Вход

Визначення понять: культурна цінність, культурна пам’ятка, реліквія

Доклад* по культурологии
Дата создания: март 2011
Автор: Юля Крижевич
Язык доклада: Украинский
Word, doc, 80 кб
Доклад можно скачать бесплатно
Скачать
Данная работа не подходит - план Б:
Создаете заказ
Выбираете исполнителя
Готовый результат
Исполнители предлагают свои условия
Автор работает
Заказать
Не подходит данная работа?
Вы можете заказать написание любой учебной работы на любую тему.
Заказать новую работу
* Данная работа не является научным трудом, не является выпускной квалификационной работой и представляет собой результат обработки, структурирования и форматирования собранной информации, предназначенной для использования в качестве источника материала при самостоятельной подготовки учебных работ.
Очень похожие работы
Природа постає сама по собі, культура — через створені людиною цінності. І саме ідея цінностей є основою поділу на природу і культуру. Цінності є блага, а благом є те, що добре для людини. Якщо зняти цінність з об'єкта культури, то це й буде природа. 
Звісно, що розмаїтість підходів до вивчення культурної спадщини породжує велику кількість критеріїв для класифікації і систематизації цінностей. Існують різні точки зору щодо їх природи і розуміння. Зокрема, цінність розглядається:
• як предмет, що має певну користь і здатний задовольнити ту чи іншу потребу людини;
• як ідеал, до якого прагне людина;
• як норма, якої необхідно дотримуватися;
• як значущість чого-небудь для особистості або соціальної групи.
На мій погляд, є ще одна ознака цінностей, що надає їм особливого значення. Цінності – своєрідний культурний “код”. Його специфічність обумовлена тим, що кожна культура породжує свою, лише їй притаманну ціннісну систему. Цей своєрідний “код” забезпечує процес культурної ідентифікації особистості, народу, нації, розвитку національної свідомості. Ціннісна “система ідентифікації” зберігає націю як носія унікального, самобутнього, лише їй притаманного. Національнокультурна специфіка ціннісної системи значною мірою обумовлює і особливості національної культурології. Ієрархія національних цінностей вибудовувалась віками, обумовлювалася всією історією нації і коригувалась нею через зміну ціннісних норм і настанов у залежності від часу, конкретної епохи розвитку.
Очевидно, саме “культурний код” лежить в основі твердження про те, що шлях цивілізації є не одно, а багаторядним.
Культурна цінність може визначатися як для пам’ятки культурної спадщини в цілому , так і для її частин та елементів (наприклад окрема реліквія чи артефакт), які за певних обставин можуть стати окремими об’єктами оцінки.
Звідси культурні цінності  об'єкти матеріальної і духовної культури, які мають художнє, історичне, етнографічне і наукове значення і підлягають збереженню, відтворенню і охороні відповідно до законодавства України, а саме:
            оригінальні художні твори живопису, графіки і скульптури, художні композиції і монтаж з будьяких матеріалів, витвору декоративноприкладного і традиційного народного мистецтва;
            предмети, пов'язані з історичними подіями, розвитком суспільства і держави, історією, наукою і культурою, а також такі, які стосуються життя і діяльності видатних діячів держави, політичних партій, громадських і релігійних організацій, науки, культури і мистецтва;
            предмети музейного значення, знайдені під час археологічних розкопок;
            складові частини і фрагменти архітектурних, історичних, художніх пам'ятників і пам'ятників монументального мистецтва;
            старовинні книги і інші видання, які є історичною, художньою, науковою і літературною цінністю, окремо або в колекції;
            манускрипти і інкунабули, старопечаті, архівні документи, включаючи кино, фото і фонодокументи, окремо або в колекції;
            унікальні і рідкісні музичні інструменти;
            різноманітні види зброї, яка має художню, історичну, етнографічну і наукову цінність;
            рідкісні поштові марки, інші матеріали філателій, окремо або в колекції;
            рідкісні монети, ордени, медалі, друк і інші предмети колекціонування;
            зоологічні колекції, які є науковою, культурнопросвітницькою, учбововиховною або естетичною цінністю;
            рідкісні колекції і зразки флори і фауни, мінералогії, анатомії і палеонтології.
