ "Лебединський ГЗК", ВАТ "Михайлiвський ГЗК"), присутнiсть яких на ринку України пояснюється тим, що протягом тривалого часу українськi виробники металу використовують росiйську залiзорудну сировину, яка своїми якiсними показниками не поступається залiзним рудам, що видобуваються в Українi, та залiзорудними постачальниками зi Швецiї, Бразилiї, Австралiї, Iндiї та Канади. В 2010 роцi на ринку залiзорудної сировини головними факторами, якi мали вплив (безпосереднiй або опосередкований) на конкурентоспроможнiсть продукцiї ВАТ "ЦГЗК", були: - наслiдки кризи в металургiйнiй галузi; - високий ступiнь конкуренцiї на ринку ЗРС; - значний вплив свiтових тенденцiй на свiтовому ринку ЗРС на регiональний ринок; - конкурентоздатнiсть продукцiї. Звiдси завданням комбiнату є створення iмiджу конкурентоспроможного, фiнансово-стiйкого пiдприємства. В зв'язку з цим плануються наступнi заходи: - збiльшення частки комбiнату в постачаннях як на внутрiшнiй ринок, так i на експорт; - пiдтримання партнерських вiдносин з постiйними покупцями залiзорудної продукцiї; - розробка проектiв з пiдвищення якостi продукцiї та зниження її собiвартостi; - застосування рiзних форм розрахункiв за вiдвантажену продукцiю для створення привабливих фiнансових умов для споживачiв; - ведення збутової полiтики на умовах вiдвертостi i прозоростi з дотриманням термiнiв постачання; - освоєння випуску iнших видiв сировини, що дозволить диверсифiкувати ринок ЗРС. Цiнова полiтика формується залежно вiд стану ринку ЗРС, на основi спiввiдношення попиту i пропозицiї. Основнi ризики в дiяльностi емiтента. Серед ризикiв, якi впливають на дiяльнiсть пiдприємства, можна видiлити наступнi. ВАТ "ЦГЗК" являється пiдприємством, що здiйснює видобуток та збагачення залiзних руд. Зазначенi види дiяльностi являються енергоємними, а також пов'язанi з транспортуванням власної продукцiї залiзничним транспортом. Основними споживачами продукцiї товариства являються металургiйнi пiдприємства як вiтчизнянi, так i зарубiжнi. Погiршення ситуацiї в галузi може бути пов'язане з ризиками, як на внутрiшньому, так i на зовнiшньому ринках, слiдством яких може бути пiдвищення цiн на енергоносiї, зростання залiзничних тарифiв, встановлення обмежень для металургiйних пiдприємств по експорту продукцiї, коливання цiн на ринку залiзорудної продукцiї. На внутрiшньому ринку основний ризик - зниження рiвня затребуваностi виробленої емiтентом продукцiї через зрiст цiн на електроенергiю та енергоносiї, зростання залiзничних тарифiв i цiн на паливно-мастильнi матерiали, якi спричиняють збiльшення собiвартостi продукцiї, слiдством якого є зниження її конкурентоспроможностi та зменшення прибутку емiтента. На зовнiшньому ринку основний ризик - введення заборонних iмпортних мит на вироблену емiтентом продукцiю, а також на продукцiю основних вiтчизняних контрагентiв емiтента, - що зменшить обсяг експортованої продукцiї, збiльшить митнi витрати та спричинить зниження прибутку. Крiм того, пiдприємства гiрничорудної промисловостi пiдданi ризику перевиробництва. Чорнi метали були й залишаються основним конструктивним матерiалом в промисловостi. Проте, iснують прогнози зниження споживання чорних металiв в найближче десятирiччя. Фактором ризику являється, також, значний знос основних фондiв, потреба в модернiзацiї виробництва. Гiрничоруднi пiдприємства вiдносяться до сфери з тривалим iнвестицiйним циклом, що потребує залучення значних iнвестицiйних ресурсiв. Враховуючи значний знос основних виробничих фондiв, нестача коштiв може стати причиною зниження обсягiв виробництва. Крiм того, iснує потреба в значних ресурсах для пiдтримання гiрничо-геологiчних умов розробки родовищ. В теперiшнiй час багато гiрничодобувних пiдприємств потребує значних вкладень в розвиток кар'єрiв та ускладнення гiрничотехнiчних умов видобутку, з урахуванням вибуття потужностей. Зниження ступеню схильностi вищезазначеним ризикам - складова частина комплексної програми розвитку ВАТ "ЦГЗК". Основними заходами, що дозволяють мiнiмiзувати негативний вплив галузевих ризикiв, являються наступнi: - Розширення ринкiв збуту за рахунок завоювання нових ринкiв та посилення позицiй на європейському ринку. - Укладання довгострокових контрактiв. - Постiйний монiторинг вiтчизняних i зарубiжних ринкiв сировини, матерiалiв i обладнання, укладання договорiв з надiйними та перевiреними постачальниками. - Впровадження комплексної програми довгострокового розвитку пiдприємства, спрямованої на пошук внутрiшнiх резервiв по зниженню енергоспоживання, пiдвищенню продуктивностi працi, скороченню непродуктивних витрат. Сировиною для виробництва залiзорудної продукцiї (концентрату та обкотишiв) являються: - залiзна руда (магнетитовi кварцити), яка видобувається у власних кар'єрах та шахтi комбiнату; - вапняк, постачальником якого являється ВАТ "Докучаєвський ФДК" (м. Докучаєвськ); - бентонiт, який постачається S&B Industrial Minerals S.A. (Грецiя); - металевi кулi, якi постачаються на комбiнат ТОВ "МЕТIНВЕСТ УКРАЇНА" (м.Донецьк). Проблем iз постачанням сировини пiдприємство не має i забезпечує свої потреби в повному обсязi. Цiни на сировину i матерiали в умовах ринкових вiдносин нестабiльнi, пiдвладнi iнфляцiйним процесам, росту курсу американського долара та митної полiтики. Для рiзних груп сировини i матерiалiв темпи змiни цiн рiзнi в залежностi вiд якостi сировини та її наявностi на територiї України. Великий вплив на динамiку цiн i тарифiв мають виробники i розпорядники сировини та матерiалiв, якi є монополiстами на ринку. Аналiзуючи стан цiн на основнi види сировини, матерiалiв, енергоносiїв (без ПДВ, з з/тарифом) в 2010 роцi, необхiдно вiдмiтити їх зростання майже по всiм видам, зокрема: - на вапняк - 156,79 грн. за 1 тону (проти 138,46 грн. в 2009 роцi); - на бентонiт - 503,14 грн. за 1 тону (проти 467,29 грн. в 2009 роцi); - на кулi металевi - 6770,21 грн. за 1 тону (проти 5497,27 грн. в 2009 роцi). Коефiцiєнти змiни цiн на енергоносiї (2010/2009 р.) склали: - за електроенергiю - 1,21; - за дизельне пальне - 1,22; - газ природний - 1,11 та iнш.. В середньому, зростання цiн склало 22%.
Інформація про основні придбання або відчуження активів за останні п'ять років.
За останні 5 років комбінат здійснив наступні значні придбання та відчуження активів.
У 2006 році придбано основних засобів на суму 83 856 тис. грн, вибуло на суму 26 735 тис. грн. Здійснено збільшення статутного капіталу Товариства на суму 15,14 млн. грн за рахунок додаткової емімсії простих іменних акцій. Залучені грошові кошти направлені на придбання нової техніки для гірничо-транспортного комплексу ВАТ «ЦГЗК».
У 2007 році прибано основних засобів на суму 114 212 тис.грн, вибуло на суму 17 603 тис.грн.
У 2008 році прибано основних засобів на суму 136 289 тис.грн, вибуло на суму 16 286 тис.грн.
У 2009 році придбано основних засобів на суму 60 232,2 тис.грн, вибуло на суму 4 972,62 тис.грн.
У 2010 році прибано основних засобів на суму 388 002 тис.грн, вибуло на суму 17 614 тис.грн.