Па́м'ятка культу́рної спа́дщини — об'єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
Державний реєстр нерухомих пам'яток України містить перелік об'єктів культурної спадщини, які офіційно беруться державою під охорону. Такі об'єкти визначаються незалежно від форм власності, відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності. Після внесення до реєстру, об'єкти культурної спадщини набувають статусу пам'яток.
Пам'ятки у Державному реєстрі нерухомих пам'яток України поділяються на дві охоронні категорії:
• національного значення;
• місцевого значення.
За видами класифікують пам'ятки:
•археології — рештки життєдіяльності людини (нерухомі об’єкти культурної спадщини: городища, кургани, залишки стародавніх поселень, стоянок, укріплень, військових таборів, виробництв, іригаційних споруд, шляхів, могильники, культові місця та споруди, їх залишки чи руїни, мегаліти, печери, наскельні зображення, ділянки історичного культурного шару, поля давніх битв, а також пов’язані з ними рухомі предмети), що містяться під земною поверхнею та під водою і є невідтворним джерелом інформації про зародження і розвиток цивілізації;
•історїі — будинки, споруди, їх комплекси (ансамблі), окремі поховання та некрополі, місця масових поховань померлих та померлих (загиблих) військовослужбовців (у тому числі іноземців), які загинули у війнах, внаслідок депортації та політичних репресій на території України, місця бойових дій, місця загибелі бойових кораблів, морських та річкових суден, у тому числі із залишками бойової техніки, озброєння, амуніції тощо, визначні місця, пов’язані з важливими історичними подіями, з життям та діяльністю відомих осіб, культурою та побутом народів;
•монументального мистецтва — твори образотворчого мистецтва: як самостійні (окремі), так і ті, що пов’язані з архітектурними, археологічними чи іншими пам’ятками або з утворюваними ними комплексами (ансамблями);
•архітектури та містобудування — окремі архітектурні споруди, а також пов’язані з ними твори монументального, декоративного та образотворчого мистецтва, які характеризуються відзнаками певної культури, епохи, певних стилів, традицій або авторів; природноархітектурні комплекси (ансамблі), історичні центри, вулиці, квартали, площі, залишки давнього розпланування та забудови, що є носієм певних містобудівних ідей;
•садовопаркового мистецтва — поєднання паркового будівництва з природними або створеними людиною ландшафтами;
історичного ландшафту — природні території, які мають історичну цінність;
•науки і техніки — унікальні промислові, виробничі, наукововиробничі, інженерні, інженернотранспортні, видобувні об’єкти, що визначають рівень розвитку науки і техніки певної епохи, певних наукових напрямів або промислових галузей.
Реліквія (від лат. relinquere — «залишатися»),— шанована річ, яку свято зберігають, пов'язану з історичними або релігійними подіями минулого.
1. Предмети, яким служителі культу приписують чудодійну силу, роблячи їх об'єктом релігійного поклоніння; останки, мощі.
2. Річ, яку особливо шанують і зберігають як пам'ять про минуле, святощі; дорогі спогадами речі про людей або якусь подію.
3. Останки минулого, колишнього.
Реліквії бувають історичними та релігійними.
Історичні реліквії є свого роду документами, свідками минулих подій. Яскравими історичними реліквіями є бойові прапори, рукописи і стародавні манускрипти, регалії влади, державні печатки. Серед найбільш відомих — Шапка Мономаха, Ботик Петра та ін.
Релігійні реліквії бувають справжніми (такі як мощі святих) або ж підробленими, а також образнопоетичними, заснованими на народній міфології (такі як Зуб Будди). З реліквіями, як правило, пов'язані самостійні і своєрідні культи, що існують усередині релігій. Серед реліквій різних релігій — Спис Долі, Стіна Плачу, Чорний камінь Кааби, Зуб Будди. Християнські реліквії зберігаються в спеціальних релікваріях.
Сімейні реліквії — документи, предмети, що належать родині або роду і передаються у спадок з покоління в покоління.
© Рефератбанк, 2002 - 2024