Примiтки: Залишкова вартiсть основних засобiв станом на 31.12.2010р. складає 2923089тис. грн.. За звiтний перiод надiйшло основних засобiв на суму 388002 тис. грн., Залишкова вартiсть нематерiальних активiв, що значаться на балансi Пiдприємства, станом на 31.12.2010р. складає 10920 тис. грн. За звiтний перiод надiйшло нематерiальних активiв на суму 4430 тис. грн., На Пiдприємствi до запасiв вiдносяться сировина та матерiали, паливо, тара та тарнi матерiали, будiвельнi матерiали, запаснi частини, МШП, незавершене виробництво, готова продукцiя, товари. У статтi "Довгострокова дебiторська заборгованiсть" (рядок 050 Балансу) показана дебiторська заборгованiсть фiзичних та юридичних осiб, яка буде погашена пiсля дванадцяти мiсяцiв з дати балансу, загальна сума якої станом на 31.12.2010р. складає 1066 тис.грн. Дебiторська заборгованiсть за реалiзовану готову продукцiю, наданi послуги, реалiзованi товари визнавалася одночасно з визнанням прибутку в розмiрi, зазначеному в первинних документах. Дебiторська заборгованiсть за товари, роботи й послуги (рядок 161 Балансу) на 31.12.2010р. складає 2904301тис. грн., Статутний капiтал Пiдприємства (рядок 300) станом на 31.12.2010р. становить 292953 тис.грн. Резервний капiтал на протязi 2010року не змiнювався, тому станом на 31.12.2010року склав 73238 тис.грн. (рядок 340). Розмiр власного капiталу (рядок 380) за звiтний перiод зменьшився на 396836 тис.грн. та станом на 31.12.2010р склав 4162971 тис.грн. Загальна сума довгострокових зобов'язань пiдприємства (рядок 480) станом на 31.12.2010 р. складає 310192 тис. грн. У статтi "Векселi виданi" (рядок 520 Балансу) показана сума поточної заборгованостi, на яку пiдприємство видало векселi на забезпечення поставок (робiт, послуг) постачальникiв, пiдрядникiв та iнших кредиторiв, яка станом на 31.12.2010р. складає 2267 тис. грн.. Кредиторська заборгованiсть постачальникам i пiдрядникам за матерiальнi цiнностi, виконанi роботи та отриманi послуги (рядок 530 Балансу) станом на 31.12.2010 року склала 893093 тис. грн. У статтi "Поточнi зобов`язання за одержаними авансами" (рядок 540) показана сума авансiв, одержаних у рахунок наступних поставок готової продукцiї, виконання робiт (послуг). Загальна сума заборгованостi станом на 31.12.2010 р. складає 247 тис.грн. Загальна сума iнших поточних зобов'язань (рядок 610 ) станом на 31.12.2010р. складає 36403 тис. грн.
Примiтки: Виручка вiд реалiзацiї продукцiї, товарiв та послуг за станом на 31.12.2010р. склала 5040748 тис. грн., у т.ч ПДВ - 607167тис.грн. У статтi"Собiвартiсть реалiзованої продукцiї" (рядок 040 форми № 2) вiдображається собiвартiсть реалiзованих продукцiї, товарiв та послуг, яка визначена вiдповiдно до П(С)БО 16 "Витрати", що складає 2101547 тис. грн. Валовий прибуток вiд реалiзацiї продукцiї, товарiв (рядок 050 Форми № 2) визначається як рiзниця мiж сумою чистого доходу вiд реалiзацiї (рядок 035 Форми № 2) iсобiвартiстю реалiзованої продукцiї (рядок 040 Форми № 2). Валовий прибуток у 2010 роцiсклав 2332034 тис. грн. Розмiр прибутку вiд операцiйної дiяльностi(рядок 100) було визначено як алгебраїчна сума валового прибутку й iншого операцiйного доходу, адмiнiстративних витрат, витрат на збут, iнших операцiйних витрат iскладає 1957865 тис. грн. У 2010 роцi Пiдприємством був отриманий чистий прибуток в розмiрi 1285279 тис. грн.
Висновки
Відкрите акціонерне товариство «Центральний гірничо – збагачувальний комбінат» - одне з найбільших підприємств країни з підготовки сировини для металургійного комплексу України та країн Східної Європи.
Комбінат здійснює видобуток залізистих кварцитів відкритим способом, перероблює, збагачує та огрудковує їх, отримує товарну продукцію у вигляді залізорудного концентрату та флюсованих обкотишів.
У 1954 році було прийнято рішення про будівництво ЦГЗК.Центральний гiрничо-збагачувальний комбiнат з 01.04.1961 року приступив до виконання державного плану з випуску концентрату залiзної руди.Перша черга комбінату була введена до експулатації саме у 1961 році.
Сировинна база комбінату представлена:
Кар'єр № 1 (на базі Глеєватського родовища залізистих кварцитів), який введено в експлуатацію в 1957 році.
Кар'єр № 3 (на базі Петровського родовища залізистих кварцитів), введено в експлуатацію в 1977 році.
Кар'єр № 4 (на базі Артемівського родовища залізистих кварцитів), введено в експлуатацію в 1997 році.
Шахта ім. Орджонікідзе, що увійшла до складу комбінату в січні 1999 року.
За роки діяльності комбінату в кар’єрах добуто 500 млн. тонн магнетитової та 290 млн.тонн окисленої руди, з яких отримано понад 270 млн. тонн концентрату та 177,5 млн. тонн обкотишів.
Комбінат має розвинуту соціальну сферу: Палац культури, Палац спорту, пансіонат «Гірник» на березі Чорного моря, два профілакторії, дві турбази, табір відпочинку для дітей на чорноморському узбережжі.
Використана література:
Науково – популярне видання «Кривий Ріг» М.К. Дабіжа, 2000.